ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 грудня 2020 року м. Київ № 640/654/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши заяву представника відповідача про роз'яснення судового рішення, прийнятого в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста
Києва (01001, м.Київ, вулиця Хрещатик, 36)
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (01001, м.Київ, вулиця Хрещатик, 36) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії.
Ухвалою суду від 23 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/654/19, а розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2020 року призначено у справі № 640/654/19 почеркознавчу експертизу та зупинено провадження в адміністративній справі №640/654/19 до отримання результатів експертизи.
В подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року призначити у справі № 640/654/19 почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставити питання: Чи виконано підпис особи ОСОБА_1 (від імені якої зазначено підпис) у документі Заява від 13.11.2018 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва зареєстрованого в Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва 13.11.2018 (назва документа та його реквізити, графа, рядок) тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?.
Пунктом 5 резолютивної частини вказаної ухвали від 06 листопада 2020 року зобов'язано Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали до Київського науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6) (експертне провадження № 18615ч18617/20-32) матеріал для дослідження, а саме оригінал заяви ОСОБА_1 від 16.11.2018, подану до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та зареєстровану в системі АСКОД Департаменту 16.11.2018.
Представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про роз'яснення пункту 5 резолютивної частини вказаної ухвали від 06 листопада 2020 року, у якому просить роз'яснити яким чином та в який спосіб Департамент повинен надати оригінал заяви ОСОБА_1 від 16 листопада 2018 року до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд. Крім того, відсутня винесена Окружним адміністративним судом міста Києва ухвала про витребування доказів, а саме - оригіналу заяви ОСОБА_1 від 16 листопада 2018 року.
Вирішуючи клопотання по суті, суд виходить з наступного.
Приписами частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, зміст поданої заяви про роз'яснення рішення суду, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент розгляду заяви) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 р. «Про судове рішення в адміністративній справі» визначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення є його неясність, невизначеність, нечіткість за змістом.
Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналізуючи зміст положень даної статті, слід зазначити, що роз'яснення судом ухваленого ним рішення має на меті усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що в свою чергу перешкоджає його належному виконанню.
Подане клопотання представником відповідача обґрунтоване саме незрозумілістю порядку виконання пункту 5 резолютивної частини ухвали суду від 06 листопада 2020 року в адміністративній справі №640/654/19, а відтак суд вважає за необхідне роз'яснити представнику Департаменту необхідність надіслання на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва оригіналу заяви ОСОБА_1 від 16.11.2018, поданої до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та зареєстрованої в системі АСКОД Департаменту 16.11.2018, для подальшого її скерування судом до експертної установи для проведення судової експертизи.
Керуючись ст.ст. 248, 254, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Роз'яснити Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, 36) про необхідність надіслання на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва оригіналу заяви ОСОБА_1 від 16.11.2018, поданої до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та зареєстрованої в системі АСКОД Департаменту 16.11.2018, для подальшого її скерування судом до експертної установи для проведення судової експертизи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук