ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 грудня 2020 року м. Київ № 640/29607/20
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчук А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 )
до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа
Васильовича (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, офіс 31)
про визнання протиправною та скасування постанови від 08 серпня 2020 року, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, у якому просить скасувати постанову від 18.08.2020 про відкриття виконавчого провадження №62835318 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича з примусового виконання виконавчого напису від 16 липня 2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.
Одночасно із адміністративним позовом представником позивача заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню №62835318 з примусового виконання виконавчого напису №10990 від 16 липня 2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до вкрай негативних наслідків майнового характеру для позивача, адже приватним виконавцем вчиняються дії примусового характеру, зокрема, звернено стягнення на заробітну плату позивача.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Слід зауважити, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача
Статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Необхідно зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
Із наведених пояснень та наявних у матеріалах справи документів, неможливо однозначно зробити висновок про очевидну протиправність оскаржуваного рішення. Задоволення заяви про забезпечення з цієї підстави, є попереднім рішенням у даній справі без встановлення всіх обставин, що мають значення для вирішення спору, що не узгоджується із завданнями та принципами адміністративного судочинства.
Стосовно істотного ускладнення виконання рішення суду у даній справі, слід заначити, що така підстава вимагає доведення фактів, які свідчили б про реальність такого ускладнення або унеможливлення. Наведені у заяві доводи стосовно неможливості повернення примусового стягнутих коштів не знаходять підтвердження ані в поданих документах, ані в чинних нормах спеціального законодавства.
З огляду на вищевикладене, підстави для забезпечення позову в даному випадку відсутні.
Керуючись статтями 150-154, 241, 243, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя А.Б. Федорчук