Справа № 560/7002/20
іменем України
07 грудня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.10.2020 про відмову мені у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати мені період військової служби з 16.11.1969р. по 05.11.1971р. до стажу державної служби та перевести мене на пенсію державного службовця з 20.03.2020р. відповідно до статі 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 в розмірі 60 відсотків від заробітку зазначеного в довідках, виданих Департаментом економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Хмельницької обласної державної адміністрації від 03.03.2020р. №02.02-6/20.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.03.2020 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про перехід з одного виду пенсії на інший, на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ та до заяви надав довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям". Листом від 08.04.2020 вих. №2200-0301-8/13597 відповідач повідомив, що рішенням від 27.03.2020 позивачеві відмовлено у задоволенні заяви, оскільки раніше йому було призначено пенсію по інвалідності за Законом України "Про державну службу" №3723-ХІІ. Позивач вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ протиправними, звернувся до суду з позовом.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.06.2020 по справі №560/2118/20 у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, - скасовано. Прийнято нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за нормами та у порядку встановленому Законом України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2020 про переведення на пенсію державного службовця за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993, з урахуванням висновків, викладених в цьому судовому рішенні.
На виконання вказаного рішення відповідач повторно відмовив позивачу у переведені з одного виду пенсії на інший з підстав того, що цим Законом позивачу вже була призначена пенсія по інвалідності.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 09.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення сторін).
Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив в якому останній зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки стаж ОСОБА_1 на посаді державної служби складає 19 років 5 місяців 18 днів, при цьому останнім надано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії за формою, передбаченою для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і які на момент виходу на пенсію не займають посади державної служби від 03.03.2020 № 02.02-6/20, відтак, зазначена довідка не може братися до уваги.
Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 з 24.11.2005 по 30.09.2017 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993. Обрахунок пенсії проведено в розмірі 90% сум заробітної плати відповідно до довідки від 28.03.2008 №394, виданої головним управлінням економіки Хмельницької обласної державної адміністрації.
З 01.01.2017 відповідно до п. 4-7 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-VІ ОСОБА_1 переведено з пенсії по інвалідності, призначеної згідно з Законом України "Про державну службу", на пенсію по інвалідності за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки її розмір був вищим.
20.03.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про переведення з пенсії по інвалідності згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням довідок про заробітну плату від 03.03.2020 №02.02.-6/20, виданих Хмельницькою обласною державною адміністрацією. До заяви надав довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27.03.2020 №968250805756 позивачеві відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ в зв'язку з відсутністю права.
Листом від 08.04.2020 №2200-0301-8/13597 відповідач повідомив позивача, що рішенням від 27.03.2020 йому відмовлено у задоволенні заяви, оскільки раніше йому було призначено пенсію по інвалідності за Законом України "Про державну службу" №3723-ХІІ.
Не погоджуючись з вказаними діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.06.2020 по справі №560/2118/20 у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, - скасовано. Прийнято нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за нормами та у порядку встановленому Законом України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2020 про переведення на пенсію державного службовця за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993, з урахуванням висновків, викладених в цьому судовому рішенні.
Позивач 30.09.2020 звернувся до відповідача з заявою про переведення на пенсію державного службовця за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням довідок про заробітну плату від 03.03.2020 №02.02-6/20 виданих Хмельницькою обласною державною адміністрацією.
Відповідачем листом від 16.10.2020 №5137-4619/Г-03/8-2200/20, повідомлено позивача, що на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 №560/2118/20 прийнято рішення про скасування рішення Головного управління ПФУ в Хмельницькій області від 27.03.2020 №968250825756 та прийнято нове рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 09.10.2020 №968250805756 про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком згідно з Законом №889-VIII у зв'язку із тим, що на день набрання чинності цього Закону у позивача відсутній стаж 20 років на посадах державної служби.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає та враховує наступне.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, передбачені розділом ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №889-VІІІ .
Так, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 вказаного Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 19.12.1993 (Закон №3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому, 01 травня 2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (Закон №889-VIII), згідно з ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Тобто, необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
- досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
- мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 року, відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 №3723-ХІ.
Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII визначено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу"№3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Крім того, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Тобто, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Законом №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 899 "Про державну службу") зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII, та мають передбачені ч.1 ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.
Таким чином, із набранням чинності Закону України "Про державну службу" №889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Законодавством передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 мають не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, незалежно від того, чи займали такі особи станом на 01.05.2016 посади державної служби. Для такої категорії осіб збережено право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок (страхові внески).
Проте, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив про те, що оскільки позивачу вже призначалась пенсія відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993, то у пенсійного органу відсутні підстави для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.
Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Спірні правовідносини стосуються саме переведення позивача з одного виду пенсії, по інвалідності, на інший вид - пенсію за віком, хоча і в межах одного і того ж закону.
Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, з чого слідує, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку одного і того ж виду пенсії.
За таких обставин, суд вважає безпідставним висновок відповідача про відсутність у ОСОБА_1 права на пенсію за віком за Законом України "Про державну службу", з підстав, що за цим Законом йому вже призначена пенсія по інвалідності.
Стосовно твердження відповідача про відсутність у позивача стажу 20 років на посадах віднесених до категорій державної служби, визначених с.25 Закону №3723-XII суд зазначає наступне.
З листа відповідача від 16.10.2020 №51374619/Г-03/8-2200/20 встановлено, що відповідач стверджує, що за документами пенсійної справи станом на 01.05.2016 позивач не працював, страховий стаж згідно наявних документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу становить 38 років 8 місяців 5 днів, в тому числі 19 років 5 місяців 18 днів - на посадах державної служби.
Однією з позовних вимог є вимога про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 період військової служби з 16.11.1969р. по 05.11.1971р. до стажу державної служби.
З приводу даної вимоги суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Згідно пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283.
Згідно з п.3 Порядку до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Також, згідно з частиною 1 статті 2 закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII зазначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, період проходження строкової військової служби з 16.11.1969 по 05.11.1971 та зараховується до стажу державної служби. Таким чином, позовні вимоги в частині зарахування ОСОБА_1 період військової служби з 16.11.1969 по 05.11.1971 до стажу державної служби, підлягають задоволенню.
Оскільки ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою вперше про переведення на інший вид пенсії саме 20.03.2020, тому саме з цієї дати необхідно зобов'язати відповідача призначити та здійснити нарахування й виплату пенсії, що є належним захистом порушеного права позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов, необхідно задовольнити.
Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору, судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.10.2020 №968250805756.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період військової служби з 16.11.1969 по 05.11.1971.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 з 20.03.2020, в розмірі 60 відсотків від заробітку зазначеного в довідках, виданих Департаментом економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Хмельницької обласної державної адміністрації від 03.03.2020 №02.02-6/20, із врахуванням проведених виплат.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 21318350)
Головуючий суддя О.П. Шевчук