Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
07 грудня 2020 року Справа № 520/13239/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мурадли А.І.,
за участю:
представника позивача - Цимбалюк С.В.,
представника відповідача - Смородської М.С.,
представника третьої особи - Романченко О.М.,
представника третьої особи - Орлова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяви Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю про накладення штрафу та повернення адміністративного позову Державного реєстратора Печенізької Державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 (смт Печеніги Харківської області, вул. Петровського, 9) до Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Городецького, 13), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/72), Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4), Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м. Харків, вул. Сумська, 96) про визнання протиправним та скасування наказу, -
Державний реєстратор Печенізької Державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1. звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2020 №5151084, прийняте державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 та анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 .
Ухвалою від 02.10.2020 було відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання у справі.
01.10.2020 до суду надійшла заява Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, в якій третя особа просить визнати дії позивача зловживанням процесуальними правами, що суперечить завданню адміністративного судочинства; застосувати до позивача за систематичне зловживання процесуальними правами заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; позовну заяву повернути без розгляду.
В обґрунтування заяви зазначено, що з 03.07.2020 по 19.08.2020 позивачем - державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_1. було пред'явлено дев'ятнадцять позовів про визнання протиправним та скасування наказу, які були повернуті у зв'язку з тим, що позивачем або від імені позивача засобами електронного зв'язку без застосування офіційної електронної адреси чи електронного цифрового підпису були подані абсолютно ідентичні заяви. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/10967/20 було застосовано до Державного реєстратора Печенізької державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 заходи процесуального примусу за зловживання процесуальними правами у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України (м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795) штраф в розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 21180 (двадцять одна тисяча сто вісімдесят) грн. 00 коп. Однак, незважаючи на це, позивачем, на думку заявника, продовжуються зловживання своїми процесуальними правами шляхом подання численних тотожних заяв про забезпечення позову до подання позовної заяви з тим самим предметом та з однакових підстав, а також вчиняються дії, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Так, позивачем з 18.09.2020 по 29.09.2020 до одного й того самого відповідача, з тим самим предметом та однакових підстав було подано тридцять дві заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, які були повернуті позивачу без розгляду. З огляду на вказані обставини, представник третьої особи вважає доцільним застосувати до позивача заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, а позовну заяву повернути позивачу без розгляду.
Також, 02.10.2020 Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі товариства з обмеженою відповідальністю, було подано клопотання, в якому третя особа просить позовну заяву державного реєстратора прав на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1. повернути позивачу.
В обґрунтування заяви зазначено, що подана позовна заява не містить електронного цифрового підпису, що унеможливлює ідентифікацію особи позивача.
Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб щодо заявлених клопотань, дослідивши доводи клопотань, суд дійшов наступного.
Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу визначені статтею 144 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу. (ч.ч.2, 3 ст.144 КАС України).
Частиною 1 ст.145 КАС України встановлено, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення (ч.2 ст.145 КАС України).
За правилами ч.ч.1, 2 ст.149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень; 4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису. Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків; 2) неодноразового зловживання процесуальними правами; 3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
Отже, застосування заходу процесуального примусу є правом, а не обов'язком суду і пов'язується з наявністю певних підстав і умов.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/10967/20 було застосовано до Державного реєстратора Печенізької державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 заходи процесуального примусу за зловживання процесуальними правами у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України (м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795) штраф в розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 21180 (двадцять одна тисяча сто вісімдесят) грн. 00 коп.
Так, відповідно до вказаної ухвали суду, при вирішенні питання про відкриття провадження за даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" встановлено, що в період з 03 липня 2020 року по 18 серпня 2020 року Позивачем - державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_1 було подано сімнадцять позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Цей факт підтверджується наступними справами №520/8446/2020, №520/8451/2020, №520/8550/2020, №520/8551/2020, №520/8607/2020, №520/8608/2020, №520/8947/2020, №520/9021/2020, №520/9027/2020, №520/9709/2020, №520/10158/2020, №520/10206/2020, №520/10828/2020, №520/10805/2020, №520/10835/2020, №520/10953/2020.
Зазначені позови були повернуті позивачу з підстав передбачених пунктом 5 частини 4 статті 169 та пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначені обставини, як вказав суд, свідчать про намір позивача маніпулятивно змінити склад суду, визначений за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами ст.31 КАС України, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ, що підтверджується Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями. Зазначені дії позивача можна кваліфікувати як зловживання процесуальними правами на підставі п.2 ч.2 ст.45 КАС України, а саме як вчинення дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Суд, під час прийняття ухвали у справі №520/10967/20 від 10.08.2020 зазначив, що з урахуванням того, що позивач, Державний реєстратор Печенізької державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 , допустив зловживання процесуальними правами, а саме вчинив дії, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, суд дійшов висновку про застосування до позивача заходів процесуального примусу, а саме стягнення в дохід Державного бюджету України (рахунок UA528999980000031116106026007, отримувач - УК у Печер.р-ні./Печерс.р-н/21081100, код ЄДРПОУ - 38004897, банк - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 21081100) штрафу у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 21180 грн.
З КП «Діловодство спеціалізованого суду» вбчається, що Державним реєстратором Печенізької Державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду, також, були подані заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, які були повернуті позивачу без розгляду.
Суд зазначає, що заходи процесуального примусу, відповідно до ч.2 ст.144 КАС України, застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Застосування заходу процесуального примусу є правом, а не обов'язком суду і пов'язується з наявністю певних підстав і умов, зокрема негайно, після вчинення порушення.
Під час відкриття провадження у справі №520/13239/2020 судом не встановлено недобросовісного виконання процесуальних обов'язків, зловживання правами або створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства позивачем ОСОБА_1 , які б давали підставу для застосування судом положень ст.144 КАС України. Відсутні такі обставини і на час вирішення судом заяви Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю про накладення штрафу.
З огляду на викладене, суд, з урахуванням встановлених обставин, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю про накладення штрафу.
Щодо заяви третьої особи про повернення адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Звертаючись до суду із заявою про повернення адміністративного позову, представник третьої особи посилався на те, що подана позовна заява не містить ані особистого оригінального підпису фізичної особи - ОСОБА_1 , ані електронного цифрового підпису, що є підставою для повернення позову.
Відповідно до ч.10 ст. 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Як вбачається з матеріалів справи, позов Державним реєстратором Печенізької Державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 був поданий до Харківського окружного адміністративного суду 30.09.2020 у паперовій формі, скріплений власноручним підписом позивача.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, судом було встановлено, що поданий адміністративний позов відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України. Підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі не встановлено.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 адміністративний позов був прийняти до розгляду, відкрито провадження у справі.
Представником Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю не надано доказів на підтвердження підстав, викладених у заяви, для повернення адміністративного позову позивачу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника третьої особи про повернення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 9, 44, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяв Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю про накладення штрафу та повернення адміністративного позову Державного реєстратора Печенізької Державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 (смт Печеніги Харківської області, вул. Петровського, 9) до Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Городецького, 13), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/72), Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4), Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м. Харків, вул. Сумська, 96) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали складено 07.12.2020
Суддя В.В. Єгупенко