Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
07 грудня 2020 р. № 520/15486/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кухар М.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), третя особа: Первомайський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (мікрорайон 1/2, буд. 19А, м. Первомайський, Харківська область, 64102, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням довідки №2/107594 від 12 грудня 2017 року за період з вересня 1982 року по грудень 1985 року з урахуванням виплат проведених в рублях та копійках та пайових виплат;
довідки № 4/107594 від 04 грудня 2017 року за період з січня 1986 року по січень 1988 року з урахуванням виплат проведених в рублях, іноземній валюті (злотих Польщі) з урахуванням довідки Національного банку України від 19.03.2019 року № 40-0006/15051 про курси валют та пайових виплат.
довідки № 2/52987 від 12 березня 2018 року з урахуванням виплат проведених в рублях, іноземній валюті (злотих Польщі), з урахуванням довідки Національного банку України від 19.03.2019 року № 40-0006/15051 про курси валют;
-скасувати рішення у формі листа Первомайського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №7213-10436/0-02/8-2000/20 від 12.09.2020 про відмову у здійсненні перерахунку;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 14 серпня 2020 року з урахуванням:
довідки № 2/107594 від 12 грудня 2017 року за період з вересня 1982 року по грудень 1985 року з урахуванням виплат проведених в рублях та копійках та пайових виплат;
довідки № 4/107594 від 04 грудня 2017 року за період з січня 1986 року по січень 1988 року з урахуванням виплат проведених в рублях, іноземній валюті (злотих Польщі) з урахуванням довідки Національного банку України від 19.03.2019 року № 40-0006/15051 про курси валют та пайових виплат;
довідки № 2/52987 від 12 березня 2018 року з урахуванням виплат проведених в рублях, іноземній валюті (злотих Польщі), з урахуванням довідки Національного банку України від 19.03.2019 року № 40-0006/15051 про курси валют;
- стягнути з відповідача судові витрати (судовий збір) на користь позивача.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення у формі листа Первомайського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №7213-10436/0-02/8-2000/20 від 12.09.2020 про відмову у здійсненні перерахунку є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 відкрито спрощене провадження.
Запропоновано відповідачу подати до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали відзив на позов та докази на обґрунтування відзиву, а також докази направлення відзиву позивачу.
Запропоновано третій особі у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду пояснення щодо позову з доказами надіслання іншим учасникам у справі.
Відповідач надав до суду відзив згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити. Також вказав, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Третя особа правом надання пояснень, у строк, що встановлений судом, на позов не скористалась.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як встановлено за матеріалами справи, 12 березня 2018 року Федеральною державною казенною установою "Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації" виготовлено архівну довідку №2/52987, відповідно до якої встановлено, що позивач в період з вересня 1982 року по січень 1988 року проходив службу у військовій частині польова пошта НОМЕР_2 на посаді начальника зміни, мав військове звання старшого прапорщика. Також, у вказаній довідці зазначено відомості про заробітну плату ОСОБА_1 за період з вересня 1982 року по грудень 1985 року в польських злотих.
З метою отримання довідки про курси валют 15.03.2019 позивач звернувся із відповідною заявою до Національного банку України.
Листом №40-0006/15051 від 19.03.2019 Національний банк України повідомив ОСОБА_1 , що за інформацією, розміщеною на сайті Центрального банку РФ (Банку Росії), офіційний курс карбованця СРСР до польського злотого (для неторгових платежів), встановленого Державним банком СРСР з вересня 1982 р. до квітня 1985 р. (включно), становив (карбованця СРСР за 100 польських злотих): з вересня 1982 р. до січня 1984 р. (включно) - 2,31; у лютому 1984 р. - 2,002; з березня 1984 р. до листопада 1984 р. (включно) - 1,67; з грудня 1984 р. до квітня 1985 р. (включно) - 1,45. Офіційний курс карбованця СРСР до польського злотого (для неторгових платежів), встановленого Державним банком СРСР з травня 1985 р. до грудня 1987 р. (включно), становив (карбованця СРСР за 1000 польських злотих): у травні 1985 р. - 13,192; з червня 1985 р. до травня 1986 р. (включно) - 12,94; у червні 1986 р. - 11,932; з липня 1986 р. до квітня 1987 р. (включно) - 11,90; у травні 1987 р. - 10,522; з червня 1987 р. до грудня 1987 р. (включно) - 10,42.
26.06.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням довідки Федеральної державної казенної установи "Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації" №2/52987 від 12.03.2018 та довідки Національного банку України про курси валют.
Проте, листом №432/02.17-20 від 24.07.2019 Первомайським відділом обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки такий перерахунок з урахуванням польських злотих не передбачено законодавством.
Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 15 листопада 2019 по справі №520/10471/19 адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнані протиправними дії Первомайського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням довідки Федеральної державної казенної установи "Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації" № 2/52987 від 12 березня 2018 року. Скасоване рішення Первомайського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову у здійсненні перерахунку, оформлене листом №432/02.17-20 від 24 липня 2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 26 червня 2019 року з урахуванням довідки Федеральної державної казенної установи "Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації" № 2/52987 від 12 березня 2018 року.
22 квітня 2020 року після набрання сили рішенням суду ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про надання йому роз'яснення щодо врахування під час здійснення перерахунку пенсії довідок №2/107594 від 12 грудня 2017 року за період з вересня 1982 року по грудень 1985 року, довідки № 4/107594 від 04 грудня 2017 року за період з січня 1986 року по січень 1988 року та довідки № 2/52987 від 12 березня 2018 року, з урахуванням довідки Національного банку України від 19.03.2019 року № 40-0006/15051.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України № 3371-3523/0-02/8- 2000/20 від 20.05.2020 року повідомлено позивача про проведення перерахунку та про те, що розмір його пенсійної виплати в результаті здійсненого перерахунку не змінився.
20 червня 2020 року з метою уточнення порядку проведеного перерахунку ОСОБА_1 знову звернувся до Головного управління Пенсійного фону України із заявою, в якій просив вказати, яким саме чином проведено вказаний перерахунок та чи враховано для нарахування пенсійної виплати: довідки №2/107594 від 12 грудня 2017 року за період з вересня 1982 року по грудень 1985 року в радянських рублях та грошовому виразу пайку; довідки № 2/52987 від 12 березня 2018 року за період з вересня 1982 року по грудень 1985 року в польських злотих; довідки № 4/107594 від 04 грудня 2017 року за період з січня 1986 року по січень 1988 року в радянських рублях, грошовому виразу пайку та польських злотих, з урахуванням довідки Національного банку України від 19.03.2019 року № 40-0006/15051.
На вказане звернення ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області надана відповідь № 5463-7112/Щ-02/8-2000/20 від 14.07.2020 року, в якій повідомлялося, що рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/10471/19 від 15.11.2019 виконано та здійснено відповідний перерахунок, а також надано відповідний розрахунок заробітної плати, який був врахований для проведення перерахунку пенсійної виплати.
Після ознайомлення з вказаним розрахунком позивачем встановлено, що до суми отримуваного доходу не враховано суми, які виплачувались ОСОБА_1 як пайові виплати відповідно до довідки № 2/52987 від 12 березня 2018 року, а також що йому не зараховано для розрахунку довідку № 4/107594 від 04 грудня 2017 року за період з січня 1986 року по січень 1988 року та дані довідки № 2/52987 від 12 березня 2018 року, починаючи з 26 червня 2019 року, з урахуванням довідки Національного банку України від 19.03.2019 року № 40-0006/15051.
У зв'язку з цим 14 серпня 2020 року ОСОБА_1 в черговий раз звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії та зарахувати пайові виплати відповідно до довідки №2/52987 від 12 березня 2018 року, а також із врахуванням довідки № 4/107594 від 04 грудня 2017 року за період з січня 1986 року по січень 1988 року та довідки № 2/52987 від 12 березня 2018 року, починаючи з 26 червня 2019 року, з урахуванням довідки Національного банку України від 19.03.2019 року № 40-0006/15051.
На вказане звернення ОСОБА_1 отримано відповідь Первомайського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 7213-10436/0-02/8-2000/20 від 12.09.2020 року, в якій зазначалось, що на виконання рішення від 15.11.2019 року № 520/10471/19 при проведенні перерахунку пенсії з 26.06.2019 року було використано наступні довідки про заробітну плату:
архівну довідку № 2/107594 від 12 грудня 2017 року за період з вересня 1982 року по грудень 1985 року без врахування пайових виплат, оскільки вказані виплати не передбачені чинним законодавством;
архівну довідку № 4/107594 від 04 грудня 2017 року за період з січня 1986 року по січень 1988 року без врахування пайових виплат та виплат і іноземній валюті, оскільки вказані виплати не передбачені чинним законодавством;
архівну довідку № 2/52987 від 12 березня 2018 року за період з вересня 1982 року по грудень 1985 року виплат нарахованих в польських злотих з урахуванням довідки Національного банку України від 19.03.2019 року № 40006/15051.
Не погоджуючись із тим, що органом Пенсійного фонду не були враховані всі дані, визначені у наданих до заяви довідок, вважаючи, що відповідачем не виплачується сума пенсійних виплат у належному розмірі, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
По суті спірних правовідносин судом зазначається наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Статтею 72 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за роботу за межами України враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом (статті 64-67), або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до статті 73 цього Закону, а за умови сплати в цей період внесків до Пенсійного фонду України - на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Отже, головною умовою врахування заробітку для призначення (перерахування) пенсії є відрахування страхових внесків із цих сум.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що під час перерахунку пенсії, її розмір визначається виходячи із всієї заробітної платні, з якої сплачувалися внески до страхових фондів.
Крім того, статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що іноземна валюта - це валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу, платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.
Згідно з п.1 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучають з нього , але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.
Під терміном "іноземна валюта" розуміється як власне іноземна валюта так і банківські метали, платіжні доручення та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах.
Пунктом 42 розділу 2 Правил про умови праці радянських працівників за кордоном, затверджених постановою Державного комітету з питань праці і заробітної плати Ради Міністрів СРСР від 25.12.1974 №365, вказано, що на соціальне страхування працівників закладів СРСР за кордоном, що направлені з СРСР, а також прийнятих на роботу за місцем на штатні посади із складу членів сімей, відповідні міністерства та відомства сплачують в СРСР у централізованому порядку страхові внески у відсотках, що встановлюються урядом СРСР від сум заробітної плати, що сплачується вказаним працівником в радянській та іноземній валютах.
Як зазначено вище, за приписами ст.72 та ст.73 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за межами України для призначення (перерахунку) пенсії враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом (статті 64-67), або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до ст.73 цього Закону, а за умови сплати в цей період внесків до Пенсійного фонду України - на загальних підставах.
При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що механізм оплати праці спеціалістів (на час роботи позивача у військовій частині) регулювався Правилами про умови праці радянських робітників за кордоном, затвердженими Державним Комітетом Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 25.12.1974 за № 365, пункт 42 яких зазначав, що на соціальне страхування працівників установ СРСР за кордоном, які направлені з СРСР, а також прийнятих на роботу на місці на штатні посади з числа членів їх сімей, відповідні міністерства та відомства сплачують в СРСР у централізованому порядку страхові внески у відсотках, встановлених урядом СРСР від сум заробітної плати, виплачуваної названим працівникам в радянській та іноземній валютах.
Згідно п. 124 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій в заробіток для обчислення пенсії зараховуються усі види заробітної плати, на які по діючим правилам проводилося нарахування страхових внесків, крім виплат разового характеру.
Отже, відрахування внесків на державне соціальне страхування проводилось від всієї суми нарахованої заробітної плати незалежно від того, в якій валюті вона була виплачена робітникові.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстав для відмови у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Федеральної державної казенної установи "Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації" № 2/52987 від 12.03.2018 з урахуванням виплат проведених в рублях, іноземній валюті (злотих Польщі), з урахуванням довідки Національного банку України від 19.03.2019 року № 40-0006/15051 про курси валют; довідки №2/107594 від 12 грудня 2017 року за період з вересня 1982 року по грудень 1985 року з урахуванням виплат проведених в рублях та копійках та пайових виплат; довідки № 4/107594 від 04 грудня 2017 року за період з січня 1986 року по січень 1988 року з урахуванням виплат проведених в рублях, іноземній валюті (злотих Польщі) з урахуванням довідки Національного банку України від 19.03.2019 року № 40-0006/15051 про курси валют та пайових виплат - у відповідача відсутні.
Стосовно посилань відповідача на ту обставину, що ОСОБА_1 до них із заявами встановленого зразка не звертався, а ті звернення, з якими позивач звертався до Управління - написані ним в довільній формі, на які Управлінням надані відповіді відповідно до Закону України “Про звернення громадян” судом зазначається, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду 15 листопада 2019 по справі №520/10471/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 26 червня 2019 року з урахуванням довідки Федеральної державної казенної установи "Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації" № 2/52987 від 12 березня 2018 року.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, відповідачем не виконане.
Відтак, доводи відповідача не спростовують висновків суду по даній справі та є необґрунтованими, оскільки порушують право позивача на здійснення відповідного перерахунку його пенсії.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України", п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України", п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України").
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).
Суд зазначив, що ст. 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: "перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов'язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою" (параграф 30).
Щодо соціальних виплат, ст. 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (параграф 31).
Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом ст. 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (параграф 53).
Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) від 14 жовтня 2010 року.
Перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів". Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З врахуванням вищевикладеного, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та є такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст.. 139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ідентифікаційний код - 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням довідок: №2/107594 від 12 грудня 2017 року за період з вересня 1982 року по грудень 1985 року з урахуванням виплат проведених в рублях та копійках та пайових виплат; № 4/107594 від 04 грудня 2017 року за період з січня 1986 року по січень 1988 року з урахуванням виплат проведених в рублях, іноземній валюті (злотих Польщі) з урахуванням довідки Національного банку України від 19.03.2019 року № 40-0006/15051 про курси валют та пайових виплат; № 2/52987 від 12 березня 2018 року з урахуванням виплат проведених в рублях, іноземній валюті (злотих Польщі), з урахуванням довідки Національного банку України від 19.03.2019 року № 40-0006/15051 про курси валют.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №7213-10436/0-02/8-2000/20 від 12.09.2020 про відмову у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 14 серпня 2020 року з урахуванням: довідки № 2/107594 від 12 грудня 2017 року за період з вересня 1982 року по грудень 1985 року з урахуванням виплат проведених в рублях та копійках та пайових виплат; довідки № 4/107594 від 04 грудня 2017 року за період з січня 1986 року по січень 1988 року з урахуванням виплат проведених в рублях, іноземній валюті (злотих Польщі) з урахуванням довідки Національного банку України від 19.03.2019 року № 40-0006/15051 про курси валют та пайових виплат; довідки № 2/52987 від 12 березня 2018 року з урахуванням виплат проведених в рублях, іноземній валюті (злотих Польщі), з урахуванням довідки Національного банку України від 19.03.2019 року № 40-0006/15051 про курси валют.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 07 грудня 2020 року.
Суддя Кухар М.Д.