07 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5727/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Приватного акціонерного товариства "Промсантехніка" про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі - позивач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Промсантехніка" /далі - відповідач, ПрАТ "Промсантехніка"/ про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Промсантехніка" невідшкодованої суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списками №1 та №2, у загальній сумі 40093,05 грн /а.с. 1-4/.
В обґрунтування позовної вимоги позивачем зазначено, що Приватним акціонерним товариством "Промсантехніка" самостійно не відшкодовано фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списками №1 та №2, у загальній сумі 40093,05 грн (по списку №1 за період з липня по вересень 2020 року у сумі 18038,67 грн та по списку №2 за період з липня по вересень 2020 року у сумі 22054,38 грн).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.50-57/ зазначив, що 24 квітня 2019 року були проведені чергові загальні збори акціонерів ПрАТ "Промсантехніка" та прийнято рішення про припинення діяльності товариства як юридичної особи шляхом її ліквідації та встановлення двомісячного строку для заявлення кредиторами своїх вимог до товариства. 26 квітня 2019 року державним реєстратором оприлюднено повідомлення про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи відповідача, однак позивач свої вимоги не заявив. Відповідно до акту документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства ПрАТ "Промсантехніка" за період з 01 січня 2016 року по 11 листопада 2019 року №1432/16-31-05-04-14/01412414 від 18 листопада 2019 року у відповідача відсутнє будь-яке майно, в т.ч. грошові кошти на рахунках підприємства. Таким чином, вимоги позивача у зв'язку з відсутністю майна у відповідача вважаються погашеними відповідно до частини п'ятої статті 112 Цивільного кодексу України та підстави для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відсутні.
У відповіді на відзив /а.с.110-113/ позивач зазначив, що з аналізу положень статей 110-111 Цивільного кодексу України, Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, слідує, що до моменту виключення підприємства з Єдиного державного реєстру, навіть на стадії ліквідації, підприємство має виконувати обов'язки, встановлені законодавством, зокрема нести витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Управлінням надсилались відповідачу відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, проте зазначені в розрахунках суми відповідачем не сплачено та не оскаржено в місячний термін, а тому наявні достатні підстави для стягнення з відповідача суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками №1 та №2 на загальну суму 40093,05 грн (по списку №1 за період з липня по вересень 2020 року у сумі 18038,67 грн та по списку №2 за період з липня по вересень 2020 року у сумі 22054,38 грн).
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Приватне акціонерне товариство "Промсантехніка" (ідентифікаційний код 01412414) зареєстровано юридичною особою 20 січня 1995 року, про що зроблено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №15841200000000128 від 31 травня 2005 року, а з 26 квітня 2019 року перебуває в стані припинення згідно рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженої ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації /а.с.116-120/.
Відповідно до пунктів "а" та "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах; працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Отже, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів "а" та "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списками №1 та № 2, покриваються підприємствами та організаціями.
Указаний висновок кореспондується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною, зокрема, в постанові від 21 червня 2018 року у справі №819/2573/15.
Таким чином, обов'язок відповідача відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1 та № 2, встановлений законом.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).
За змістом підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 Інструкції №21-1 /у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ платниками страхових внесків є: страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок); дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами; іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до пункту 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Судом встановлено, що позивачем надіслано відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" та "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з липня 2020 року №13345/03-16 від 08 липня 2020 року /а.с.11/ та №13831/03-16 від 09 липня 2020 року /а.с. 12/, а також повідомлення про суми, які належать до сплати, № 1600-0504-8/33441 від 10 липня 2020 року /а.с. 10/, № 1600-0504-8/40241 від 12 серпня 2020 року /а.с.13/, № 1600-0504-8/46433 від 10 вересня 2020 року /а.с. 14/, які вручені адресату 17 липня 2020 року, 17 серпня 2020 року та 16 вересня 2020 року відповідно /а.с. 10-зворот, 13-зворот, 14-зворот/.
Призначення пенсії та понесення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується протоколами про призначення та перерахунки пенсій за віком на пільгових умовах, призначених за списками №1 та №2, та розрахунками стажу /а.с.37-40, 42-49/.
У встановлений чинним законодавством строк відповідачем не відшкодовано органу Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1, у сумі 18038,67 грн, та призначених на пільгових умовах за списком №2, у сумі 22054,38 грн, що підтверджується відомостями з карток особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками №1 та № 2 /а.с. 5-8, 36, 41/.
Довід відповідача про те, що ПрАТ "Промсантехніка" не повинно сплачувати заборгованість, оскільки перебуває у стані припинення з 26 квітня 2019 року, є безпідставним з огляду на наступне.
Частиною четвертою статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з частинами першою та п'ятою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Пунктами 6.2 та 6.3 Інструкції №21-1 передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Відповідно до абзацу 2 пункту 6.8 Інструкції № 21-1 у разі ліквідації підприємства без правонаступників або визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням такого підприємства та безпосередньо підприємству не направляються.
Отже, обов'язок здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особі, яка має стаж, що дає право на призначення цієї пенсії, належить або підприємству, на якому працювала така особа, або його правонаступнику. Розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органами Пенсійного фонду України не направляються на адресу підприємств, які ліквідовані (в ЄДР внесено запис саме про ліквідацію, а не перебування у стані припинення) або підприємств, які визнані банкрутом та щодо яких відкрито ліквідаційну процедуру відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Таким чином, до моменту виключення відповідача з Єдиного державного реєстру, навіть на етапі ліквідації, підприємство має виконувати обов'язки, встановлені законодавством, зокрема, нести витрати на виплату та доставку пенсій.
З матеріалів справи судом встановлено, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесений запис про припинення у зв'язку з ліквідацією ПрАТ "Промсантехніка", а тому останнє не є ліквідованим та має виконувати обов'язки щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, в т.ч. за період з липня по вересень 2020 року.
До того ж заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списками №1 та №2, на загальну суму 40093,05 грн виникла у відповідача за період з липня по вересень 2020 року (по списку №1 за період з липня по вересень 2020 року у сумі 18038,67 грн та по списку №2 за період з липня по вересень 2020 року у сумі 22054,38 грн), а відтак, позивачем не могло бути заявлено вимогу зі сплати спірної суми заборгованості у строк до 26 червня 2019 року, встановлений для пред'явлення кредиторських вимог.
При цьому суд зазначає, що у цій справі не розглядається питання про заявлення кредиторських вимог, їх погашення, включення кредиторських вимог до проміжного балансу, оскільки відповідно до статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відхиляючи довід відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з наступного.
Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”" № 2464-VI від 08 липня 2010 року визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами ПФУ у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною п'ятнадцятою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09 липня 2003 року строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 25 листопада 2015 року у справі № 803/2199/14 та підтриманого Верховним Судом у постановах від 23 січня 2018 року у справі №803/2625/14 та від 21 червня 2018 року у справі № 804/9020/13-а, від 28 листопада 2019 року у справі № 460/3113/18 та від 29 вересня 2020 року у справі № 820/1957/18, в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV. Водночас строк звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачений статтею 122 КАСУ, не застосовуться.
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд доходить висновку, що строк звернення до суду позивачем не пропущений.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
З огляду на викладене, вимога позивача є правомірною та обґрунтованою, а тому позов слід задовольнити.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, позивач не поніс, підстави для розподілу судових витрат на підставі вказаної норми відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) до Приватного акціонерного товариства "Промсантехніка" (вул. Будівельників, буд. 60, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, ідентифікаційний код 01412414) про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Промсантехніка" (вул. Будівельників, буд. 60, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, ідентифікаційний код 01412414) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1, за період з липня по вересень 2020 року у сумі 18038,67 грн (вісімнадцять тисяч тридцять вісім гривень шістдесят сім копійок), та призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з липня по вересень 2020 року, у сумі 22054,38 грн (двадцять дві тисячі п'ятдесят чотири гривні тридцять вісім копійок) .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк