02 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/6089/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/6089/20 за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
26 жовтня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (надалі - відповідач) , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з березня 2017 року по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року та ненадання йому довідки про нарахування індексації грошового забезпечення за вказаний період;
- зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати і виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з березня 2017 року по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року та видати довідку про нарахування індексації грошового забезпечення за вказаний період.
Обґрунтовуючи свій позов, заявник вказує на обставини порушення його прав внаслідок невиплати відповідачем індексації грошового забезпечення із зазначенням базового місяця.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості другого відповідача зі статусом юридичної особи Генеральний штаб Збройних Сил України.
Відповідач позов не визнав. У відзиві на позов представник Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України зазначає, що відповідачем правомірно встановлено базовий місяць 01.01.2016, а наступний - 01.03.2018, а не 01.01.2008 як помилково стверджує позивач. Доводи позивача щодо встановлення фіксованої суми індексації не містять правового підґрунтя. У зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення позивача 01.01.2016 здійснено збільшення премії, що містила 60% посадового окладу та носила постійний характер. Щодо нарахування та виплати індексації за минулі роки пояснив, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексацію грошового забезпечення військовослужбовців у 2016, 2017 та 2018 роках (до 01.03.2018) у Міністерства оборони України не було, різниця між потребою за фондом оплати праці та затвердженими видатками складала близько 7,2 млрд. грн, про що позивача було поінформовано листом вих. №305/1862 від 08.10.2020. При цьому, відповідач звертає увагу на те, що позивач перебував на фінансовому забезпеченні у Фінансовому управлінні Генерального штабу Збройних Сил України в період з 14.05.2017 по 12.10.2018, з якого не оплаченим індексацією залишається період з червня 2017 по лютий 2018, а не з березня 2017 по лютий 2018, як помилково стверджує позивач (а.с. 18-23, 30-39).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 клопотання представника Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Розгляд даної справи, відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 263 цього ж Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Позивач проходив військову службу за контрактом у в/ч НОМЕР_1 у період з 22.03.2017 по 05.10.2018, факт чого не заперечується відповідачем.
Наказом тво. першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України Назарова В.М. від 22.03.2017 №47 майора ОСОБА_1 увільнено від займаних посад і призначено офіцером відділу експлуатації складів та ремонту технічних засобів Управління забезпечення технічними засобами Центрального управління забезпечення паливно-мастильними матеріалами Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України з присвоєнням звання "підполковник" (а.с. 29).
Наказом начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України А.Артеменка від 05.10.2018 №292 (по особовому складу) офіцера відділу експлуатації складів та ремонту технічних засобів Управління забезпечення технічними засобами Центрального управління забезпечення пально-мастильними матеріалами Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом "б" (за станом здоров'я) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (а.с. 52).
Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України та в/ч НОМЕР_1 перебувають на грошовому утриманні при Фінансовому управлінні Генерального штабу Збройних Сил України, про що зазначено у відзиві на позов.
Як стверджує позивач, 09.09.2020 він надіслав заяву на ім'я начальника Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, в якій прохав нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з березня 2017 року по 28.02.2018 згідно вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (зі змінами і доповненнями) та постанови КМУ від 17.07.2003 №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (зі змінами і доповненнями), а також надати довідку про нарахування індексації грошового забезпечення за період з березня 2017 року по 28.02.2018 (а.с. 10).
У відповідь начальник Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України Юрій Гулай своїм листом від 08.10.2020 №305/1862 повідомив позивача про те, що проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України здійснюється відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 зі змінами (далі - Порядок). Згідно з Порядком та роз'ясненням Мінсоцполітики від 04.07.2017 №220/5140 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. При цьому, Порядок не передбачає механізму виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди. У 2017 році та на дату звільнення ОСОБА_1 у 2018 році фінансовий ресурс для здійснення виплати грошового забезпечення військовослужбовцям органів військового управління зарахованим на фінансове забезпечення до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України не дозволяв проводити його індексацію (а.с. 11).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до частини першої статті 2 вказаного Закону, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 2 Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі - Закон №1282-ХІІ) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У відповідності до статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 11 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі - Порядок №1078), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до приписів пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік .
Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За змістом вищевказаних нормативно-правових актів, здійснення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
У відзиві на позов відповідач, як на підставу для відмови у виплаті індексації, посилався на пункт 6 Порядку №1078, роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 09.06.2016 №252/10/136-16 та від 08.08.2017 №78/0/66-17, відповідно до яких механізм нарахування та виплати індексації за попередні роки Порядком не передбачений.
У зв'язку з цим суд звертає увагу на те, що Законом України "Про Збройні Сили України" визначено, що правовою основою діяльності Збройних Сил України є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", статути Збройних Сил України, інші закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародні договори України, що регулюють відносини в оборонній сфері.
Відтак, у даному випадку відповідач повинен діяти виключно у відповідності до Закону, який має вищу юридичну силу, а тому, суд критично ставиться до посилань на роз'яснення Міністерства соціальної політики України, як на належну підставу для невиплати позивачу спірної індексації.
Посилання відповідача на обставини відсутності фінансового ресурсу для виплати індексації грошового забезпечення суд відкидає, як безпідставні, адже такі не відповідають приписам Закону №1282-XII та п. 11 Порядку №1078, яким визначено, що додаткові витрати, пов'язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються.
Отже, в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи, організації індексація заробітної плати відображається не як самостійна витрата, а в складі витрат на виплату заробітної плати.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 у справі Кечко проти України (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.
Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі у Центральному управлінні забезпечення пально-мастильними матеріалами Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України мав право на отримання індексації грошового забезпечення.
У відзиві відповідач наголошує на тому, що позивач перебував на фінансовому забезпеченні у Фінансовому управлінні Генерального штабу Збройних Сил України в період з 14.05.2017 по 12.10.2018, посилався при цьому на довідку за вих №305/2080 від 17.11.2020 (а.с. 48).
У зв'язку з цим стверджує, що індексація позивачу не виплачувалася у період з червня 2017, а не з березня 2017, як помилково стверджує позивач.
З наданої до відзиву довідки за вих №305/936 від 17.11.2020 Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про розміри складових, в тому числі основних та додаткових, разових та інших видів грошового забезпечення проведені Фінансовим управління Генерального штабу Збройних Сил України, підполковнику ОСОБА_1 за період з травня 2017 року по 28.02.2018 (а.с. 49) видно, що індексація грошового забезпечення не здійснювалася взагалі.
Зважаючи на ту обставину, що в/ч НОМЕР_1 перебуває на грошовому утриманні при Фінансовому управлінні Генерального штабу Збройних Сил України суд визначаючи межі спірного періоду пристає до думки позивача, який обчислює початок спірного періоду з березня 2017 року, оскільки військову службу за контрактом у в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 розпочав 22.03.2017.
Тож обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо невиплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 22.03.2017 по 28.02.2018 та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію його грошового забезпечення за вказаний період.
Позивач зазначає, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення за вказаний вище період є саме січень 2008 року, в якому постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців.
Так, пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Таким чином місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
В той же час, як зазначено вище, положеннями статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться лише в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Отже, у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу у місяці підвищення береться за 1 або 100 %, тобто місяць підвищення вважається базовим і індексація в цьому місяці не проводиться, якщо сума підвищення заробітної плати (у базовому місяці враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру) перевищить суму індексації. Починаючи з наступного за базовим місяця наростаючим підсумком розраховується індекс для проведення подальшої індексації.
Разом з цим варто зауважити, що відповідно до наявної у справі заяви ОСОБА_1 від 09.09.2020 на ім'я начальника Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо нарахування та виплати індексації, питання про базовий місяць позивач взагалі не ставив. Відповідно підстав стверджувати про протиправну бездіяльність з боку відповідача в цій частині позивач не може.
За таких обставин, у суду відсутні фактичні підстави для зобов'язання відповідача здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця "січень 2008 року".
До того ж термін "базовий місяць" не містить законодавчого закріплення ні в Законі №1282-XII, ні в Порядку №1078.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання надати довідку про нарахування індексації грошового забезпечення за період з березня 2017 року по 28.02.2018, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач у заяві від 09.09.2020 просив відповідача, серед іншого, надати довідку про нарахування йому індексації грошового забезпечення за період з березня 2017 року по 28.02.2018.
Між тим, така довідка позивачу не була надана.
Так, відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про інформацію", кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 10 цього ж Закону кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Тобто, інформація може бути надана розпорядником лише у випадку, якщо така вже створена.
Як свідчать встановлені у справі обставини справи, індексація позивачу не виплачена, тому що така не нараховувалася. Відповідно й інформації про її розмір відповідач ще не має. За відсутності ж відповідних даних об'єктивно неможливо надати й інформацію про такі неіснуючі дані.
Тому вимога про видачу довідки наразі задоволеною бути не може у зв'язку з її передчасністю. Проте позивач не позбавлений права вимагати таку довідку після створення відповідної інформації.
Таким чином позов належить задовольнити частково.
Позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 22.03.2017 по 28.02.2018.
Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 22990368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію його грошового забезпечення за період з 22.03.2017 по 28.02.2018.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Б. Супрун