Справа № 420/13399/20
07 грудня 2020 року суддя Одеського окружного адміністративного суду, Бжассо Н.В., дослідив адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни, за результатом розгляду якого позивач просить суд:
Визнати дії відповідача у ганебно - зухвалому зменшенні соціального нормативу на теплову енергію для централізованого опалення незаконними та такими що суперечать здоровому глузду, внаслідок того що ані позивач, ані інші громадяни, які отримують таки послуги не мають можливості впливати на їх шалений розмір.
Зобов'язати відповідача встановити соціальний норматив для централізованого опалення таким, щоб розмір плати за комунальні послуги з рахунком отриманої субсидії не перевищував встановлений законодавством 15-20 відсотковий розмір його доходів.
Визнати, що встановлені відповідачем коригуючи коефіцієнти з розрахунку розміру витрат теплової енергії є необґрунтованими та такими, що суперечать здоровому глузду, тому що встановлені по областям, а мають встановлюватися з урахуванням кліматичної зони регіону, у порівнянні з його місцезнаходженням відносно іншого.
Зобов'язати відповідача негайно переглянути коригуючи коефіцієнти і на підставі того, що причиною боргу у переважній кількості боржників та постачальника послуг, були необґрунтовані коефіцієнти, зробити перерахунок боргів як постачальника послуг, насамперед «Подільськкомуненерго», так і отримувачів цих послуг, насамперед мешканців м. Подільськ Одеської області та інших громадян України.
Зобов'язати відповідача надати суду пояснення яким чином громадянин України має можливість вчасно розраховуватись за комунальні послуги, як їх розмір складає понад 90 відсотків його доходів, у вигляді щомісячної пенсії за віком, розмір якої менше прожиткового рівня, дозволяючи собі злочинно зволікати його велич Закон, згідно якого сума коштів, яку громадянин України пенсійного віку повинен сплачувати за комунальні послуги, не має перевищувати 15 відсотків його доходів.
Стягнути з відповідача, нанесену позивачу незаконними діями відповідача моральну і матеріальну шкоду у розмірі 1.500.000 гривень за завдання позивачу значної моральної та матеріальної шкоди та вчинення зухвало - ганебного знущання над позивачем мною, шляхом надання у якості відповідей на його обґрунтовані скарги зухвало - ганебні відписки.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, п. п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві зазначаються: 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суддя зазначає, що з огляду на зміст адміністративного позову та позовні вимоги ОСОБА_1 , предметом розгляду даної справи є протиправність дій відповідача щодо зменшення соціального нормативу на теплову енергію для централізованого опалення та зобов'язання відповідача встановити новий соціальний норматив, з урахуванням вимог позивача та переглянути корегуючи коефіцієнти.
Разом з тим, суддя зазначає, що з огляду на зміст листа заступника Міністра соціальної політики В. Музиченка, який став підставою для звернення до суду із вказаним позовом, соціальний норматив та коригуючи коефіцієнти, з якими не погоджується ОСОБА_1 , встановлюються не Міністром соціальної політики України, а К;кабінетом Міністрів України шляхом прийняття відповідного нормативно-правого акта.
Так, з огляду на додатки до позову позивач не погоджується із постановою кабінету Міністрів України № 807 від 14.08.2019 року, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 409.
Тобто, по суті вимоги позивача є вимогами про скасування положень нормативно-правового акту та зобов'язання встановити соціальний норматив для централізованого опалення та коригуючи коефіцієнти, що може бути реалізовано виключно шляхом прийняття нового нормативно-правового акту відповідним повноваженим суб'єктом - Кабінетом Міністрів України.
Тобто, зазначаючи у якості відповідача у справі ОСОБА_2 , Міністра соціальної політики України, позивач фактично заявляє позовні вимоги до Кабінету Міністрів України, не зазначаючи останнього у якості відповідача у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Вимоги позивача: «Визнати, що встановлені відповідачем коригуючи коефіцієнти з розрахунку розміру витрат теплової енергії є необґрунтованими та такими, що суперечать здоровому глузду, тому що встановлені по областям, а мають встановлюватися з урахуванням кліматичної зони регіону, у порівнянні з його місцезнаходженням відносно іншого.
Зобов'язати відповідача надати суду пояснення яким чином громадянин України має можливість вчасно розраховуватись за комунальні послуги, як їх розмір складає понад 90 відсотків його доходів, у вигляді щомісячної пенсії за віком, розмір якої менше прожиткового рівня, дозволяючи собі злочинно зволікати його велич Закон, згідно якого сума коштів, яку громадянин України пенсійного віку повинен сплачувати за комунальні послуги, не має перевищувати 15 відсотків його доходів!», - є такими, що не відповідають приписам ч. 2 ст. 245 КАС України, оскільки суд не наділений повноваженнями за результатами розгляду адміністративної справи встановлювати юридичні факти.
Вимога щодо зобов'язання відповідача надати суду пояснення за своєю суттю не є позовною вимогою, оскільки позовна вимога, це вимога позивача до відповідача, спрямована на захист особистих прав та законних інтересів, а не суду.
Щодо позовної вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь 1500000 грн. моральної та матеріальної шкоди, суддя зазначає, що позивач в адміністративному позові не наводить обґрунтувань щодо стягнення з відповідача на його користь саме такої суми завданої моральної та матеріальної шкоди, не наводить відповідних розрахунків окремо, завданої матеріальної шкоди та окремо, завданої моральної шкоди та не надає відповідних доказів на підтвердження таких обґрунтувань та розрахунків.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви позивач не надав документу про сплату судового збору, проте просить суд звільнити його від сплати судового збору, оскільки отримує невеличку, майже мінімальну пенсію.
У відповідності до ст.4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривня.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Проте, враховуючи те, що суддя вище зазначила про невідповідність та необґрунтованість певних вимог позивача, суд не може визначити розмір судового збору за подання даної позовної заяви та вирішити питання про звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Згідно з п. 8 ч. 5 ст. 160, ч. 1, ч. 4 ст. 161 КАС України, в позовній заяві зазначається: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач в адміністративному позові посилається на судові рішення у справі № 815/516/18, відписку НАБУ, ухвалу Вищого антикорупційного суду у справі № 991/2542/19, рішення про позбавлення його субсидії з 01.05.2019 року, судові рішення у справі № 420/3778/19, скаргу від 27.06.2020 року, відповідь від 20.07.2020 ороку № 4593/0/78-20/293, лист від 17.08.2020 року, проте, не надає зазначені докази у якості додатку до позову та не зазначає причин ненадання вказаних доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання виправленої позовної заяви із зазначенням позовних вимог, обґрунтування позовних та суб'єктного складу сторін (відповідача у справі) з урахуванням вимог зазначеної ухвали суду, надання всіх доказів в обґрунтування позовних вимог, що зазначені вище судом або зазначення причин неможливості надання вказаних доказів.
Керуючись ст.ст. 160,161, 169 КАС України, суддя
Залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Повідомити позивача про необхідність у термін протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення адміністративного позову без руху року усунути недоліки та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду не належить до оскарження.
Суддя Н.В. Бжассо