Справа № 420/5499/20
07 грудня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГВИНПРОМ» (вул. Миру,349, с. Зоря, Саратський район, Одеська область,68251) до Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (65014, м. Одеса, вул. Успенська,4) про визнання протиправною та скасування постанови,-
В провадженні суду знаходиться справа №420/5499/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГВИНПРОМ» до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №206724 від 15.06.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Позивач зазначив, що 11.06.2020 року ним отримано запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт №224317 від 12.05.2020 р. та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №224317 від 12.05.2020 року.
Позивач категорично не згодний з оскаржуваною постановою та заперечує щодо виявленого та зазначеного в акті №224317 порушення (водій ОСОБА_1 ), а саме: «перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа чим порушено ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки водієм транспортного засобу марки VOLVO д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 перевезення вантажів здійснювалося з оформленням усіх документів, перелік яких визначений законодавством, у тому числі і щодо дотримання режиму праці та відпочинку.
Позивач стверджує, що державні інспектори відділу державного контролю Укртрансбезпеки під час проведення зазначеної перевірки діяли з перевищенням своїх службових повноважень.
Статтею 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
В розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р №1567 (далі - Порядок №1567).
Пунктом 13 Порядку №1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
За змістом пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзац 2).
У відповідності до приписів п.п. 4 п. 5 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010 р. «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення.
Проте 12.05.2020 р. (у день здійснення перевірки), транспортний засіб марки VОLVО д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажів з с. Зоря Саратського району Одеської області до м. Київ, що підтверджується відповідною товарно-транспортною накладною.
Таким чином, інспектори відділу державного контролю Укртрансбезпеки під час проведення зазначеної перевірки не мали правових підстав для перевірки наявності встановленого тахографу, а отже і для складення відповідного акту, з огляду на відсутність будь-яких правопорушень.
Згідно з абз. 1,2, 4, 10 п. 15 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 р, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); додержання водієм режиму праці та відпочинку.
Згідно з абз. 1, 5 п.3.3. «Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті», затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010 р., водій транспортного засобу, обладнаного тахографом має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР , або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Оскільки у ОСОБА_1 особиста картка водія була в наявності та була б надана для огляду, якщо б інспектори її захотіли оглянути і таким чином у інспекторів була можливість самостійно здійснити перевірку дотримання режиму праці та відпочинку.
Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Про наявність акту №224317 від 12.05.2020 року позивачу та водію стало відомо лише при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 15.06.2020 року.
Підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 та пункту 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010, стало твердження про відсутність на час проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
У відповідності до приписів п.п. 4 п. 5 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010 р. «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Однак ТОВ «Югвинпром» вважає, що жодних підстав для винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №206724 від 15.06.2020 року не було.
Відповідно до положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №206724 від 15.06.2020 протиправна та підлягає скасуванню.
Позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 30.06.2020 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 07.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи. Встановлений відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 29.09.2020 року задоволено частково клопотання представника Управління Укртрансбезпеки в Одеській області. Відмовлено представнику Управління Укртрансбезпеки в Одеській області у задоволенні клопотання про розгляд в порядку загального позовного провадження справи №420/5499/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГВИНПРОМ» до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови. Продовжений Управлінню Укртрансбезпеки в Одеській області строк на подання відзиву на позов та доказів по справі до 30.10.2020 року. Повідомлено Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, що у разі ненадання у встановлений строк відзиву на позов та доказів справа буде розглянута за наявними матеріалами справи. Зупинено провадження по справі до 30.10.2020 року.
Ухвалою суду від 07.12.2020 року поновлено провадження по справи. Замінено відповідача Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на належного - Південне міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки.
Представник відповідача у встановлений судом строк відзив на позов до суду не надав.
Спірні правовідносини щодо здійснення державного контролю на автомобільному транспорті виникли між позивачем, який є суб'єктом господарювання та суб'єктом владних повноважень - Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, який є територіальним органом Укртрансбезпеки, та реорганізований в Південне міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з п.8 вказаного Положення, Укртрансбезпека здійснює здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Підпунктами 2,11,19 п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; передбачений законодавством контроль за міжнародними перевезеннями пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на території України; контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі Порядок №1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до пунктів 3,4 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку №1567 встановлений виключний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Судом встановлено, що 12.05.2020 року під час рейдової перевірки посадовими особами старшими державними інспекторами Руцинським О.А., Тапашовим О.С. Управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведена перевірка автомобілю марки VOLVO д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 та складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.10).
В акті зазначено «внутрішні вантажні перевезення». Під час перевірки виявлено порушення - перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа, чим порушена ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідальність передбачена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідачем 15.06.2020 року прийнята постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу №206724, в якій зазначено, що позивачем допущено порушення (підстава акт від 12.05.2020 року №224317), відповідальність за яке передбачене ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн.
Частина 1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яка зазначена у постанові, встановлює відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді адміністративно - господарських штрафів, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст. 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.3 ч.1 ст.60).
Стаття 39 Закону встановлює перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Стаття 48 Закону встановлює перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:
для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;
для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Оскаржувана постанова не містить посилань на будь-які інші норми Закону, які порушені позивачем.
Дослідивши надані докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 19 п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010 року затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.
Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
Підпунктом 4 п. 5 Наказу №340 від 07.06.2010 року визначено Державній службі України з безпеки на транспорті забезпечити здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення.
У складеному акті від 12.05.2020 року зазначено про внутрішні вантажні перевезення.
Відповідач, якій є суб'єктом владних повноважень та за приписами ч.2 ст.77 КАС України зобов'язаний доказати правомірність прийнятого рішення, відзиву на позов не надав, ніяким чином не спростовано твердження позивача.
Таким чином, відповідачем не доведено наявність порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", не спростовані твердження позивача про складання акту про порушення у відсутності водія, якого не повідомляли про складання такого акту перевірки.
Частиною 4 ст.159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд застосовує ч.4 ст.159 КАС України та з урахуванням обставин по справі кваліфікує неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання позову.
З урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанови Управління в Одеській області №206724 від 15.06.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 гривень.
Висновок суду про визнання протиправною та скасування постанови Управління в Одеській області №206724 від 15.06.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700гривень ґрунтується також на тому, що вказане рішення суб'єкта владних повноважень не відображає складу правопорушення.
В оскаржуваній постанові Управління у графі щодо допущеного правопорушення зазначено « 12.05.20р. а/д Київ-Одеса 450км+500 (Підстава: Акт від 12.05.20р. №224317)». Таке рішення не відповідає вимозі до рішень суб'єкта владних повноважень щодо його обґрунтованості, вмотивованості та прийняття з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, які повинні бути відображені в постанові.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанови Управління №206724 від 15.06.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700гривень.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем було сплачено судовий збір в загальному розмірі 2102,00грн.
Судом встановлено, що у відповідності до абз. 1 п. 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи. Територіальні органи створено без статусу юридичної особи.
При цьому Державна служба з безпеки на транспорті є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.
Суд дійшов висновку про стягнення з Державної служби з безпеки на транспорті, за рахунок її бюджетних асигнувань, на користь позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГВИНПРОМ» (вул. Миру,349, с. Зоря, Саратський район, Одеська область,68251, код ЄДРПОУ 34274461) до Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (65014, м. Одеса, вул. Успенська,4) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №206724 від 15.06.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 гривень.
Стягнути з Державної служби з безпеки на транспорті (03135, м.Київ, проспект Перемоги, б. 14, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГВИНПРОМ» судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.