Ухвала від 07.12.2020 по справі 420/4800/20

Справа № 420/4800/20

УХВАЛА

07 грудня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання представника фірми “Ваттек ЛТД” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про розгляд справи №420/4800/20 в порядку загального позовного провадження, -

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до фірми “Ваттек ЛТД” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення суми податкового боргу у розмірі 801670,03 грн.

Підстава звернення до суду - наявність податкового боргу у фірми “Ваттек ЛТД” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

Ухвалою суду від 09.06.2020 року позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову.

24.06.2020 року (вх. №24289/20) від представника позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви разом із платіжним дорученням №1389 від 15.06.2020 року про сплату судового збору у розмірі 12025,05 грн.

Ухвалою від 30.06.2020 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказаною ухвалою судом вирішено проводити розгляд справи в порядку, визначеному ст.262 КАС України.

Ухвалою від 27.08.2020 року Одеським окружним адміністративним судом доручено Головному управлінню ДПС в Одеській області надати до суду у п'ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії доказів на підтвердження наявності фірми «Ваттек ЛТД» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю податкового боргу у розмірі 801670,03 грн. станом на 04.06.2020 року та станом на дату надання відповіді на вказане доручення (ІКП, довідки, інш.) та зупинено провадження по справі №420/4800/20 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фірми «Ваттек ЛТД» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення суми податкового боргу у розмірі 801670,03 грн. до надходження відповіді на доручення.

29.09.2020 року (вх.№39583/20) від представника позивача до суду надійшла заява про долучення доказів до якої додано документи про необхідність надання яких було вказано в ухвалі від 27.08.2020 року.

Ухвалою суду від 07.12.2020 року судом поновлено провадження по справі.

22.09.2020 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача.

Так, згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Суд встановив, що спір в цій справі не відноситься до вказаного переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у відзиві на позов, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Суд звертає увагу, що у своєму клопотанні та в контексті критеріїв, визначених у ч.3 ст. 257 КАС України, відповідач не деталізує тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності зумовлюють необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

У той же час, в контексті приписів ч. 3 ст. 257 КАС України, зважаючи на предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження за наведеними відповідачем у клопотанні підставами, та доходить висновку про залишення клопотання фірми “Ваттек ЛТД” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю без задоволення.

Керуючись статтями ст.ст.248, 256, 260, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника фірми “Ваттек ЛТД” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про розгляд справи №420/4800/20 в порядку загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Корой

Попередній документ
93332446
Наступний документ
93332448
Інформація про рішення:
№ рішення: 93332447
№ справи: 420/4800/20
Дата рішення: 07.12.2020
Дата публікації: 09.12.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (25.05.2021)
Дата надходження: 25.05.2021
Предмет позову: про стягнення податкового боргу