справа № 380/9547/20
04 грудня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому, згідно з заявою про уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо проведення нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2017 року з врахуванням базового місяця червень, серпень 2014 року;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2018 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2017 року у розмірі 37 539 (тридцять сім тисяч п'ятсот тридцять дев'ять грн.) 96 коп. виходячи із розрахунку базового місяця для нарахування індексації лютий 2008 року, та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2018 року виходячи із розрахунку базового місяця для нарахування індексації лютий 2008 року та положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у розмір 49 147 (сорок дев'ять тисяч сто сорок сім грн.) 93 коп. та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 03.04.2014 по 31.12.2018 позивач перебував на грошовому забезпеченні у Львівському обласному військовому комісаріаті. Проте, відповідачем допущено протиправну бездіяльність та дії щодо нарахування індексації грошового забезпечення. Вказує, що проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Звертає увагу суду, що підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулось в лютому 2008 року т, відтак лютий 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позовача.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву від 30.11.2020 (вх. № 64039), відповідно до якого вказує, що проведення індексації перебуває у прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі. За час проходження військової служби на зазначеній посаді в серпні місяці 2014 року в позивача змінилася вислуга років у зв'язку з чим збільшився розмір надбавки за вислугу років. Місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації. Щодо нарахування та виплати індексації з 01.03.2018 по 31.12.2018, вказує, що індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року по жовтень 2018 року (який опубліковано в листопаді 2018 року), перевищив поріг індексації і становив 3,7%. У зв'язку з цим, лише в грудні 2018 року військовослужбовці набули право на індексацію грошового забезпечення. Окрім того, так як з 31.12.2018 позивач не перебуває у Львівському обласному військовому комісаріаті на фінансовому забезпеченні і виключений із списків у зв'язку з переміщенням до нового місця служби, для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення не має підстав. Також визначення конкретного розміру індексації грошового забезпечення військовослужбовця є дискреційним повноваженням органу військового управління. Просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 проходив службу у Львівському обласному військовому комісаріаті.
Згідно з архівними відомостями № 2 № 3, № 4 та фінансовим розрахунком індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 ОСОБА_1 була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у жовтні 2017 року в сумі 23002,17 грн (за період з січня 2016 року по вересень 2017 року), а також в грудня 2018 року в сумі 71,08 грн.
Листом від 23.06.2020 № 5543 Львівський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про те, що за період з 3 червня 2014 року по 30 вересня 2017року ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення. Для виплати індексації з жовтня 2017 по лютий 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було. Фінансування ІНФОРМАЦІЯ_1 на виплату індексації не здійснювалося. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01 березня 2018 року було підвищено розміри посадових окладів усіх категорій військовослужбовців. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця наступного, за місяцем підвищення посадових окладів, у разі якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється у розмірі 103%. У зв'язку із тим, що величини індексу споживчих цін у квітні-серпні 2018 року не перевищувала поріг індексації в розмірі 103%, індексація грошового забезпечення за цей період не проводилася. При цьому базовий місяць для обчислення індексації грошових доходів є червень 2014 року. Щодо нарахування і виплати індексації відповідач вказує, що пунктом 14 Порядку передбачено, що роз'яснення про застосування порядку проведення індексації грошових доходів населення надає Міністерство соціальної політики України. В свою чергу, відповідно до роз'яснень Мінсоцполітики, механізм нарахування та виплати індексації за попередні роки Порядком не визначений.
Окрім того, відповідно до листа від 06.08.2020 № 7055 Львівський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про те, що що при детальному вивченні питання, щодо виплати індексації було з'ясовано, що базовим місяцем для виплати індексації грошових доходів потрібно вважати серпень 2014 року, так як в серпні 2014 року була зміна надбавки за вислугу років з 20% на 35%. Виплата індексації за період з 01.01.2016 по 30.09.2017 здійснювалась при базовому місяці серпень 2014 року.
Не погоджуючись із діями та бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень 1 статті 1-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Частиною першою статті другої Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до статті 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 № 2017-III, Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Статтею 19 вказаного Закону визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Поняття індексації грошових доходів наведене у Законі України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 №1282-XII, де зазначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг
Згідно з статтею 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (стаття 9 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”).
Відповідно до статті 6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).
Пунктом 1-1 Порядку № 1078 зазначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
Як зазначено Верховним Судом у постановах від 19.06.2019 (справа №8 25/1987/17), від 20.11.2019 (справа № 620/1892/19), від 05.02.2020 (справа №825/565/17) індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку № 1078. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону № 1282-XII, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Посилання відповідача на відсутність коштів для виплати індексації, суд не приймає до уваги, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Зокрема, Європейський Суд з прав людини у справі “Кечко проти України” з цього приводу зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Суд звертає увагу також на правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у п. 23 справи “Сук проти України” від 10.03.2011, заява № 10972/05, де зазначено, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.
Отже, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
Щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення позивача, то суд враховує таке.
Згідно з Порядком № 1078 місяць, в якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294.
Відповідно до абзацу 5 пункту 5 Порядку № 1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, яка набрала чинності з 01.01.2008.
У подальшому після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Оскільки визначення базового місяця залежить від зміни розміру тарифної ставки (окладу), судвказує, що січень 2008 року та березень 2018 року є базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення позивача відповідно до Порядку № 1078.
Доказів підвищення посадового окладу позивача у інші періоди відповідач суду не надав. Крім того, судом також, не встановлено, а відповідачем не доведено, що мало місце підвищення грошового доходу позивача, яке перевищило суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу та яка мала нараховуватися із базового місяця січня 2008 року.
Судом встановлено, що згідно з архівними відомостями № 2 № 3, № 4 та фінансовим розрахунком індекссації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 ОСОБА_1 була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у жовтні 2017 року в сумі 23002,17 грн.
Відповідно до листа від 06.08.2020 № 7055 Львівський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про те, що при детальному вивченні питання, щодо виплати індексації було з'ясовано, що базовим місяцем для виплати індексації грошових доходів потрібно вважати серпень 2014 року, так як в серпні 2014 року була зміна надбавки за вислугу років з 20% на 35%. Виплата індексації за період з 01.01.2016 по 30.09.2017 здійснювалась при базовому місяці серпень 2014 року.
Окрім того, судом встановлено, що в грудні 2018 позивачу була нарахована індексація грошового забезпечення в розмірі 71,08 грн. Листом від 23.06.2020 №№ 5543 Львівський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01 березня 2018 року було підвищено розміри посадових окладів усіх категорій військовослужбовців. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця наступного, за місяцем підвищення посадових окладів, у разі якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється у розмірі 103%. У зв'язку із тим, що величини індексу споживчих цін у квітні-серпні 2018 року не перевищувала поріг індексації в розмірі 103%, індексація грошового забезпечення за цей період не проводилася. При цьому базовий місяць для обчислення індексації грошових доходів є червень 2014 року.
Відтак, оскільки судом встановлено, що базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року та березень 2018 року, дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2017 року, за грудень 2018 року із врахуванням базових місяців червня, серпня 2014 року є протиправними.
Окрім того, згідно з архівними відомостями № 2 № 3, № 4 за період з 01 жовтня 2017 року до 31 листопада 2018 року позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Як зазначалось судом, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення.
Обґрунтовуючи правомірність підстав для ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по грудень 2018 року відповідач посилається на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01 березня 2018 року було підвищено розміри посадових окладів усіх категорій військовослужбовців. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця наступного, за місяцем підвищення посадових окладів, у разі якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється у розмірі 103%. У зв'язку із тим, що величини індексу споживчих цін у квітні-серпні 2018 року не перевищували поріг індексації в розмірі 103%, індексація грошового забезпечення за цей період не проводилася. При цьому базовий місяць для обчислення індексації грошових доходів є червень 2014 року.
Оцінюючи наведені підстави для ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період, суд зазначає наступне.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Пунктом четвертим цієї постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Зазначена постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Таким чином, враховуючи те, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року постанови № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.
Згідно із абзацом другим пункту п'ятого Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Водночас, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.
Разом з тим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078.
Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.
Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку № 1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Однак, відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно не врахував норми абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року.
Крім того, суд зауважує, що будь-яких пояснень чи доводів відповідача з приводу неврахування ним у межах спірних правовідносин при вирішенні питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення, за період з березня 2018 року по листопад 2018 року, положень абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 матеріали справи не містять.
Щодо посилань відповідача на те, що відповідно до роз'яснень Мінсоцполітики механізм нарахування та витати індексації за попередні роки Порядком не передбачений, суд вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки зазначені роз'яснення не є нормативно-правовими актами, а відповідач має діяти відповідно до вимог закону, який має вищу юридичну силу. Відсутність механізму виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців за минулі періоди не може бути підставою для позбавлення позивача права на оплату праці, однією з основних державних гарантій якого є індексація грошового забезпечення.
Таким чином, бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01 жовтня 2017 року по 31 листопада 2018 року є протиправною.
З метою належного сапособу захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року з врахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців, з урахуванням виплачених сум.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 у виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2017 року у розмірі 37 539 (тридцять сім тисяч п'ятсот тридцять дев'ять грн.) 96 коп. виходячи із розрахунку базового місяця для нарахування індексації лютий 2008 року, за період 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2018 року виходячи із розрахунку базового місяця для нарахування індексації лютий 2008 року та положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у розмір 49 147 (сорок дев'ять тисяч сто сорок сім грн.) 93 коп. та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, суд зазначає, що такі вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Позивач в обґрунтування індексації грошового забезпечення у вказаному розмірі посилається на висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 08.10.2020 № 6624 складений за результатами проведення судово-економічної експертизи за заявою ОСОБА_1 від 15.10.2020.
Статтею 108 КАС України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Оцінюючи наданий позивачем висновок експерта з урахуванням наданих відповідачем заперечень проти нього, суд зазначає, що з аналізу норм Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку проведення індексації грошових доходів населення слідує, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органа, в якому позивач проходив службу, і який виплачував йому грошове забезпечення.
Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому належним способом захисту прав позивача у даному випадку є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період, а не стягнення визначеної у висновку експерта суми заборгованості.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17.09.2020 року у справі № 420/1207/19.
За наведених підстав суд відхиляє висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових від 08.10.2020 № 6624 складений за результатами проведення судово-економічної експертизи за заявою ОСОБА_1 від 15.10.2020.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, відтак позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Судовий збір стягненню не підлягає, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно Закону України "Про судовий збір".
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних з проведенням судово-економічної експертизи, суд зазначає, що оскільки висновок експерта відхилено судом у зв'язку з відсутністю необхідності здійснення обрахунків невиплаченої індексації з підстав, що нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця, то витрати пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи не підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись статтями 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, в и р і ш и в :
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2017 року, за грудень 2018 року із врахуванням базових місяців червеня, серпеня 2014 року.
3. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01 жовтня 2017 року по 31 листопада 2018 року.
4. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року з врахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців, з урахуванням виплачених сум.
5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 04.12.2020.
Суддя Костецький Н.В.