про повернення позовної заяви
30 листопада 2020 року 320/12186/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши у м. Києві скаргу Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання неправомірними дій та скасування постанов,
Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Київського окружного адміністративного суду зі скаргою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить суд:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єжова М.В. щодо винесення постанов від 06.11.2020 у виконавчому провадженні №63533059 про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору в розмірі 20000,00 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн.;
- визнати неправомірними дії державного виконавця та скасувати постанови від 06.11.2020 у виконавчому провадженні №63533059 про стягнення виконавчого збору в розмірі 20000,00 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом (скаргою), суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 3 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Таким чином, керівник суб'єкта владних повноважень (юридичної особи) має право на звернення до суду від його/її імені лише на підставі документів, що безпосередньо підтверджують його повноваження.
Судом встановлено, що скаргу підписано директором Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості Геращенко Тамарою.
Однак, до скарги не додано документів, які підтверджують як факт призначення Геращенко Тамари на посаду директора Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості, так і доказів обіймання нею вказаної посади станом на день звернення з цією скаргою до суду.
Будь-яких доказів на підтвердження повноважень Геращенко Тамари до матеріалів позову не долучено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій від імені Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості не підтверджено у встановленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 19.02.2018 в адміністративній справі №820/4389/17.
Суд також виходить з правової позиції, викладеної Верховним Судом за тотожних обставин в ухвалі від 25.05.2018 у справі №826/4872/16, відповідно до якої звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позивачу позовної заяви (скарги) з усіма доданими до неї матеріалами.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст.ст. 55, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Скаргу Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання неправомірними дій та скасування постанов, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом зі скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Балаклицький А. І.