ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"07" грудня 2020 р. справа № 300/3537/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши матеріали
позовної заяви Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради
до Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця,
Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради (надалі, також - позивач), 02.12.2020 звернувся в суд з позовною заявою до Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі, також - відповідач) у якій просить визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору ВП №63635275, за виконавчим листом №300/1438/20 виданим 19.10.2020.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно із частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору, проте в позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору в зв'язку з обмеженим фінансуванням коштів, призначених для сплати судового збору.
Зазначене клопотання позивача, на переконання суду, не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Виходячи із змісту частини 2 статті 132 КАС України, суд повинен керуватися приписами спеціального закону при визначенні можливості зменшення, звільнення, розстрочення чи відстрочення сплати судового збору.
Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (надалі, також - Закон України "Про судовий збір").
Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" врегульовано питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Так, згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також, відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Виходячи із вказаних приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом вирішувати питання щодо звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру чи розстрочення сплати такого збору з підстав відсутності коштів, виключно по відношенню до фізичних осіб, а не юридичної, якою є позивач в даній адміністративній справі, а також в окремих категоріях спорів, пов'язаних із захистом соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодуванням шкоди здоров'ю, що не відповідає предмету позовної заяви в даній адміністративній справі.
З огляду на вищенаведене в суду відсутні правові підстави, які б надали можливість звільнити Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради за подання даного позову.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 абзацу 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року у розмірі 2102 грн.
Абзацом 3 підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до змісту позовної заяви, позивач просить скасувати постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 18892,00 грн. Тобто, в разі виконання вказаної постанови майновий стан позивача зміниться на зазначену суму, а тому зазначена позовна вимога є вимогою майнового характеру. Щодо позовної вимоги про визнання дій протиправними, суд зазначає, що вона є невід'ємною від вимоги про скасування оскарженої постанови, а тому вважається поєднаною. Таким чином позивач повинен сплатити судових збір за одну вимогу майнового характеру.
З огляду на вищенаведене, сума судового збору, що підлягає сплаті позивачем становить 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 та 2 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Виходячи зі змісту позовної заяви та резолюції на супровідному листі відповідача, позивач дізнався про винесення постанови про стягнення виконавчого збору 18.11.2020, таким чином останнім днем строку подання позовної заяви є 30.11.2020. Натомість позивачем до Івано-Франківського окружного адміністративного суду подано позовну заяву 02.12.2020, тобто з пропущенням встановленого строку звернення до адміністративного суду та не долучено обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку разом із доказами поважності пропуску такого строку.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з частиною 3 статті 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Проте, позивач помилково визначив в позовній заяві відповідачем старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що не є органом, а посадовою особою органу державної виконавчої служби. Вказане є порушенням приписів частини 3 статті 287 КАС України та підлягає усуненню.
Окрім цього, відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються, зокрема, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте ні в позовній заяві, ні додатком до неї позивачем не подано такого підтвердження.
Також, згідно з пунктом 8 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві, зокрема зазначаються, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною 5 статті 94 КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суддею встановлено, що до матеріалів позову долучено незасвідчені копії супровідного листа відділу примусового виконання рішень Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №031-77/3189 від 17.11.2020 та постанови про стягнення виконавчого збору ВП №63635275 від 17.11.2020.
Позивачем не зазначено у кого знаходиться оригінал доданих до позовної заяви письмових доказів та не засвідчено у передбачений КАС України спосіб докази, оригінали яких знаходяться у позивача.
Окрім цього позивачем в позовній заяви визначений стягувач: ОСОБА_1 , проте в межах адміністративного позову не визначений та не обґрунтований процесуальний статус зазначеного учасника справи.
За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам пунктів 2, 8, 11 частини 5 статті 160 та частин 4, 6 статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтею 160, 161, частинами 1, 2 статті 169, статями 171 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні клопотання Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради до Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом подання:
- документу про сплату судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок;
- обгрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;
- позовної заяви із належним чином визначеним відповідачем по даній справі з дотриманням вимоги пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України та частини 3 статті 287 КАС України ;
- належним чином засвідчених всіх копій доказів, що додаються до позовної заяви для суду, відповідача та інших учасників справи;
- конкретизації тих доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), а також зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- обґрунтування підстав та конкретизації в якому статусі позивач залучає особу стягувача - ОСОБА_1 .
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк, позовна заява буде повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.