07 грудня 2020 року Справа № 280/6635/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ) до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (бульв. Центральним 4, м.Василівка, Запорізька область, 71601, код ЄДРПОУ 02140857) про стягення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з Василівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року по справі №280/2224/20, в розмірі 3612 грн. 42 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року по справі №280/2224/20 ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою від 06 липня 2020 року щодо поновлення на посаді головного спеціаліста - юрисконсульта юридичного відділу апарату районної державної адміністрації з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 24684 гри. 87 кой., так як відповідно до частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення суми за один місяць виконується негайно. Проте, відповідачем рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року по справі №280/2224/20 не виконувалось. На звернення позивача, відповідачем повідомлено, що для виконання рішення суду відповідачу необхідно внести зміни до штатного розпису і ввести посаду, яку було скорочено, видавши розпорядження про внесення змін до штатного розпису райдержадміністрації. Зазначено, що наказом керівника апарату Василівської районної державної адміністрації від 24 липня 2020 року № 84-К «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » позивача було поновлено на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу апарату Василівської райдержадміністрації з 28.02.2020 року, але фактично до роботи було допущено лише 27 липня 2020 року. Посилається на те, що за 18 робочих днів (з дня ухвалення рішення суду по день фактичного поновлення на посаді), її середній заробіток складає 3612,42 грн.(18 днів * 200, 69 грн. - 3612,42 грн.). У зв'язку з наведеним, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 28 вересня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі, а розгляд справи призначено без виклику сторін на 26 жовтня 2020 року.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав. Ухвалу про відкриття провадження разом із повісткою-повідомленням отримано уповноваженим представником 01 жовтня 2020 року, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, по справі №280/2224/20 позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано Наказ Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (71601, Запорізька область, м.Василівка, бул.Центральний, буд.4; код ЄДРПОУ 02140857) від 24.02.2020 за №41-К «Про звільнення ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнено з посади головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу апарату Василівської районної державної адміністрації Запорізької області.
Зобов'язано Василівську районну державну адміністрацію Запорізької області (71601, Запорізька область, м.Василівка, бул.Центральний, буд.4; код ЄДРПОУ 02140857) поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу апарату Василівської районної державної адміністрації Запорізької області з виплатою ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 24684 грн. 87 коп.
У стягненні на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відмовлено.
Ухвалою суду від 23 липня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про роз'яснення судового рішення у справі ОСОБА_1 до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Запорізьким окружним адміністративним судом 27 липня 2020 року ухвалено додаткове рішення, яким допущено до негайного виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від суду від 30 червня 2020 року у справі №280/2224/20 в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу апарату Василівської районної державної адміністрації Запорізької області з виплатою ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 24684 грн. 87 коп.
29 вересня 2020 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року набрало законної сили.
З метою виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року по справі №280/2224/20 позивач звернулась до відповідача із заявою від 06 липня 2020 року щодо поновлення на посаді головного спеціаліста - юрисконсульта юридичного відділу апарату райдержадміністрації з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 24684 грн. 87 коп.
18 липня 2020 року ОСОБА_1 отримала відповідь від відповідача на заяву, в якій зазначалося, що для виконання рішення суду відповідачу необхідно внести зміни до штатного розпису і ввести посаду, яку було скорочено, видавши розпорядження про внесення змій до штатного розпису райдержадміністрації.
Наказом керівника апарату Василівської районної державної адміністрації від 24 липня 2020 року № 84-К «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 », позивача було поновлено на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу апарату Василівської райдержадміністрації з 28 лютого 2020 року, але фактично до роботи було допущено 27 липня 2020 року.
Посилаючись на затримку виконання судового рішення в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 звернулась із вказаним позовом про стягнення середнього заробітку.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Статтею 236 КЗпП України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Як зазначалося вище, рішення Запорізького кружного адміністративного суду від 30 червня 2020 у справі № 280/2224/20 в частині поновлення ОСОБА_1 на на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу апарату Василівської районної державної адміністрації Запорізької області з виплатою ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 24684 грн. 87 коп допушено до негайного виконання.
Згідно із статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Як передбачено частиною другою статті 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Частиною першою статті 255 цього ж Кодексу визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно із частиною другою статті 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Крім того, згідно із частиною другою статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15 жовтня 2009 року у справі «Іванов Юрій Миколайович проти України» (заява № 40450/04) ЄСПЛ зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач був зобов'язаний негайно виконати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі № 280/2224/20 в частині поновлення позивача на посаді незалежно від того, чи зверталась вона за примусовим виконанням судового рішення до органів державної виконавчої служби.
Проте, позивач поновлена на посаді згідно Наказу керівника апарату Василівської районної державної адміністрації від 24 липня 2020 року № 84-К лише з 27 липня 2020 року.
При вирішенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі суд враховує таке.
Як встановлено судом та не заперечується сторонам, час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботи за період з 01 липня 2020 року по 24 липня 2020 року складає 18 робочих днів.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи, на підставі статей 235, 236 КЗпП України на користь позивача слід стягнути середній заробіток за період з 01 липня 2020 року року (з наступного дня після прийняття рішення суду) по 24 липня 2020 року (останній день перед фактичним допуском позивача до роботи).
Визначаючи розмір середнього заробітку за фактично відпрацьований час та за час вимушеного прогулу суд застосовує положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року (далі - Порядок № 100).
Так, згідно з вимогами пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньомісячної заробітної плати здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 5.8 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року по справі №280/2224/20 встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача за останні два календарні місяці, перед звільненням, становила 200,69 грн. без утримання податків.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 100, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться.
Працівникам бюджетних установ і організацій, яким відповідно до законів України щомісячно перераховуються посадові оклади (ставки) до рівня не нижчого середньої (подвійної) заробітної плати в промисловості (народному господарстві), розрахунки виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати, можуть провадитися, якщо не передбачено у колективному договорі, виходячі з посадового окладу (ставки) того місяця, в якому відбулася подія, пов'язана з відповідними виплатами, з урахуванням постійних доплат і надбавок.
Таким чином, відповідно до пункту 10 Порядку №100, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт підвищення саме тарифних ставок і посадових окладів, з огляду на що суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що при вирахуванні коефіцієнту збільшення заробітної плати позивача необхідно враховувати не лише розмір відповідного посадового окладу, але і інші обов'язкові складові, зокрема надбавки за спеціальне звання та за вислугу років у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що з відповідача на корить ОСОБА_1 підлягає стягненню загальний розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у розмірі 3612,42 грн. (18 днів * 200,69 грн.), яка визначена без утримання необхідних податків та інших обов'язкових платежів.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Як встановлено частинами першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішується з огляду на те, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ) до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (бульв. Центральним 4, м.Василівка, Запорізька область, 71601, код ЄДРПОУ 02140857) про стягення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити повністю.
Стягнути з Василівської районної державної адміністрації (бульв. Центральним 4, м.Василівка, Запорізька область, 71601, код ЄДРПОУ 02140857) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року по справі №280/2224/20, в розмірі 3612 грн. 42 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 07 грудня 2020 року.
Суддя Д.В. Татаринов