07 грудня 2020 року Справа № 280/6659/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 , у проведенні перерахунку та виплаті пенсії, викладені в листі від 19 березня 2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області провести мені, ОСОБА_1 , перерахунок пенсії з урахуванням умов оплати праці, які існували на день звільнення у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років та виплатити пенсію в розмірі 90 відсотків від заробітної плати, без обмеження максимального розміру пенсії на підставі документів, наявних у моїй справі, з врахуванням підвищення посадових окладів та доплат за класний чин, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 на підставі фактично нарахованої заробітної плати працюючим працівникам органів прокуратури на відповідних посадах, виходячи з розміру місячного заробітку прокурора відділу прокуратури Запорізької області, з березня 2020 року, і, так як я набув право на підвищення пенсії, то різницю в пенсії за минулий час виплатити не більш як за 12 місяців, за період часу 01 січня 2019 року, 01 січня 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 30 січня 2002 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до норм Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII (далі - Закон №1789-XII). Вказує, що у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» від 30 серпня 2017 року №657 (далі - Постанова №657) у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії. 06 березня 2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, однак у проведенні перерахунку було відмовлено. Позивач вважає відмову протиправною та звертає увагу, що рішенням Другого сенату Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі Закон №1697-VII) зі змінами, яким було передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України. У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 28 вересня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, а справу призначено до розгляду на 27 жовтня 2020 року.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 12 жовтня 2020 року надав до суду відзив (вхідний №48321), в якому зазначає, що частина двадцята статті 86 №1697-VII в редакції, що застосовується з 13 грудня 2019 року на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року, визначає лише умови проведення перерахунку пенсії, та саме підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Проте, вказана норма не встановлює механізм проведення такого перерахунку. Звертає увагу, що право на перерахунок пенсії у позивача виникло з 13 грудня 2019 року. Зазначає, що частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що набрала чинності з 13 грудня 2019 року не підлягає застосуванню до правовідносин, які мали місце до 13 грудня 2019 року. Вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 30 січня 2002 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог статті 50-1 Закону №1789-XII, перебуває на обліку в Управлінні.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи позивача, позивач отримує пенсію, розраховану в розмірі 90 % від середньомісячного заробітку.
06 березня 2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури».
До заяви позивачем додано довідку Прокуратури Запорізької області від 05 березня 2020 року №18-59вих-20.
Листом Шевченківського відділу обслуговування громадян м.Запоріжжя (сервісного центру) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 19 березня 2020 року №1953-1967/К-02/8-0800/20 позивачу повідомлено про те, що пункт 20 статті 86 Закону №1697-VІІ в редакції, що набрала чинності 13 грудня 2019 року не підлягає застосуванню до правовідносин, які мали місце до 13 грудня 2019 року. Зазначено, що позивач не має права на проведення перерахунку пенсії, обчисленої за нормами Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697 «Про прокуратуру» на підставі довідки від 05 березня 2020 року №18-59вих-20.
Позивач, не погодившись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставин, суд зазначає наступне.
Положеннями частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина друга, третя статті 22 Конституції України).
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено статтею 50-1 Закону №1789-XII.
Відповідно до положень статті 50-1 Закону №1789-XII (в редакції Закону чинній на момент призначення позивачу пенсії) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина 17 статті 50-1 Закону №1789-XII).
В подальшому, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) до статті 50-1 Закону 1789-XII внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим самим Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
При цьому, положення статті 50-1 Закону №1789-XII щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VI не зазнали змін. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.
Так, згідно з частиною тринадцятою та вісімнадцятою статті 50-1 Закону №1789-XII (в редакції Закону №3668-VI) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
14 жовтня 2014 року прийнято Закон №1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року та на цій підставі втратила чинність частина вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-XII.
Разом з цим, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано статтею 86 Закону від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, відповідно до частини 20 якої (в первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Надалі, Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року (далі - Закон від №76-VIII) до частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону №1789-XII (в редакції Закону №3668-VI) та до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII внесено зміни, зокрема, вказані частини викладено у однакових редакціях: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1697-VII попередній Закон від 05 листопада 1991 року №1789-XII із змінами частково втратив чинність, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.
Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №76-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Окрім цього, 11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, яким викладено у новій редакції, зокрема, пункт 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії, положення статі 50-1 Закону №1789-XII (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом №1697-VII. Визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за вказаним Законом віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
Отже, частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-XII не є чинними.
Згідно з частиною 20 статті 86 Закону №1697-VII (зі змінами згідно Закону №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Суд зазначає, що відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону №1789-XII, а потім частиною двадцятою статті 86 Закону від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (зі змінами згідно Закону №76-VIII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.
Аналогічні правові висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року по справі №127/11766/16-а, від 14 лютого 2018 року по справі №569/5531/16-а, від 22 серпня 2018 року по справі №754/15912/16-а, тощо.
Так, постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/8546/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
У пункті 54 вказаної постанови Верховний Суд звертає увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом від 14 жовтня 2014 року №1697-VII покладено саме на відповідача, що у свою чергу, призвело до неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури та численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження таких дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абзац 6 пункт 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі №1-31/2000 від 14 грудня 2000 року про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення по справі №7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року, є втрата чинності із 13 грудня 2019 року норм частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII.
Конституційний Суд України в пункті 3 вказаного рішення по справі №7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року установив такий порядок виконання ухваленого Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
«20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
У своєму рішенні Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
Частина двадцята статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.
Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Отже, Закон №1697-VII з 13 грудня 2019 року не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Суд зазначає, що Постановою №657, яка набрала законної сили 06 вересня 2017 року, було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько-слідчим працівникам.
А отже, вказана постанова, є підставою для проведення перерахунку пенсії за вислугу років позивача.
Таким чином, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури на підставі Постанови №657 та ухваленням Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)/2019, позивач набув право на перерахунок пенсії, починаючи з 13 грудня 2019 року.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач має право на перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з урахуванням довідки, виданої Прокуратурою Запорізької області від 05 березня 2020 року №18-59вих-20.
Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії є протиправними.
Відповідно, для належного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на підставі довідки Прокуратури Запорізької області від 05 березня 2020 року №18-59вих-20 з 13 грудня 2019 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
В свою чергу, захист прав, свобод та інтересів слід відрізняти від їх охорони. Охорона прав та інтересів має на меті запобігти їх порушенню. Охорона здійснюється шляхом встановлення відповідних норм права, правових стимулів, заборон тощо. Натомість, захист прав здійснюється виключно у разі їх порушення.
Таким чином, під час розгляду справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, а позивачу при зверненні до суду із позовом до суб'єкта владних повноважень в порядку адміністративного судочинства слід довести попереднє виникнення між сторонами у справі публічно-правових відносин та порушення своїх прав.
Водночас, у спірних правовідносинах позивач не звертався до відповідача щодо обмеження максимального розміру призначеної йому пенсії.
Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги про виплату різниці пенсії за минулий час останні 12 місяців, оскільки як зазначалось вище, частина двадцята статті 86 Закону від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції з 13 грудня 2019 року, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є здійснення з 13 грудня 2019 року перерахунку та виплату пенсії за вислугу років з урахуванням раніше проведених позивачу пенсійних виплат.
Згідно з частиною першою, другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн. У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, відповідно до задоволеної частини позовних вимог, а саме у сумі 420,40 грн.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії, на підставі довідки Прокуратури Запорізької області від 05 березня 2020 року №18-59вих-20.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на підставі довідки Прокуратури Запорізької області від 05 березня 2020 року №18-59вих-20 з 13 грудня 2019 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 420,40 (чотириста двадцять гривень 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 07грудня 2020 року.
Суддя Д.В. Татаринов