07 грудня 2020 року Справа № 280/8787/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Кам'янсько - Дніпровського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Гоголя, буд. 1, м.Кам'янка-Дніпровська, Кам'янсько-Дніпровський район, Запорізька область,71304)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Чуміліна Юлія Євгенівна звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 із позовом до Кам'янсько - Дніпровського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.
Нормами ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачені дії судді після одержання позовної заяви. Так, зокрема, ч. 1 зазначеної статті встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з частиною 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина 2 статті 26 Закону №5076-VI).
Рада адвокатів України рішенням від 17 грудня 2012 року №36 затвердила Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів (далі - Положення), яке чинне в частині визначення форми ордера до 01 січня 2022 року та відповідно до пункту 4 якого ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Відповідно до підпункту 15.4. пункту Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону №5076-VI.
Згідно з пунктом 14 Положення ордер, установленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що національний законодавець чітко вказав на обов'язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема в графі «Назва органу, у якому надається правова допомога».
Отже, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу.
На підтвердження повноважень представника позивача на представництво у суді до позовної заяви додано копію ордера від 08.09.2020 серії ЗР №104666, де вказано, що ОСОБА_2 надає правову допомогу «у судах всіх інстанцій, підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності».
Водночас в ордері не зазначено конкретної назви суду, в якому адвокат надає правову допомогу, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги позивачу у Запорізькому окружному адміністративному суді.
Суд зауважує, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС України та стаття 10 Закону №1402-VIII) передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №9901/847/18.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому в ордері, який був предметом розгляду справі №9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.
Згідно з сформульованими висновками Великої Палати Верховного Суду, в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Оскільки до позовної заяви не долучено документів, які підтверджують, що особа, яка підписала позовну заяву, має право на підписання та подання позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути особі, яка її подала.
На підставі наведеного та керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Кам'янсько - Дніпровського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Гоголя, буд. 1, м. Кам'янка-Дніпровська, Кам'янсько-Дніпровський район, Запорізька область,71304) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що в силу ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака