04 грудня 2020 року Справа № 280/6814/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 по час призначення пенсії з виключенням невигідних періодів відповідно до абз.3 ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 21.04.2016;
2) зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 по час призначення пенсії з виключенням невигідних періодів відповідно до абз.3 ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 21.04.2016 по 23.11.2017 з урахуванням різниці, що вже була виплачена.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі №280/4413/19 зобов'язано Управління розглянути заяву ОСОБА_1 щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 по час призначення пенсії з виключенням невигідних періодів відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) з 21.04.2016 та прийняти за його наслідками відповідне рішення. На виконання постанови суду Управлінням прийнято рішення №923260156995 від 15.05.2020, яким відмовлено у задоволенні заяви позивача з огляду на відсутність законних підстав для здійснення перерахунку пенсії останнього. Позивач вважає вказане рішення протиправним, та таким, що порушує його права, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 05.10.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
29.10.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№51900), в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, та зазначає, що позивачу було призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання II групи з 17.02.2016 згідно його особистої заяви від 13.04.2016. Пенсія призначена відповідно до статті 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII). Вказує, що Законом №1788-XII не передбачено виключення невигідних періодів при обчисленні розміру пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання для осіб, пенсія яким була призначена за нормами цього закону. Звертає увагу, що виключення невигідних періодів заробітної плати передбачено лише при призначенні пенсії за нормами Закону №1058-IV. У відповідності до внесених змін до Закону №1058-IV з 01.10.2017 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача за нормами Закону №1058-IV. Отже, оскільки позивачу було призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання за нормами Закону №1788-XII, а з жовтня 2017 року його пенсію перераховано згідно Закону №1058-IV, то права на виключення тих чи інших періодів страхового стажу (оптимізацію) позивач не має. Просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2018 у справі №808/1899/18, яке набрало законної сили 10.12.2018, адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 за частиною 3 статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 по час призначення пенсії з виключенням невигідних періодів відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.11.2017 з урахуванням різниці, що вже була виплачена.
В іншій частині позову відмовлено.
З мотивувальної частини вказаного рішення вбачається, що позовні вимоги за період з 01.10.2017 по 22.11.2017 залишено без розгляду.
У подальшому ОСОБА_1 подав до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя заяву від 16.07.2019, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії із урахуванням заробітної плати (доходу) за період страхового стажу з 01.07.2000 по час призначення пенсії з виключенням невигідних періодів відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV з часу призначення пенсії 21.04.2016.
У зв'язку з неотриманням позитивного результату за наслідками розгляду заяви від 16.07.2019, ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Управління щодо перерахунку його пенсії за частиною 3 статті 43 Закону №1058-IV з 21.04.2016 по 23.11.2017 та зобов'язати Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 по час призначення пенсії із виключенням невигідних періодів відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV з 21.04.2016 по 23.11.2017 з урахуванням різниці, що вже була виплачена.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 у справі №280/4413/19 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відмовлено у повному обсязі.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі №280/4413/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 скасовано та постановлено нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 від 16.07.2019 про перерахунок пенсії.
Зобов'язано Управління розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2019 щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 по час призначення пенсії з виключенням невигідних періодів відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV з 21.04.2016 та прийняти за його наслідками відповідне рішення.
В іншій частині позову - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі №280/4413/19 встановлено таке.
Позивач перебуває на обліку у територіальному управлінні Пенсійного фонду України з 21.04.2016 та отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання відповідно до статті 29 Закону №1788-XII.
Позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя із заявою від 16.07.2019, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії із урахуванням заробітної плати (доходу) за період страхового стажу з 01.07.2000 по час призначення пенсії з виключенням невигідних періодів відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV з часу призначення пенсії 21.04.2016.
У відповідь на заяву позивача Управління листом від 08.08.2019 за вих.№20/Ш-4 повідомив позивача про те, що згідно з рішенням суду №808/1899/19 від 06.07.2018 вирішено зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 по час призначення пенсії з виключенням невигідних періодів відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV з 23.11.2017 з урахуванням різниці, що вже була виплачена. Рішення суду виконано в повному обсязі. Іншого рішенням суду не передбачено.
Відповідно до положень статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі №280/4413/19, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи в силу положень статті 78 КАС України.
На виконання Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі №280/4413/19 Відділом з питань перерахунків пенсії №1 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення від 15.05.2020 №923260156995 про відмову в перерахунку та виплати пенсії з урахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 по час призначення пенсії з виключенням невигідних періодів відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV з часу призначення пенсії 21.04.2016. Відмова обґрунтована тим, що відповідно до статті 65 Закону №1788-XII середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Законом №1788-XII не передбачено виключення невигідних періодів при обчисленні розміру пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання для осіб пенсія яким була призначено за нормами цього закону.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообовязковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 1 Закону №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у звязку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Статтею 23 Закону №1788-XII передбачено, що пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок:
а) трудового каліцтва або професійного захворювання;
б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).
Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Згідно із статтею 64 Закону №1788-XII пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.
Статтею 65 Закону №1788-XII визначено загальний порядок визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсій, згідно якого середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи, починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII (далі - Закон №2148-VIII) статтю 43 Закону №1058-IV доповнено частиною 3 такого змісту:
«3.Раніше призначені пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у разі втрати годувальника із зазначених причин перераховуються за нормами цього Закону з урахуванням положень частини третьої статті 30 та частини восьмої статті 36 цього Закону, за умови наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії, на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, які відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Для перерахунку пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсій у разі втрати годувальника із зазначених причин враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), визначеного з урахуванням положень частини другої статті 42 та пункту 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону"».
Абзацом 1 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За змістом абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Отже, у зв'язку з внесенням змін до Закону №1058-IV раніше призначені пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у разі втрати годувальника із зазначених причин перераховуються за нормами №1058-IV.
При цьому, для перерахунку пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсій у разі втрати годувальника із зазначених причин враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону.
У свою чергу, аналіз частини 1 статті 40 Закону №1058-IV дає підстави для висновку, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера (за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами) для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Тобто за бажанням пенсіонера, у разі доцільності, пенсія може обчислюватися в тому числі з урахуванням заробітку за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання відповідно до Закону №1788-XII, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розраховано за період з 01.04.1986 по 30.09.1997 та з 01.07.2003 по 28.02.2016.
Як встановлено судом позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою від 16.07.2019, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії із урахуванням заробітної плати (доходу) за період страхового стажу з 01.07.2000 по час призначення пенсії з виключенням невигідних періодів відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV з часу призначення пенсії 21.04.2016.
Відмовляючи у задоволенні заяви відповідач послався на те, що відповідно до статті 65 Закону №1788-XII середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією та наголосив на тому, що Законом №1788-XII не передбачено виключення невигідних періодів при обчисленні розміру пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання для осіб пенсія яким була призначено за нормами цього закону.
Разом з тим, суд не може погодитись з такою позицією відповідача, оскільки при винесенні оскаржуваного рішення про відмову у задоволенні заяви позивача Управлінням безпідставно не враховано положення частини 3 статті 43 Закону №1058-IV, відповідно до яких раніше призначені пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання перераховуються за нормами №1058-IV із врахуванням заробітної плати (доходу), зокрема, за вибором пенсіонера за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи позивач виявив бажання здійснити перерахунок його пенсії із урахуванням заробітної плати (доходу) за період страхового стажу з 01.07.2000 по час призначення пенсії, тобто без урахування його заробітку до 01.07.2020.
Таке право позивачу надано у відповідності до абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV, де визначено, що лише за бажанням пенсіонера для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 незалежно від перерв.
Отже, у зв'язку із доповненням Законом 2148-VIII статтю 43 Закону №1058-IV частиною 3, позивач має право на обчислення розміру його пенсії у відповідності до абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV за умови якщо він виявив таке бажання, у зв'язку чим суд відхиляє доводи відповідача про те, що визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1 має здійснюватись відповідно до статті 65 Закону №1788-XII.
Щодо доводів відповідача про те, що виключення невигідних періодів заробітної плати у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV можливе лише при призначенні пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи повноваження суду та предмет доказування у цій справі, рішення суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, перевіряється судом на предмет правомірності, виходячи лише із тих мотивів, які покладалися відповідачем в основу його винесення.
Оскільки вищевказаний аргумент не був покладений в основу рішення, прийнятого за результатами розгляду заяви позивача, отже не охоплюється предметом доказування у даній справі.
При цьому суд зазначає, що дійсно з аналізу вищевказаної норми вбачається, що передбачена абзацам 3 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV можливість оптимізації заробітку стосується призначення пенсій, і не може бути застосована при перерахунку вже призначеної пенсії.
Наведена правова позиція узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2018 справа №461/4328/16-а.
Разом з тим, за встановленими у даній справі обставинами, посилання позивача у заяві від 16.07.2019 на абзац 3 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку його пенсії із урахуванням заробітної плати (доходу) за період страхового стажу з 01.07.2000 по час призначення пенсії з огляду на те, що частиною 3 статті 43 Закону №1058-IV передбачено перерахунок раніше призначених пенсій за нормами цього закону, між іншим, з урахуванням положень абзацу 1 частини 1 статті 40 цього закону, який визначає право пенсіонера на включення при обчисленні пенсії заробітної плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про те, що рішення відповідача №923260156995 від 15.05.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.
Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 по час призначення пенсії з 21.04.2016 по 23.11.2017, суд виходить з того, що частину 3 статті 43 Закону №1058-IV доповнено Законом №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017.
Отже, у позивача виникло право на перерахунок його пенсії згідно з частиною 3 статті 43 Закону №1058-IV із врахуванням заробітної плати за період визначений абзацом 1 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV з 11.10.2017, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії за період з 21.04.2016 по 10.10.2017 не підлягають задоволенню.
З урахуванням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2018 у справі «808/1899/18, позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню за період з 11.10.2017 по 22.11.2017.
Щодо строків звернення до суду з даним позовом, слід зазначити наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 15.09.2020 у справі №635/7878/16-а предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якої додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом.
При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Як встановлено судом на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі №280/4413/19 відповідач 15.05.2020 прийняв оскаржуване у даній справі рішення №923260156995, позивач звернувся до суду з даним позовом 25.09.2020 засобами поштового зв'язку, а тому з урахуванням приписів статті 122 КАС України строк звернення до адміністративного суду з даним позовом не пропущений.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань перерахунків пенсії №1 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15.05.2020 №923260156995.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 11.10.2017 по 22.11.2017 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 по час призначення пенсії, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.
Повне судове рішення складено 04.12.2020.
Суддя М.О. Семененко