07 грудня 2020 року Справа № 280/7539/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.10.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 13.12.2019 виходячи із розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, без обмеження її максимальним розміром на підставі довідки, виданої прокуратурою Запорізької області № 21-472вих-20 від 22.09.2020.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 13.12.2019 (дата вступу в силу Рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019) перерахунок та виплату пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки прокуратури Запорізької області № 21-472вих-20 від 22.09.2020 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що їй було протиправно відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки відповідно до рішення Другого Сенату Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами, визначено, що частиною двадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» в нинішній редакції не підлягає застосуванню. Натомість, відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України, застосуванню підлягає частина двадцята статті 86 Закону в первинній редакції, якою визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. За таких обставин позивач вважає, що вона має право на проведення перерахунку пенсії з 01.01.2020, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 26.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/7539/20.
Ухвалою суду від 07.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши 20.11.2020 до суду відзив на адміністративним позов (вх.№55939), що адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України. Відповідач також зазначив про те, що за відсутності постанови Уряду щодо умов та порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, у Відповідача відсутні законодавчо визначені підстави та правовий механізм для їх перерахунку. Відповідач також вказує на те, що рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 не підлягає застосуванню до правовідносин, що виникли до його ухвалення, оскільки не має зворотної дії в часі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , працювала з 18.10.1979 по 23.05.2005 в органах прокуратури на різних прокурорських посадах, на день звільнення займала посаду прокурора відділу прокуратури Запорізької області. На теперішній час перебуває на обліку у Головному управлінні пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугою років, призначену 21.12.2010 на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі Закон №1789-ХІІ) у розмірі 90% від заробітної плати без обмеження максимальним розміром.
У вересні 2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугою років згідно Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Прокуратури Запорізької області від 22.09.2020 № 21-472 вих-20 про заробітну плату.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15.10.2020 № 0800-0208-8/54377 їй було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Прокуратури Запорізької області від 05.03.2020 №21-472 вих-20.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішення, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Разом з тим, умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 визначалися Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (надалі - Закон №1789-ХІ).
Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону №1789-ХІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина двадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІ).
Частиною сімнадцятою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ передбачалося, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
В подальшому, до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI (надалі - Закон №3668-VI), внаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала 18, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (надалі - Закон №1697-VІІ).
Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) викладено у такій редакції: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - частина вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015. Водночас, з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу 1 частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII (надалі - Закон №76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
- частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;
- частину двадцяту статті 86 Закону України від 14.10.2014 «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Отже, починаючи з 01.01.2015 в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру», а законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Однак, Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Така бездіяльність Кабінету Міністрів України призвела до чисельних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та Пенсійним фондом України.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в рішенні від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 вказано про втрату чинності положеннями Закону №1697-VII з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, та установлено наступний порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Таким чином, з 13.12.2019 втратили чинність положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами, згідно із якими повноваження щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України.
На підставі вказаного позивачем отримано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії з прокуратури Запорізької області № 21-472вих-20 від 22.09.2020.
Таким чином, у відповідності до зазначеного у позивача, як у пенсіонера органів прокуратури, виникло право на перерахунок пенсії з 13.12.2019.
З огляду на це, 23.09.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з 13.12.2019 з урахуванням умов оплати праці, які існували на день мого звільнення у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років та виплатити пенсію в розмірі 90 відсотків від заробітної плати, без обмеження максимального розміру пенсії на підставі документів, наявних у моїй справі, з врахуванням підвищення посадових окладів та доплат за класний чин відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 на підставі фактично нарахованої заробітної плати працюючим працівникам органів прокуратури на відповідних посадах, виходячи з розміру місячного заробітку начальника відділу прокуратури області, вказаних у довідці про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії з прокуратури Запорізької області №18-163вих-20 від 11.03.2020.
Відповідач листом №0800-0208-8/54377 від 15.10.2020 року відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що положення Постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.20017 для перерахунку пенсії до позивача не застосовуються, оскільки Рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 №7-з(ІІ)2019 винесено після ухвалення зазначеної постанови.
В той же час, протягом усього періоду дії статті 86 Закону №1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України.
Така бездіяльність уряду була предметом розгляду у судових інституціях.
Так, Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 у справі №826/8546/18 звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд. Суди у зазначеній справі визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною двадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» та зобов'язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Проте, рішення суду Кабінетом Міністрів України залишилось невиконаним.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.
Реалізація його права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019.
Крім того, слід звернути увагу на тому, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657, на яку містяться посилання у виданій Позивачу довідці, є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування.
Аналогічні висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи №560/2120/20.
З огляду на склад учасників спірних правовідносин, а також предмет спору, суд переконаний, що адміністративна справа №280/7539/20 є типовою справою, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №560/2120/20.
При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина третя статті 291 КАС України).
Відтак, наведені вище аргументи свідчать про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII на підставі отриманої довідки.
Водночас, право у позивача на здійснення відповідного перерахунку виникло з 13.12.2019 у зв'язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019, відповідно до якого втратили чинність положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Пенсія як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14 (04.11.1950), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності.
Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства» (Stretch v. TheUnitedKingdom № 44277/98).
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 квітня 2015 року (заява № 38667/06) у справі «Будченко проти України» наголосив, що відсутність механізму реалізації законодавчого положення становить втручання у право заявника за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що непроведення перерахунку пенсії позивачу на підставі та у порядку, визначеному у законі, чинному на момент призначення йому пенсії, є втручанням у його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 5,9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нездійснення ОСОБА_1 , перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 13.12.2019 виходячи із розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, без обмеження її максимальним розміром на підставі довідки, виданої прокуратурою Запорізької області № 21-472вих-20 від 22.09.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 13.12.2019 (дата вступу в силу Рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019) перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію за вислугу років виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки прокуратури Запорізької області № 21-472вих-20 від 22.09.2020 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору в сумі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 07 грудня 2020 року.
Суддя М.С. Лазаренко