07 грудня 2020 року Справа № 280/4381/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "АССОЛЬ" (71603, Запорізька обл., Василівський район, місто Василівка, Бульвар Центральний, будинок 43, код ЄДРПОУ 20470908)
до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Центральний район, вулиця Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43350935)
про визнання протиправним та скасування рішення,
Приватне мале виробничо-комерційне підприємство “Ассоль” (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів за № UA110250/2020/000003/3 від 19 червня 2020 р. Дніпровської митниці Держмитслужби.
В обґрунтування позову посилається на те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості винесене протиправно. Зокрема, зазначає, що позивачем було надано вичерпний перелік документів згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України для визначення митної вартості товарів за першим методом - за ціною договору. Водночас, відповідач вимагаючи надати додаткові документи всупереч ч. 3 ст. 53 МК України не встановив в наданих позивачем документах наявність розбіжностей, ознак підробки чи відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості в документах. Крім того, відповідач в оскаржуваному рішенні не навів достатніх та логічних аргументів для здійснення коригування заявленої митної вартості товару. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач адміністративний позов не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД UA110250/2020/000523 від 17.06.2020 позивачу було надіслано електронне повідомлення щодо надання додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, бо за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Оскільки в документах, які надані позивачем, були встановлені розбіжності, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України стали підставою для прийняття Митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. З урахуванням усіх фактичних обставин справи та норм законодавства, яке регулює питання визначення митної вартості товарів, Дніпровська митниця Держмитслужби вважає, що винесла законні та обґрунтовані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови. З урахуванням викладено у відзиві, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою судді від 07.07.2020 р. відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, призначено підготовче судове засідання на 04.08.2020 р.
Ухвалою суду від 04.08.2020 р. розгляд справи відкладено на 05.10.2020 р.
Ухвалою суду від 05.10.2020 р. закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 23.11.2020 р.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник відповідача просив у задоволенні позовної заяви відмовити, з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.34154 від 27.07.2020).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.
17.06.2020 декларантом (ПМВКП “Ассоль” (далі - декларант) до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв'язку згідно з ст. 257 МК України МД в режимі ІМ 40, якій присвоєно № UA110250/2020/000523 на товар: Сегмент, кат. номер - 50-19-201, кількість 130 шт., Каток однобортний, кат. номер - 24-21-169СБ, кількість 90 шт., Каток однобортний, кат. номер - 24-21-170СБ, кількість 60 шт., Гусениця 41 L, 560 ММ, кат. номер 8228МС411561, кількість 2 шт.
Митна вартість товару була визначена Позивачем за першим методом за ціною договору (з урахуванням витрат на морське перевезення вантажу за межами державного кордону України п. Dalian - п. Південний у розмірі 64709,41 грн.) на рівні 737681,91 гривень (27 584, 73 доларів США).
Для підтвердження митної вартості декларантом надіслано документи зазначені в гр. 44 МД № UA110250/2020/000523 від 17.06.2020 р; а саме: Зовнішньоекономічний договір (контракт)№ DZH-ASSOL-2019/1 від 05.12.2019 р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), специфікація № 1 від 09.12.2019 р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), специфікація № 2 від 12.02.2020 р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), додаткова угода № 1 від 11.12.2019 р. , сертифікат якості (Certificate of quality) № 2 від 13.04.2020 р., пакувальний лист (Packing list) № 2 від 13.04.2020 р., рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № CI20200212 від 12.02.2020 р., коносамент (Bill of lading) № DXQ2004458 від 18.04.2020 р., автотранспортна накладна (Road consignment note) № 6666 від 11.06.2020 р., декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № CI20200212 від 12.02.2020 р., заявка на міжнародне експедирування вантажу № 002/2020 від 07.04.2020 р., платіжне доручення в ін. валюті № 40 від 13.12.2019 р., платіжне доручення в ін. валюті № 41 від 09.01.2020 р., платіжне доручення в ін. валюті № 43 від 21.02.2020, платіжне доручення в ін. валюті № 44 від 01.04.2020, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 9901 від 05.06.2020 р., платіжне доручення, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 4085 від 12.06.2020 р., довідка про трансп. витрати № 883694/20 від 05.06.2020 р., інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між митним органом, іншими держ. № 5552126 від 12.06.2020 р., договір про перевезення № 24/04-13 від 28.08.2013 р., договір транспортного експедирування № 2603/19/04 від 26.03.2019 р., додаткова угода до Договір транспортного експедирування № 01 від 05.03.2020 р., доручення № 03/01/20/11 від 03.01.2020 р., лист № DZH20191211 від 11.12.2019 р., лист № DZH20200109 від 09.01.2020 р., лист № DZH20200330 від 30.03.2020 р., технічний опис № ВЕД-1661 від 12.06.2020 р., єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів № 73 від 12.06.2020 р., копія митної декларації країни відправлення№ 090820200080135280 від 15.04.2020 р.
При перевірці правильності визначення митної вартості товару, у митного органу виникли сумніви щодо достовірності митної вартості заявленого до митного оформлення товару та надані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, Дніпровською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями 4) копія митної декларації країни відправлення.
Також відповідно до частини 6 статті 53 МК України декларанту було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
19.06.2020 декларантом додатково подано: Оборотно-сальдову відомість по рахунку 3712 по взаємовідносинам з Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co., Ltd. Розрахунки з контрагентом за період з 05.12.2019 - 19.06.2020. у якій, з посиланням на специфікації, зазначені відомості про розрахунки, як в національній валюті, так і у валюті контракту; прайс-листи заводу-виробнику Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co., Ltd від 01.12.2019р. та 01.02.2020р.; Висновок торгово-промислової палати №ОИ-6246 від 19.06.2020р., копія: митна Декларація країни-відправлення №090820200080135280 від 15.04.2020
1) Оборотно-сальдову відомість по рахунку 3712 по взаємовідносинам з Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co., Ltd. Розрахунки з контрагентом за період з 05.12.2019 - 16.03.2020 2) прайс-лист заводу-виробнику Dalian Zhaohua Construction and Machinery Co., Ltd від 01.12.2019 р. 3) Висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-5926 від 13.03.2020р. 4) копія: митна Декларація країни-відправлення №090820200080035583 від 21.01.2020
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД № UA110250/2020/000523 від 17.06.2020 р; митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110250/2020/00018 від 17 червня 2020 р., якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 19 червня 2020 р. за № UA110250/2020/000003/3.
Оформлення вищезазначеного товару декларантом було здійснено та випущено у вільний обіг за МД № UA110250/2020/000565 від 25.06.2020 р. з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів від 19 червня 2020 р. за № UA110250/2020/000003/3 випуск товарів у вільний обіг було здійснено шляхом надання гарантій відповідно розділу X МК України.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 8 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
Згідно із частинами 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності (постанова ВС від 05.12.2019 у справі № 826/3120/16, від 14.11.2019 у справі № 814/264/16 тощо).
Під час здійснення Дніпровською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом у митного органу виникли сумніви щодо достовірності митної вартості заявленого до митного оформлення товару та відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Підставою у митного органу для витребовування додаткових документів у Позивача був той факт, що документального підтвердження здійснення продавцем митних формальностей для вивезення оцінюваної партії товару, а саме, копію митної декларації країни відправлення, не надано.
Надаючи оцінку доводам митного органу, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, ВС у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що «Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей…».
Щодо посилань митниці на те, що декларантом при митному оформленні повинна бути надана декларація країни відправлення, суд зауважує, що згідно ч.2 ст. 53 Митного кодексу України декларація країни відправлення не входить до переліку обов'язкових документів для визначення митної вартості товарів, а тому така вимога не може бути покладена як підстава для витребовування додаткових документів у Позивача і, як наслідок, їх подальшого аналізу і прийняття рішення про коригування митної вартості товарів на підставі таких додаткових документів.
Ще однією підставою, зазначеною в рішенні про коригування митної вартості товарів, для витребовування додаткових документів у Позивача був той факт, що в інвойсі відсутнє посилання на умови Інкотермс. Як зазначено у позові Позивачем і встановлено судом, вказаний Відповідачем інвойс № CI20191209 від 09.12.2019 не стосується даної поставки та не подавався до митного органу. В свою чергу, до митного оформлення подавався інвойс № CI20200212 від 12.02.2020 р. , в якому зазначено умови поставки FOB - Dalian.
Тому, посилання Відповідача на таку підставу для витребовування додаткових документів у Позивача, як не зазначення в інвойсі № CI20191209 від 09.12.2019 умов поставки товару, є некоректним, оскільки такий інвойс з таким номером та датою взагалі не подавався до митного оформлення і не може слугувати підставою для витребовування документів Відповідачем.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу.
Також згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Як зазначено митницею в оскаржуваному рішенні, методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів не можуть бути прийняті у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог статей 59, 60 МК України. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог статей 62, 63 МК України. Митна вартість товару, що імпортується, визначена із застосуванням резервного методу згідно наявної у митного органу інформації з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами та положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
Верховним Судом у Постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено наступне: «...Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.»
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у Постанові від 27 липня 2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 19 червня 2020 р. за № UA110250/2020/000003/3, у ньому зазначено лише про наявність у митниці інформації щодо митної вартості подібних товарів на рівні: для товару № 1 - 6,16 дол.США/кг (МД від 04.06.2019 № UA112090/2019/001679, МД від 06.03.2020 № UA100020/2020/018490, МД № UA112080/2019/007227 та № UA112080/2019/007225 від 22.02.2019, № UA50002/2019/002610 від 07.03.2019). що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.
Однак, оскаржуване рішення такої інформації не містить.
Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.
Пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
На думку суду, позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів. В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною МД документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Відтак, рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 19 червня 2020 р. за № UA110250/2020/000003/3 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений позивачем судовий збір в сумі 9875,17 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "АССОЛЬ" (71603, Запорізька обл., Василівський район, місто Василівка, Бульвар Центральний, будинок 43, код ЄДРПОУ 20470908) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Центральний район, вулиця Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 19 червня 2020 р. за № UA110250/2020/000003/3
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за UA110250/2020/00018 від 17 червня 2020 р. Дніпровської Митниці Держмитслужби.
Стягнути на користь Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "АССОЛЬ" судовий збір у розмірі 9875 гривень 17 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 07.12.2020.
Суддя М.С. Лазаренко