30 листопада 2020 року Справа № 280/6237/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
до Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області (72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт.Михайлівка, вул. Шкільна, 230, код ЄДРПОУ 03193092)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - відповідач ), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області про відмову ОСОБА_1 , у призначенні допомоги при народженні дітей;
зобов'язати Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу при народженні дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивачки народилися двоє дітей, місце народження м. Калгарі провінції Альберта країни Канада. 18 листопада 2019 року Генеральним консульством України в Едмонті дітей ОСОБА_1 було визнано громадянами України. В квітні місяці 2020 року, перебуваючи за кордоном, позивач звернулась через електронний кабінет до Управління соціального захисту населення Михайлівської державної адміністрації Запорізької області про призначення допомоги при народженні дітей, яка належить її дітям відповідно до чинного законодавства України. Проте, 14.07.2020 відповідно до Протоколу засідання комісії ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні допомоги, в зв'язку з тим, що у наданий термін остання не з'явилася щоб підписати заяву, яку надіслала в електронному вигляді без електронного підпису. Вважає дії відповідача протиправними, такими що порушують чинне законодавство України та просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач позов не визнав, надавши свої письмові заперечення 28.09.2020 за вх. №45107. Зазначає, що 29 квітня 2020 року до управління соціального захисту населення Михайлівської райдержадміністрації надійшла заява в електронній формі через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики від ОСОБА_1 на призначення допомоги при народженні дитини без використання кваліфікованого електронного підпису. Стверджує, що 22 червня 2020 на електронну адресу заявниці управлінням було направлено повідомлення про необхідність підписання заяви, проте, повторна електронна заява з кваліфікованим електронним підписом від ОСОБА_1 до управління не надходила та особисто заявниця не з'явилась. З огляду на викладене, ОСОБА_1 14.07.2020 було відмовлено в призначенні допомоги при народженні дитини. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у позові.
Ухвалою суду від 24.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1046/20. Призначено судове засідання на 20.03.2020 без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України проживає за межами України в країні Канада.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 народила дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про що свідчить: свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 04 жовтня 2019 року та НОМЕР_3 від 09.10.2019, видані у м. Едмонтон, Альберта, Канада.
Довідками Генерального консульства України в Едмонтоні від 18.11.2019 № 61419/19-536-752 та № 61419/19-536-753, підтверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є громадянами України.
Позивач у квітні 2020 року звернулась через електронний кабінет до відповідача із заявою про виплату допомоги по народженню дітей.
Повідомленням від 21.05.2020 № 282 ОСОБА_1 сповіщено про необхідність прибути до Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області для підписання електронної заяви.
19.06.2020 ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області із письмовим проханням відстрочити оформлення документів для отримання допомоги при народженні дитини.
Листом від 08.07.2020 вих. № 7-М-28 повідомлено позивачку про те, що їй буде відмовлено у призначенні допомоги при народженні дітей.
Рішенням від 14.07.2020 № 404 відмовлено позивачу у призначенні допомоги при народженні дитини з підстав неявки ОСОБА_1 у встановлений строк для підписання заяви, що надійшла в електронному вигляді без електронно-цифрового підпису.
Вважаючи протиправним рішення відповідача та з вимогою вчинити певні дії, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 3 Конституції України передбачає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 46 Конституції України гарантовано громадянам України право на соціальний захист.
Забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому, відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України - вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-XII (далі - № 2811-XII) встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з врахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону № 2811-ХII, відповідно до цього Закону призначається державна допомога при народженні дитини.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону, допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
Статтею 11 Закону № 2811-XII встановлено, що допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини.
Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.
Стаття 5 Закону № 2811-ХII визначає, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Також, на виконання зазначених положень Закону №2811-XII прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» (далі - Порядок №1751).
За пунктом 2 Порядку №1751, призначення і виплата державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюються управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі створення) рад (далі - органи соціального захисту населення).
Отже, вищезазначеними нормами передбачено, що призначення і виплата допомоги при народженні дитини здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України органами соціального захисту населення України. Тобто, у даному випадку законодавство передбачає єдиний спосіб отримання такої допомоги, шляхом звернення до відповідного органу.
Відповідно до статті 6 Закону № 2811-ХII, документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно.
Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Відповідно до статті 11 Закону № 2811-ХII, допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.
Згідно із положеннями пункту 11 Порядку № 1751 для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:
1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред'явленням оригіналу).
Заява, зазначена у підпункті 1 цього пункту, може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін'юстом. У разі надходження надісланої з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви без кваліфікованого електронного підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі непідписання заяви у зазначений строк подається нова заява.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 11 Порядку № 1751 у разі звернення одного з батьків дитини (опікуна) за призначенням допомоги при народженні дитини орган соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.
Згідно п. 12 Порядку №1751, допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
За пунктом 13 Порядку №1751, допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини.
Пунктами 44 та 45 Порядку № 1751 визначено, що у разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви. Орган, що призначає і виплачує державну допомогу сім'ям з дітьми, повинен давати роз'яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.
Суд зазначає, що нормами Закону № 2811-ХII та Порядку №1751 передбачено єдину підставу для відмови у призначені допомоги, а саме у разі народження мертвої дитини, інших підстав для відмови в призначені допомоги законодавство не містить.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 народила дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про що свідчить: свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 04 жовтня 2019 року та НОМЕР_3 від 09.10.2019, видані у м. Едмонтон, Альберта, Канада.
Довідками Генерального консульства України в Едмонтоні від 18.11.2019 № 61419/19-536-752 та № 61419/19-536-753, підтверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є громадянами України.
Позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області з питання призначення їй допомоги при народженні дітей шляхом заповнення заяви через електронний кабінет.
При цьому, відповідач відмовив у призначенні допомоги, обґрунтовуючи це тим, що ОСОБА_1 у встановлений строк не з'явилась для підписання заяви, що надійшла в електронному вигляді без електронно-цифрового підпису.
Суд зазначає, що ані Закон № 2811-XII, ані Порядок № 1751 не передбачає такої підстави для відмови, як не підписання заяви електронно-цифровим підписом. Більш того, згідно п. 11 Порядку така заява залишається не реалізованою, але це не позбавляє права повторного звернення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до відповідача у встановлені строки з питання призначення допомоги при народженні дитини. Крім того, після отримання відповіді Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області про необхідність ОСОБА_1 прибути до України для підписання заяви, позивачка не могла цього зробити, у зв'язку з введенням на території України карантинних заходів, про що свідчать копії авіаквитків, долучені до матеріалів справи. Також, з наданих документів вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до Управління із заявою про відстрочення надання документів для призначення допомоги.
Тож, на думку суду матеріали справи містять достатньо доказів про активні дії позивача щодо забезпечення реалізації її права та права її дітей на отримання матеріальної допомоги у спосіб, що не заборонений законодавством.
Суд також зауважує, що позивач та її діти є громадянами України, мають такі ж конституційні права як і інші громадяни України; законодавство України не допускає обмеження прав на соціальний захист, зокрема, права на отримання допомоги при народженні дитини, за ознакою місця проживання, а тому відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та встановлених у справі обставин, враховуючи інтереси дитини, позивач має право на отримання державної допомоги при народженні дитини.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року по справі № 226/1056/17, та від 11.09.2019 по справі №220/2054/16-а.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Варто зазначити, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.
В даному випадку відмова відповідача, в першу чергу, призводить до порушення інтересів дитини.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 226/318/17, та від 03.10.2019 по справі № 226/1177/17.
Суд зауважує, що відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Таким чином, оскаржуване рішення прийняте всупереч положень законодавства та порушує інтереси особи, зокрема, дитини, а отже підлягає скасуванню.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 840,80 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області (72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт.Михайлівка, вул. Шкільна, 230, код ЄДРПОУ 03193092) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,- задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області від 14.07.2020 № 404 про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дітей.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу при народженні дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 30 листопада 2020 року.
Суддя Л.Я. Максименко