про залишення позовної заяви без розгляду
30 листопада 2020 рокум. Ужгород№ 260/2316/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.,
при секретарі судового засідання Петрус К.І.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 , представник - не з'явився,
відповідача: Виноградівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Ухвали. Повний текст Ухвали виготовлено та підписано 07 грудня 2020 року.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), яким просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головною територіального управління юстиції у Закарпатській області Олашин Наталії Василівни від 16.11.2018 ВП № 54066600 про накладення на боржника ОСОБА_1 штрафу у розмірі 16 690,83 грн., за не виконання рішення суду, щодо стягнення аліментів та не повідомлення причин такого не виконання.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року було закрито провадження у справі № 260/2316/20.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року було скасовано Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.08.2020р. та направлено справу до Закарпатського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу №260/2316/20 передано для розгляду судді Микуляк П.П.
Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Поважність причин пропуску строку звернення обґрунтував тим, що оскаржена в даній адміністративній справі постанова державного виконавця про накладення штрафу позивачу не надсилалася та про її винесення йому стало відомо з листа державного виконавця №10122/20 від 17.03.2020р., до якого була додана оскаржувана постанова.
Представником відповідача відзив на позовну заяву надано не було, однак ним було направлено на адресу суду матеріали адміністративного провадження №54066600, в межах якого була винесена оскаржувана Постанова.
Представниками сторін були подані заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи вказане, суд вважає, що вжито всіх заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце проведення судового засідання та не вбачає причин для відкладення розгляду справи.
Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною 1 ст.287 КАС України також передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст.287 КАС України встановлені процесуальні строки для звернення учасників виконавчого провадження до суду з питань оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця.
Так, згідно п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З аналізу вказаних законодавчих норм вбачається, що у випадку, коли особа вважає, що її права як сторони виконавчого провадження були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах.
Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Отже, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Вказане узгоджується також з правовою позицією Конституційного Суду України.
Так, зокрема, рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббіса та інш. проти Великобританії, рішення від 22.10.1996 р., Девеер проти Бельгії, рішення від 27.02.1980 р.).
З позовних вимог вбачається, що позивач, звернувшись з даним адміністративним позовом 24 червня 2020 року (що підтверджується відміткою канцелярії суду на позовній заяві), оскаржує постанову приватного виконавця від 16 листопада 2018 року, тобто з пропущенням встановленого 10-денного строку більше ніж на півтора року.
Поважність причин пропуску строку звернення позивач обґрунтовує тим, що постанова державного виконавця про накладення штрафу позивачу не надсилалася та про її винесення йому стало відомо з листа державного виконавця №10122/20 від 17.03.2020р., до якого була додана оскаржувана постанова.
Однак суд не може прийняти до уваги зазначене з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач оскаржує постанову головного державного виконавця Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головною територіального управління юстиції у Закарпатській області Олашин Наталії Василівни від 16 листопада 2018 року ВП № 54066600 про накладення на боржника ОСОБА_1 штрафу у розмірі 16690,83 грн (а.с. 10).
Так, постановою головного державного виконавця Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головною територіального управління юстиції у Закарпатській області Олашин Н.В. про накладення штрафу від 16 листопада 2018 року у виконавчому провадженні № 54066600 на боржника - ОСОБА_1 - накладено штраф у розмірі 16690,83 грн за невиконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 березня 2017 року № 639/8039/15-ц в частині виплати заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 33381,66 грн без поважних причин (а.с. 9).
Вирішуючи обґрунтованість заявлених тверджень в контексті наявності підстав для поновлення пропущеного строку звернення, суд виходить з наступного.
Ч. 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Так, нормами ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 р. (далі - Закон) встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
При цьому згідно ч. 2 зазначеної законодавчої норми рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
В матеріалах справи наявні матеріали виконавчого провадження №54066600, в якому наявна заява представника позивача Леньо Б.Б., про обчислення розміру заборгованості від 26.06.2019 року, до Виноградівського відділу ДВС, в тексті якого, зокрема, представник просить роз'яснити звідки та на підставі чого на позивача було накладено штраф (а.с.149).
Леньо Б.Б., діє в інтересах позивача, ОСОБА_1 , на підставі довіреності від 18.09.2018 року. На день розгляду даної справи, вказана довіреність є дійсною, а зазначений у ній представник Леньо Б.Б., представляє інтереси позивача по даній справі (а.с.135).
Із зазначеного випливає, що представник позивача був обізнаний, щодо існування штрафних санкцій, накладених на позивача у вигляді оскаржуваної постанови.
Крім того, суд зазначає, що з моменту отримання позивачем оскаржуваної постанови, до моменту подання даного позову до суду минуло 3 місяці.
Посилання позивача, щодо введення карантинних заходів на території України, судом не можуть бути взяті до уваги у повному обсязі.
Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
Як вбачається із позовної заяви, така була написана безпосередньо позивачем та в подальшому була направлена засобами поштового зв'язку.
Будь-яких інших поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд не вбачає, а позивач не заявляє. Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять.
Суд вважає, що норми процесуального законодавства пов'язують початок перебігу строків звернення до суду саме з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Будь-якого застереження, щодо відстрочення тих строків у зв'язку з оскарженням іншого рішення державного виконавця, яке корелюється з оскарженою в межах адміністративної справи постановою, норми КАС України не містять.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять. Підстави для визнання причин пропуску звернення до суду поважними, відсутні.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Отже, враховуючи пропуск позивачем 10-денного строку звернення до суду, адміністративний позов слід залишити без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст. 123, 240, 243, 248, 287 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяП.П.Микуляк