Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
07 грудня 2020 р. Справа №200/11194/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись зі скаргою ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на дії державного виконавця Бахмутського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду зі скаргою до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на дії державного виконавця Бахмутсько міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якій просить:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Бахмутського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадженні № 60725205;
- скасувати постанову про закриття провадження, винесену державним виконавцем;
- зобов'язати державного виконавця Бахмутського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) усунути порушення та направити рішення на повторне виконання;
- визнати неправомірною бездіяльність начальника Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) під час контролю за виконанням наказу № 236/3432/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 159 КАС України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Нормами ч. 2 вказаної статті визначені такі заяви по суті справи: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
У відповідності до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, у випадку оскарження дій або бездіяльності державного виконавця особа має звернутись до суду в порядку адміністративного процесуального судочинства із відповідним адміністративним позовом.
Як вбачається із форми поданої позивачем заяви, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду зі скаргою на дії державного виконавця Бахмутського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), тобто не за формою заяви, передбаченою ч. 2 ст. 159 КАС України.
Крім цього, згідно ч.ч. 1-2 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
За приписами ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
В порушення п. 1 ч. 1 ст. 171 КАС України адміністративний позов не містить документу на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача, а саме - до заяви не додано належним чином засвідченої копії паспорта позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вказаної статті ОСОБА_2 не зазначено: реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача; відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти заявника та відповідача.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, д о я к и х з в е р н е н а в и м о г а позивача.
Пунктом 4 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до змісту заявлених вимог ОСОБА_1 оскаржує дії державного виконавця Бахмутського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), проте відповідачем у позові визначив Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.
При цьому жодних вимог до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області позивачем не заявлено.
На підставі наведеного суд констатує, що в порушення приписів п. 9 ч. 1 ст. 4, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України позовні вимоги позивача, зазначені у позові, скеровані не до відповідача, визначеного ОСОБА_1 у реквізитах позовної заяви.
Крім цього згідно п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що позивачем не конкретизовано, які саме дії державного виконавця Бахмутського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) останній вважає неправомірними.
Відповідно до ч. 4 ст 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У другій позовній вимозі позивач просить суд скасувати постанову про закриття провадження, винесену державним виконавцем, проте не зазначає реквізитів цієї постанови (дату її прийняття, номер та інше), а також не надає її копію. При цьому зазначає, що про її прийняття він дізнався з ресурсів автоматизованої системи виконавчих проваджень, але до позовної заяви не додав докази на підтвердження зазначеного (витяг, роздруківка з цього ресурсу).
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Також суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2 ст. 94 КАС України).
Як вбачається з приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ч. 5 зазначеної статті учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Як вбачається з матеріалів, доданих до позову, копії документів, наданих суду, не засвідчені підписом позивача із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно позивачу необхідно надати суду належним чином засвідченні копії документів, долучених до позовної заяви для суду та для направлення відповідачу судом, з врахуванням зазначеного вище порядку їх засвідчення.
Згідно ст. 80 КАС України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом […], у якому має бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У своїй позовній заяві позивач зазначає, що на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року № 236/3432/18 було відкрито виконавче провадження, проте, як зазначає позивач виконане воно не було та з невідомих йому підстав вказане провадження було закрито, на підставі чого, у червні 2020 року позивач звернувся до Бахмутського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із заявою про надання інформації про хід виконавчого провадження, проте, як вказує останній, відповіді на своє звернення він не отримав.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що докази на підтвердження такого звернення з боку позивачів до відділу виконавчої служби відсутні, одночасно, як і докази існування виконавчого провадження, з наслідками якого не погоджується позивач.
Суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України, на суд не покладено обов'язку щодо збирання доказів на підтвердження певного факту, на який посилається позивач у позові, без попереднього звернення учасника справи до відповідної особи та наступного звернення до суду із клопотанням про витребування такого доказу у випадку його неотримання та надання доказів на підтвердження того, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
У третій позовній вимозі позивач просить зобов'язати державного виконавця Бахмутського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) усунути порушення та направити рішення на повторне виконання, не уточнюючи - які саме порушення та яке саме рішення слід направити на повторне виконання.
Зазначене стосується і четвертої позовної вимоги - позивачем не уточнено - яку саме бездіяльність було допущено начальником Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) під час контролю за виконанням наказу № 236/3432/18 та на підставі чого позивачем зроблені відповідні висновки.
Пунктом 11 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У порушення вказаної норми ОСОБА_1 не виконані вказані норми.
Крім цього, приписами ч. 1 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
В порушенні даної норми позивач не додав до заяви копію заяви для відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви позивачем не додано доказів сплати судового збору за подання даного позову.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі-Закон № 3674-VI, Закон України “Про судовий збір”).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік'від 14 листопада 2019 року № 294-IX з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 2 102,00 грн.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору встановлена - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами абз. 2 ч. 3 ст. 6 вказаного закону у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач заявляє чотири різні за своєю суттю позовні вимоги немайнового характеру.
Отже, за подання даного адміністративного позову позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну позовну вимогу, тобто на загальну суму 3 363,20 грн.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів.
Дослідивши наявні матеріали адміністративного позову суд констатує, що клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачем не заявлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу 10-денного строку з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, тобто, приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України “Про судовий збір”, суддя -
Скаргу ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на дії державного виконавця Бахмутського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, протягом якого позивач має:
- надати суду адміністративний позов в належній формі;
- визначитись із колом відповідачів у справі, до яких заявлені позовні вимоги;
- зазначити: реєстраційного номеру облікової картки платника податків заявника за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача; відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти заявника та відповідача;
- надати суду документ на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача, а саме - належним чином засвідченої копії паспорта позивача;
- конкретизувати позовні вимоги по суті спору із обгрунтуванням кожної з них;
- надати суду належним чином засвідченні копії документів, якими обгрунтовано позов, зокрема, копії постанов про відкриття та закриття виконавчого провадження (у разі відсутності у позивача вказаних документів - надати суду витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень), доказів звернення до відділу виконавчої служби із завою від червня 2020 року (у разі відсутності такої заяви, обгрунтування чому саме відсутня можливість її надати);
- надати власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надати належний документ про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в розмірі 3 363,20 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів: Слов'янське УК/м.Слов'янськ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37803368, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (ІВАN): UA408999980313121206084005075, Кодкласифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу:*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі відсутності РНОКПП і наявності відповідної відмітки у паспорті); Судовий збір, за позовом ________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або надати обґрунтоване клопотання про відстрочення/розстрочення сплати суми судового збору із зазначенням поважних підстав для такого відстрочення з додаванням відповідних доказів.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Волгіна