Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 листопада 2020 р. Справа№200/6417/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., секретаря судового засідання Гаврик М.М.,
від представників сторін:
позивач не з'явився;
відповідач не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1)
до Азовської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 39496499, 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 1)
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22 серпня 2019 року № UA 700050/2019/000082/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 серпня 2019 року № UA700050/2019/00100,
07 липня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду подана позовна заява Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “АЗОВСТАЛЬ” до Азовської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення від 22 серпня 2019 року № UA 700050/2019/000082/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 700050/2019/00100 від 22 серпня 2019 року.
13 липня 2020 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - залишено без руху.
У зв'язку з усуненням позивачем недоліків, судом, 04 серпня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/6714/20-а. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 15 вересня 2020 року розгляд справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 01 жовтня 2020 року та відкладено на 27 жовтня 2020 року.
27 жовтня 2020 року підготовче провадження у справі закрито та розгляд справи по суті призначено 24 листопада 2020 року. В цей же день оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що незважаючи на наявність належним чином оформленого повного пакету документів, що є достатнім для визначення митної вартості товару за ціною контракту (основний метод - пункт 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України), відповідач, в порушення вимог діючого законодавства, застосував останній резервний метод згідно вимог статті 64 Митного кодексу України (далі - МК України), а саме, визначив митну вартість товару за митною декларацією від 22 серпня 2019 року № UА 700050/2019/005064 за ціною 32,71 євро за кг. фероніобію, про що зазначив у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2019/000082/2 від 22 серпня 2019 року.
Вважає, що зазначені дії є грубим порушенням вимог МК України, оскільки в даній ситуації відповідач, виходячи із наданих декларантом документів повинен був визначити митну вартість товару виключно за ціною Контракту по першому основному методу на підставі пункту 1 частини 1 статті 57 МК України. На підставі викладеного просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, зазначає, що вартість товару не можна було вважати підтвердженою, оскільки вона не базувалась на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Таким чином, проведений позивачем розрахунок митної вартості товару за ціною контракту неможливо вважати достеменно вірним та правильним. Згідно статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Однак, в спірному випадку позивачем не дотримані приписи вказаної норми МК України, не виконано обов'язок щодо документального підтвердження заявленої митної вартості товару, а відтак відповідач не мав законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, митницею дотримано вимоги МК України щодо порядку визначення митної вартості товару, а спірні рішення про коригування та картка відмови прийняті у відповідності з чинним законодавством України, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Від позивача та відповідача надійшли суду заяви, відповідно до яких сторони просять розглянути справу за відсутності їх представників.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, установив.
Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат “Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158), зареєстроване платником податку на додану вартість, місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1.
Судом установлено, що 01 серпня 2015 року між Metinvest International SA (продавець) та позивачем (покупець) було укладено контракт № 089LS-02/554 на постачання феросплавної продукції. Згідно пункту 2.2. контракту, кількість, ціна та технічні характеристики повинні відповідати специфікаціям до контракту.
07 січня 2019 року між Metinvest International SA та позивачем була укладена специфікація № 8 до контракту, згідно якого продавець продає, а покупець покупає Фероніобій в кількості 480 МТ +/- 10% (+ опціон Покупця 20 МТ/квартал). Постачання здійснюється автомобільним транспортом. Строк постачання - 1 квартал 2019 року. Вартість за 1 кг чистого ніобію в сплаві - 32,71 Евро, на умовах СРТ Маріуполь згідно Інкотермс 2010, умови платежу: на протязі 45 календарних днів з моменту поставки товару.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому МК України (пункт 1 статті 52 МК України). Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (пункт 2 статті 52 МК України).
Відповідно до пункту 4 статті 53 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.
Частиною 2 статті 53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Судом установлено, що 22 серпня 2019 року позивачем, для підтвердження митної вартості товару за основним методом - першим (за ціною договору (контракту), у відповідності до статті 53 МК України, при митному оформленні Фероніобію, належним чином і в повному обсязі були виконані вимоги частини 2 статті 53 МК України, і надані відповідачу документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість вказаного товару, а саме: контракт № 08918-02/554 від 01.08.2015р. з додатковими угодами № 3 від 04.07.2016р., № 4 від 27.12.2016р., № 8 від 18.12.2018р. та Специфікацією № 8 від 07.01.2019р.; митна декларація № UА 700050.2019.005064 від 22.08.2019р.; сертифікат якості - Сертифікат аналізу № 26773 від 01.08.2019р; сертифікат якості - Сертифікат аналізу № 26773А від 01.07.2019р сертифікат якості - Сертифікат аналізу б/н від 15.08.2019р; пакувальний лист б/н від 05.08.2019р; рахунок-фактура (інвойс) № 118914 від 15.08.2019р; автотранспортна накладна N21904641 від 15.08.2019р; супровідний документ Т1 - 19NL00085510092С02 від 15.08.2019р; декларація про походження товару - №118914 від 15.08.2019р; розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 29.01.2019р; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - Рахунок №90023372 від 05.08.2019р; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - №20160331 від 31,03.2016р; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - СВ/МІ-1 від 01.08.2015р; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - зміна 1 до спец. 16 до Договору №20160331 від 31.03.2016р; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається -Специфікація N216 до Договору N220160331 від 31,03.2016р; договір про надання послуг митного брокера № 089лт/002/2012 від 22.03.2012р інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ -4469827; інші некласифіковані документи - Сертифікат на ваги б/н від 15.08.2019р.
Митне оформлення імпортованого товару здійснювалося позивачем через свого представника - компанію ТОВ «МЕТІНВЕСТ ШІППІНГ» згідно договору про надання послуг на митне декларування товарів.
Відповідно до частини 1 статті 58 МК України та пункту «а» статті 1 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» передбачають визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, що імпортуються, у разі якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Суд зазначає, що при визначенні позивачем митної вартості товарів, були відсутні обмеження зазначені у пунктах 1-4 частини 1 статті 58 МК України та пункті «а» статті 1 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», тому Позивач правомірно та обґрунтовано, маючи в своєму розпорядженні усі необхідні документи, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, обрав 1 метод визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Згідно вимог статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною 2 статті 58 МК України.
Так, відповідно до вказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем (в даному випадку - позивачем) оцінюваних товарів на користь продавця (в даному випадку - нерезидент позивача) (статті 58 МК України). Першоосновою митної вартості відповідно до «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» є теж «вартість угоди» - тобто ціна, фактично сплачена або така, що підлягає сплаті за товари, продані на експорт до країни імпорту.
В даному випадку, на підставі пункту 5.1. Контракту № 089LS-02/554 від 01 серпня 2015 року та специфікації № 8 від 07 січня 2019 року оплата здійснюється на протязі 45 календарних днів з моменту поставки товару у м. Маріуполь. Позивач, при митному оформленні імпортних товарів за митною декларацією № UA 700050/2019/005064 від 22 серпня 2019 року, визначив митну вартість імпортованого товару - фероніобію за основним першим методом визначення митної вартості товарів, на виконання вимог статтей 52, 53, 57, 58 МК України - за ціною договору, що вбачається з наступного.
Як було зазначене раніше, 01 серпня 2015 року між Metinvest International SA (продавець) та позивачем (покупець) було укладено контракт № 089LS-02/554 на постачання феросплавної продукції. Згідно пункту 2.2. контракту, кількість, ціна та технічні характеристики повинні відповідати специфікаціям до контракту. 07 січня 2019 року між Metinvest International SA та позивачем була укладена специфікація № 8 до контракту, згідно якого продавець продає, а покупець покупає Фероніобій в кількості 480 МТ +/- 10% (+ опціон Покупця 20 МТ/квартал). Постачання здійснюється автомобільним транспортом. Строк постачання - 1 квартал 2019 року. Вартість за 1 кг чистого ніобію в сплаві - 32,71 Евро, на умовах СРТ Маріуполь згідно Інкотермс 2010, умови платежу: на протязі 45 календарних днів з моменту поставки товару.
Позивачем, для підтвердження митної вартості товару за основним методом - першим (за ціною договору (контракту), у відповідності до статті 53 МК України, при митному оформленні Фероніобію, належним чином і в повному обсязі були виконані вимоги частини 2 статті 53 МК України, і надані відповідачу документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість вказаного товару, а саме: контракт № 08918-02/554 від 01.08.2015р. з додатковими угодами № 3 від 04.07.2016р., № 4 від 27.12.2016р., № 8 від 18.12.2018р. та Специфікацією № 8 від 07.01.2019р.; митна декларація № UА 700050.2019.005064 від 22.08.2019р.; сертифікат якості - Сертифікат аналізу № 26773 від 01.08.2019р; сертифікат якості - Сертифікат аналізу № 26773А від 01.07.2019р сертифікат якості - Сертифікат аналізу б/н від 15.08.2019р; пакувальний лист б/н від 05.08.2019р; рахунок-фактура (інвойс) № 118914 від 15.08.2019р; автотранспортна накладна N21904641 від 15.08.2019р; супровідний документ Т1 - 19NL00085510092С02 від 15.08.2019р; декларація про походження товару - №118914 від 15.08.2019р; розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 29.01.2019р; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - Рахунок №90023372 від 05.08.2019р; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - №20160331 від 31,03.2016р; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - СВ/МІ-1 від 01.08.2015р; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - зміна 1 до спец. 16 до Договору №20160331 від 31.03.2016р; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається -Специфікація N216 до Договору N220160331 від 31,03.2016р; договір про надання послуг митного брокера № 089лт/002/2012 від 22.03.2012р інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ -4469827; інші некласифіковані документи - Сертифікат на ваги б/н від 15.08.2019р.
В якості підтвердження митної вартості Товару, Позивачем був наданий Рахунок-фактура (інвойс) № 118914 від 15.08.2019р (12 860,00кг ціна в доларах Евро 32,71 Евро за 1 кг).; загальна сума за рахунком - 420 650,60Евро (12 860,00кг х 32,71 Евро).
Отже, суд зазначає, що вищезазначені документи, надані позивачем, на виконання статей 52, 53, 57, 58 МК України, були достатніми документально підтвердженими, обґрунтованими для визначення відповідачем митної вартості товару за першим (основним) методом у відповідності статей 57, 58 МК України, належним чином підтверджували митну вартість товару, кількісні і якісні його характеристики. Таким чином, відповідач, отримавши зазначені документи від позивача, мав реальну можливість і був зобов'язаний визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості товарів на підставі статей 57, 58 МК України.
Суд зазначає, що Верховний Суд в постанові № 801/9143/13-а від 19 вересня 2019 року зазначив, що «основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Отже з аналізу положень Митного кодексу України, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Відтак приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності».
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові від 24 вересня 2019 року по справі № 825/848/17, від 20 вересня 2019 року по справі № 820/11574/15.
Крім того суд зазначає, що на думку відповідача при здійсненні ним аналізу ціни на Фероніобій він у якості ризиків заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість спірного товару, що викликає певні сумніві у правильності визначення позивачем митної вартості на Фероніобій, зазначає про те, що існуючий взаємозв'язок між продавцем та покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Зазначені обставини були наведені відповідачем в повідомлені від 22 серпня 2019 року в якості обґрунтування вимоги щодо надання додаткових документів декларантом, на підставі пункту 4 статті 53 МК України.
Суд зазначає, що перелік неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість спірного товару чітко передбачений вимогами митного законодавства - а саме, це наявність розбіжностей, наявність ознак підробки; якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В даному випадку в спірних правовідносинах прикладом розбіжностей могло бути наявність різної вартості товару у договірної документації (контракт, специфікації) та в рахунку-фактурі (інвойсі), що у даному випадку було відсутнє.
У зв'язку з чим, вплив існуючого взаємозв'язку між продавцем та покупцем на заявлену декларантом митну вартість не є неповнотою та/або недостовірністю відомостей про митну вартість спірного товару в розумінні вимог митного законодавства.
Крім того, у даному випадку, була відсутність впливу існуючого взаємозв'язку між продавцем та покупцем на заявлену декларантом митну вартість. Зазначене підтверджується формою декларації митної вартості, де у графі 9а зазначено, що продавець і покупець є пов'язані між собою особи, у графі 9б наведено, що взаємозв'язок продавця та покупця не вплинули на ціну товару.
У якості підтверджуючих документів декларантом було надано: специфікація № 8 від 07 січня 2019 року, до Контракту з зазначеною вартістю товару - Фероніобію за 1 кг чистого ніобію в сплаві - 32,71 Евро та Рахунок-фактура (інвойс) № 118914 від 15.08.2019р., в якому також чітко зазначалася ціна за 1 кг ( 32,71 Евро за 1 кг).
У даному випадку, існуючий взаємозв'язок між продавцем («METINVEST INTERNATIONAL SA ») та покупцем (ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ») ніяким чином не вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Крім того, Декларантом відповідачу були надані підтверджуючи документи, що «СВММ Europe ВV» продає «METINVEST INTERNATIONAL SA » товар Фероніобій за ціною 30,30 Евро/кг, в свою чергу, «METINVEST INTERNATIONAL SA » продав товар Фероніобій за ціною 32,71 Евро/кг. Вказані обставини саме підтверджують відсутність впливу існуючого взаємозв'язку між продавцем («METINVEST INTERNATIONAL SA ») та покупцем (ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ») на заявлену декларантом митну вартість.
Позивачем, на підтвердження відсутності впливу взаємозв'язку продавця та покупця на ціну, була надана калькуляція ціни (разом з митною декларацією).
Тобто за ціною, яка не є нижчою, що виключає наявність впливу щодо митної вартості спірної продукції.
Відповідачу на виконання вимог митного законодавства безпосередньо при митному оформлені одночасно з митною декларацією декларантом були надані вищезазначені документи, що підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 серпня 2019 року та самою митною декларацією, в якій зазначені дані документи, які в повній мірі належним чином підтверджували вартість операції при продажу покупцем. Вказані обставини саме підтверджують відсутність впливу існуючого взаємозв'язку між продавцем та покупцем на заявлену декларантом митну вартість.
Згідно з частиною 4 статті 53 МК України, декларант надає додаткові документи, якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів (частина 12 стаття 58 МК України).
При цьому згідно з пунктами 13-15 статті 58 МК України орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце, адже у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Суд зазначає, що відповідач на виконання вимог діючого митного законодавства не надав позивачу жодних обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Відповідач в повідомлені від 22 серпня 2019 року лише висказав свою суб'єктивну думку про те, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, а в чом саме виразився цей вплив відповідач не зазначив взагалі.
Тобто, на підставі вимог частини 13-15 статті 58 МК України вважається, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів, оскільки відповідач на виконання зазначеної норми права, не надав письмових обґрунтувань наявності впливу.
Оскільки не було зазначеного впливу, то, відповідно, у відповідача були відсутні правові підстави для запиту у позивача додаткових документів на підставі частини 4 статті статті 53 МК України, а саме: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що е ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3)розрахунок ціни (калькуляцію - визначення витрат у вартісній формі на виробництво одиниці або групі товарів).
Однак, відповідач, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, в порушення вимог МК України, фактично, не давши належної оцінки можливості визначення митної вартості за наданими позивачем документами, з використанням основного методу, формально, звернувшись до пункту 4 статті 53 МК України, без наявності відповідних підстав одразу запросив у позивача повідомленням від 22 серпня 2019 року додаткові документи.
З аналізу положень Митного кодексу України, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Відтак приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності».
За митною декларацією №UA 700050/2019/005064 від 22 серпня 2019 року декларантом визначену митну вартість Фероніобію на рівні 32.71 Евро/кг.
Порівняльний аналіз вартості товару, проведений відповідачем відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій, полягає у наступному - згідно інформації сайту «Asian Metal» розрахунок вартості феронібію згідно «Asian Metal» відповідно до котирувань за період 10 днів, що передують складанню Специфікації №8 від 07.01.2019р. до зовнішньоекономічного контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015р складає 38,638 Евро/кг.
За наявності вищевикладених обставин суд зазначає, що відповідач, при здійснені аналізу ризиків відповідач взагалі не міг застосовувати дані інформації сайту «Asian Metal», оскільки це є грубим порушенням вимог розділу 3 Методичних рекомендацій, у зв'язку з тим, що розділ 3 Методичних рекомендацій передбачає, що при здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об'єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту).
В порушення зазначеного пункту відповідач порівнює ціну, заявлену декларантом не з біржовими котируваннями, а з інформацією інтернет-ресурсу - сайту «Asian Metal». Відповідач розглядає задекларований товар - Фероніобій, як товар, що є об'єктом біржової торгівлі. Однак, ресурс «Asian Metal», не здійснює біржову торгівлю товарами, а є лише інформаційним ресурсом, що аналізує ринкові ціни. Тому не доведено, що інформація цього ресурсу базується саме на біржових котируваннях.
Суд зазначає, що застосування до спірних правовідносин інформації сайту «Asian Metal» є грубим порушенням вимог МК України, оскільки дані розміщені в даному інформаційному ресурсі стосуються виключно операцій, які носять разовий характер та незначний об'єм реалізації продукції, зокрема до 50 т. В той час, як згідно до умов контракту між METINVEST INTERNATIONAL SA та позивачем, який є довгостроковим та передбачає поставку лише по одній Специфікації № 8 від 07 січня 2019 року 12 960,00 кг.
Суд також зазначає, що виявлення відповідачем при порівнянні іншої ціни на задекларований товар - Фероніобій на підставі сайту «Asian Metal» з визначеною декларантом на підставі умов Контракту 32,71 Евро/кг не є ризиками заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість спірного товару, що викликає певні сумніві у правильності визначення позивачем митної вартості, не є підставою для витребування у декларанта додаткових документів на підставі пункту 3 статті 53 МК України, який передбачає, що у разі якщо документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, оскільки, як свідчать матеріали справи документи, які були надані позивачем для митного декларування не містили ніяких розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари - а саме ціни 32,71 Евро/кг.
Суд зазначає, що відповідач безпідставно та незаконно у повідомлені від 22 серпня 2019 року зазначив, що відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості товару по митної декларації позивачу необхідно надати наступні додаткові документи, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи; а також документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформацію біржових організацій про вартість товару, при цьому ніяким чином не мотивуючи неможливість визначення митної вартості без надання саме цих документів.
Як вже зазначалось судом вище, надані позивачем документи у повному обсязі та достатньою мірою підтверджували факт визначення митної вартості товару за першим (основним методом) - за ціною договору, крім того, ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість спірного товару, що викликало певні сумніві у правильності визначення позивачем митної вартості був відсутній з вищенаведених підстав, у зв'язку з чим, вказані дії відповідача по наданню позивачем додаткових документів були незаконними, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та вичерпно містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.
Суд зазначає, що каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копії митної декларації країни відправлення, висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару, яку запросив відповідач не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, згідно з частиною другою статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.
Згідно вимог митного законодавства митним органом можуть бути витребувані додаткові документи: 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій статті 52 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. Водночас тлумачення таких підстав контролюючим органом без належного обґрунтування є протиправним.
Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Із системного аналізу приписів Розділу III («Митна вартість товарів та методи її визначення») Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Вищенаведена правова позиція підтверджена висновками Верховного Суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2146/18, від 13 вересня 2019 року по справі № 813/4202/16, від 3 жовтня 2019 року по справі № 815/5315/16, від 19 вересня 2019 року по справі № 801/9143/13-а, від 24 вересня 2019 року по справі № 825/848/17, від 20 вересня 2019 року по справі № 820/11574/1, від 11 червня 2019 року по справі № 804/7761/15.
Крім того, суд зазначає, що відповідач у повідомлені від 22 серпня 2019 року, рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2019/000082/2та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 700050/2019/00100 від 22 серпня 2019 року обрав останній метод визначення митної вартості - 2г резервний.
При цьому в якості джерела інформації для визначення митної вартості були використані відомості щодо рівня цін на фероніобій сайту «Asian Metal», що відобразилося в Рішенні Відповідача від 22.08.2019р. - «вартість фероніобію згідно Asian Metal за період 10 днів, що передує даті: 04.01.2019-38,51 EUR/кг Nb, 03.01.2019- 38,15 EUR/кг Nb, 02.01.2019- 38,14 EUR/кг Nb, 29.12.2018-38,24 EUR/кг Nb, 28.12.2018- 38,67 EUR/кг Nb, 27.12.2018-38,74 EUR/кг Nb, 26.12.2018-38,99 EUR/кг Nb, 25.12.2018- 38,99 EUR/кг Nb, 24.12.2018-38,99 EUR/кг Nb, 21.12.2018-38,86 EUR/кг Nb.
Середнє значення за вміст 1 кг ніобію -38,63 EUR. Згідно із зазначеними джерелами інформації розрахунок митної вартості за поточною партією товару має складати: 12 860,00(вага чистого Nb)*38,63 EUR/кг Nb=469884,68 EUR* курс EUR встановленого Національним банком України станом на дату подання МД.»
Суд зазначає, що при прийнятті рішення про визначення митної вартості використання відповідачем в якості джерел інформації даних сайту «Asian Metal» є цілком неправомірним і суперечить вимогам МК України, при цьому у якості правових підстав відповідач посилається на частину 5 «Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджених наказом ДФСУ від 11 вересня 2015 року.
Вищенаведені дії відповідача є незаконними, необґрунтованими та спростовуються вимогами діючого митного права.
Суд також зазначає, що відповідач при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів діяв з порушеннями вимог МК України, а саме, при визначення митної вартості були використані відомості щодо рівня цін на фероніобій сайту «Asian Metal», які він не мав право використовувати, що в свою чергу свідчить про незаконність спірного рішення відповідача, та, відповідно, його скасування.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду «Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Вищенаведена правова позиція підтверджена висновками Верховного Суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2146/18.
Суд зазначає, що вимоги «Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» затверджених наказом ДФСУ від 11 вересня 2015 року застосовуються тільки на начальному етапі - при виявленні та оцінки ризиків для правильності визначення митної вартості товарів при зборі необхідних документів, оскільки зазначений документ дозволяє лише порівнювати ціну з біржовими котиваннями або відомостями з спеціалізованих видань, які містять інформацію про ціни на світовому ринку, а не використовувати таку інформацію як базу для коригування митної вартості.
Надалі на етапі визначення митної вартості оцінюваних товарів (де вже відсутня стадія виявлення ризиків) керуватися зазначеним нормативним документом не можливо, це є грубим порушенням вимог законодавства, оскільки він не регулює питання визначення митної вартості оцінюваних товарів, зазначені питання суворо регулюються виключно вимогами МК України - ст. 64 МК України.
Таким чином, використання відповідачем «Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджених наказом ДФСУ від 11 вересня 2015 року при визначенні митної вартості оцінюваних товарів на підставі зазначеного документа є грубим порушенням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, рішення про коригування митної вартості товарів від 22 серпня 2019 року № UA700050/2019/000082/2 є незаконним.
Положення Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (САТТ) припускають обґрунтовану гнучкість при застосуванні цього методу визначення митної вартості.
Однак згідно частини 1 статті 64 МК України митна вартість оцінюваних товарів визначається за резервним методом з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ).
Крім того, згідно з пунктом 5 частини 3 статті 64 МК України, митна вартість не може бути визнана на підставі ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн. Інформація з інтеренет ресурсу «Asian Metal», що використовувалась відповідачем у якості джерела для визначення митної вартості за резервним методом не містить відомостей, що товар з такою ціною постачався саме до України, а не до третіх країн, тому не може використовуватись як підстава для визначення митної вартості у рішенні про коригування митної вартості товарів, що с грубим порушенням з боку відповідача статті 64 МК України. Ціни, розміщені на сайті «Asian Metal», стосуються товарів, що постачаються і до третіх країн.
Пунктом 2 статті 7 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ОАТТ) також визначено, що митна вартість не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі ціни товарів для експорту в іншу країну, а не в країну імпорту.
У зв'язку з чим, використання ціни на фероніобій, що постачається до інших країн, розміщеної на сайті Asian Metal, суперечить принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ).
Незважаючи на наявність належним чином оформленого повного пакету документів, що є достатнім для визначення митної вартості товару за ціною контракту, відповідач, в порушення вимог діючого законодавства, застосував останній резервний метод згідно вимог статті 64 МК України.
Зазначені дії є грубим порушенням вимог МК України, оскільки в даній ситуації відповідач, виходячи із наданих декларантом документів повинен був визначити митну вартість товару виключно за ціною Контракту по першому основному методу на підставі пункту 1 частини 1 статті 57 МК України.
Слід зазначити, що положення Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених Наказом ДФСУ від 11 вересня 2015 року № 689 застосовуються з метою аналізу, виявлення та оцінки ризиків щодо заявлення декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі неправильного визначення митної вартості товарів.
За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.
Частиною п'ятою статті 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5 звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Таким чином, сама по собі невідповідність контрактної ціни товару значенням біржових котирувань чи будь-якій аналітичній ціновій інформації не може бути причиною для коригування митної вартості, якщо митним органом не доведено, що заяви, документи та розрахунки, надані декларантом для цілей визначення митної вартості є недостовірними або неточними.
На вимогу митного органу декларантом не надані додаткові документи, а саме: копія декларації країни відправлення, виписка із бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкова інформація щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Слід зазначити, що частинами 3 та 4 статті 53 МК України передбачено подання додаткових документів за наявності.
МК України не встановлює обов'язку з надання усіх додаткових документів для підтвердження митної вартості, які зазначені у статті 53, тому декларант може надати документи з переліку, які є у нього в наявності.
Декларантом були надані додаткові документи, зазначені у частинах третій та четвертій статті 53 МК України: договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунок про здійснення платежів третім особам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Митним органом не було наведено причин з яких вищезазначені документи не може бути використано для підтвердження митної вартості оцінюваного товару, тому ненадання інших додаткових документів не може бути підставою для коригування митної вартості.
Суд звертає увагу, що з урахуванням вимог вищевикладеного митного законодавства та обставин справи позивач не повинен був надавати додаткові документи, оскільки початково подані позивачем документи для визначення митної вартості містили об'єктивно, документально підтверджені дані, що піддавалися обчисленню, на підставі яких відповідач повинен був визначити митну вартість фероніобію заявлену декларантом по першому методу.
Відповідно до положень статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.
Згідно з статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другий - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Однак, спірна картка відмови від 22 серпня 2019 року в прийнятті митної декларації не містить жодних аргументів щодо неможливості здійснення митного оформлення товару за заявленою митною вартістю, крім того, не визначає, які неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів містять документи з вичерпного переліку, передбаченого частиною 2 статті 53 МК України, подані декларантом.
З огляду на вищезазначене, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 серпня 2019 року № UA 700050/2019/00100 видана посадовою особою митного органу з порушенням статті 54 та статті 256 МК України, отже, є неправомірною.
Суд зазначає, що відповідачем у той же день 22 серпня 2019 року, ігноруючи вищенаведені обставини, було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА 700050/2019/000082/2, яким збільшено вартість товару за 1кг до 38,6380 Евро та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700050/2019/00100 від 22 серпня 2019 року.
Таким чином, згідно рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2019/000082/2 від 22 серпня 2019 року, митна вартість склала 500 748, 48 Евро (12 960,00кг х 38,6380 Евро). Різниця митної вартості, визначеної позивачем та відповідачем складає 500 748, 48 Евро - 423 921,60 Евро = 76826, 88 Евро.
22 серпня 2019 року, відповідно до статті 55 МК України товар був випущений у вільний обіг за МД №UA 700050/2019/005225 від 29.08.2019р зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою відповідно до митної вартості товарів, визначеної митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.
Слід зазначити, що за змістом чинного законодавства позивач міг не погодитися з законністю такої вказівки митниці і оспорити відмову в пропуску товару на митну територію України, рішення про визначення митної вартості. Однак, обраний позивачем спосіб захисту, - оформлення товару за вказаною митним органом митною вартістю, а потім оскарження його рішення - не суперечить закону.
Оформлення митним органом товару згідно з поданими позивачем вантажними митними деклараціями є дією суб'єкта владних повноважень, що породжує для позивача певні правові наслідки й може бути оскаржено до суду. При цьому право позивача на оскарження не залежить від того чи сам він помилково зазначив митну вартість товару, чи в результаті вказівки митного органу, оскільки останній має діяти лише в спосіб, на підставі та в межах закону.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного суду України від 01.12.2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластфарма» до Львівської митниці та Головного управління Державного казначейства у Львівській області про визнання нечинним митного оформлення товарів та зобов'язання вчинити дії.
Декларантом листом № 352/2019- ОД від 07.11.2019 року було надано відповідачу додаткові документи для підтвердження митної вартості товару за ціною договору (контракту), а саме:Протокол ТК № 127-ФС від 10.12.2018р.; Прайс-лист «CBMM's PRICE LIST FOR THE 1 st QUARTER 2019»від 15.03.2019p; Електронне листування з представником постачальника «СВММ Europe BV» про надання знижки; лист ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» №089лс-02/4078 про наявність кредиторської заборгованості; кредиторська заборгованості (витяг з програми).
Однак, доводи Декларанта, викладені у вказаному листі та додаткові документи не були взяті відповідачем до уваги, про що Декларант був повідомлений листом відповідача №7279/10/05-70-66-01 від 14.11.2019р.
Так, на думку Відповідача, прайс-лист компанії «CBMM's PRICE LIST FOR THE 1 st QUARTER 2019» від 15.03.2019p містить відомості щодо ціни фероніобію на рівні 33,11 євро/кг Nb що вище ціни продажу даного товару 30,3 євро/кг Nb за контрактом між «СВММ Europe BV» та «METINVEST INTERNATIONAL SA». При цьому в електронному листуванні с представником «СВММ Europe BV» йдеться мова про надання знижки у розмірі 8,5%, але будь-яких документів, що підтверджують застосування знижки у розмірі 8,5%, засвідченому у встановленному порядку сторонами угоди «СВММ Europe BV» та «METINVEST INTERNATIONAL SA», на думку відповідача, не надано.
Так, наданий декларантом прайс-лист компанії «CBMM's PRICE LIST FOR THE 1 st QUARTER 2019» від 15.03.2019p містить відомості щодо ціни на рівні 33,11 євро/кг Nb (безпосередньо цини для всіх покупців). Але при електронному листуванні між «СВММ Europe BV» та «METINVEST INTERNATIONAL SA» в період укладення договору «СВММ Europe BV» «METINVEST INTERNATIONAL SA» надало знижку у розмірі 8,5% від ціни 33,11 євро/кг Nb, тобто, 33,11-8,5% = 30,30 євро/кг.
В результаті чого, у специфікації №1 від 07.01.19р. до договору №20160331 від 31.03.2016р між «СВММ Europe BV» та «METINVEST INTERNATIONAL SA» зазначена ціна 30,30 євро/кг.
Тобто, після укладення договору №20160331 від 31.03.2016р між «СВММ Europe BV» та «METINVEST INTERNATIONAL SA» ціна 30,30 євро/кг зазначена у специфікації №1 від 07.01.19р. до договору №20160331 від 31.03.2016р між «СВММ Europe BV» та «METINVEST INTERNATIONAL SA» не змінювалася.
Таким чином, ніяких розбіжностей надані позивачем додаткові документи не містили.
Крім того, Декларантом Відповідачу листом № 352/2019-ОД від 07.11.2019 року були надані відповідні пояснення щодо формування ціни за договором №20160331 від 31.03.2016р між «METINVEST INTERNATIONAL SA» та« СВММ Europe ВУ»: 33,11-8,5% = 30,30 євро/кг Nb, тому різниця ціни у прайсі та специфікації №1 від 07.01.19р не є розбіжністю.
Протокол тендерного комітету від 10.12.2018 №127-ФС не містить відомостей про вартість товару фероніобію, за якою «METINVEST INTERNATIONAL SA» здійснює його продаж ПРАТ «МК «АЗОВСТАПЬ», оскільки зазначений документ не повинен містити зазначену інформацію. Прайс-лист «CBMM's PRICE LIST FOR THE 1 st QUARTER 2019»від 15.03.2019p не містить відомості про умови постачання, на яких сформована відповідна цінова пропозиція оскільки зазначений документ не повинен містити зазначену інформацію.
Таким чином, оскаржуваним рішенням порушено права позивача у зв'язку із недотриманням митним органом законодавчо встановлених вимог щодо методики встановлення митної вартості товару, що призвело до незаконного завищення його вартості.
Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, жодним чином не визначив конкретних обставин, які викликали у нього сумніви щодо заявленої митної вартості більш того, не визначив причин неможливості перевірки розрахунку на підставі наданих позивачем документів.
Такі дії митного органу суперечать Рішенню 6.1 Технічного комітету з митної оцінки ОВІД «Випадки, коли митні адміністрації мають підстави для сумнівів щодо точності або достовірності задекларованої вартості». Таким чином, при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, визначення митної вартості товару було проведено відповідачем з численним порушенням норм чинного законодавства України і останній не мав права застосовувати до визначення митної вартості інший, окрім першого, метод визначення.
З огляду на викладене, реалізація суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах управлінської функції в порядку частини 1 статті 55 МК України шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та в порядку статті 54 МК України шляхом прийняття рішення про відмову в митному оформленні товару у вигляді картки відмови у митному оформленні товару здійснена безпідставно.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22 серпня 2019 року № UA 700050/2019/000082/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 серпня 2019 року № UA700050/2019/00100 підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачений судовий збір у сумі 7 168,77 гривень відповідно до платіжного доручення від 15 травня 2020 року та 18 червня 2020 року № 4500048016 та 4500061935.
Також при зверненні до суду із даним позовом, позивачем наведений попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи, який окрім судового збору у вказаній вище сумі, включає витрати на професійну правничу допомогу (в розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу 315 грн. 30 коп. за годину роботи адвоката) - 7 986,28 гривень.
Суду не надані докази, зокрема, платіжне доручення, тощо, на підтвердження понесення витрат позивачем на правничу допомогу.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно із частиною 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Умови договору № 180329/АЗСТ від 29 березня 2018 року, про надання юридичних послуг (правової допомоги), розміру витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката, та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо - не містять.
Жодні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті позивачем, в матеріалах справи також відсутні.
Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, в порушення вимог частини 4 статті 134 КАС України, суду також не представлений.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат ПрАТ «МК «Азовсталь» на правничу допомогу.
Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224 - 230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1) до Азовської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 39496499, 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 1) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22 серпня 2019 року № UA 700050/2019/000082/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 серпня 2019 року № UA700050/2019/00100 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Азовської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 39496499, 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 1) про коригування митної вартості товарів від 22 серпня 2019 року № UA 700050/2019/000082/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Азовської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 серпня 2019 року № UA700050/2019/00100
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Азовської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333684, 87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, 1) на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 168,77 гривень.
Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені та підписані в нарадчій кімнаті 24 листопада 2020 року. Повний текст рішення виготовлено та підписано 02 грудня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Е. Абдукадирова