01 грудня 2020 р.Справа №160/11685/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кучми К.С.
при секретарі судового засідання - Ткаченко Ю.А.
за участю:
представника позивача - Ховрич О.А.
представника відповідача - Якименко Є.П.
третьої особи - ОСОБА_1
представника третьої особи-2 - Шаровського С.А.
розглянувши у підготовчому засіданні у м.Дніпрі заяву третьої особи-2 ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовною заявою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії.
До суду 30.11.2020 року від третьої особи-2 ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить заборонити ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам вчиняти дії з продажу об'єкту самочинного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що є незакінчений будівництвом.
В обґрунтування даної заяви третя особа-2 зазначив, що позовна заява містить позовні вимоги про зобов'язання відповідача виконати вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.07.2019 p., а саме: усунути порушення ДБН Б.2.2-12-2018 "Планування і забудова територій", привести об'єкт розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до вимог чинного законодавства. Тому він вважає, що у випадку продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 та споруди незавершеного будівництва на ній, ОСОБА_3 уникне відповідальності, щодо виконання вимог припису від 03.07.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Під час судового засідання представник третьої особи-2 на задоволенні даного клопотання наполягав, з викладених у ньому підстав.
В судовому засіданні представник позивача та третя особа-1 просили суд дане клопотання задовольнити, а представник відповідача в його задоволенні відмовити.
Згідно з статтями ст.ст.150, 151 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд вважає за можливе розглянути дану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Згідно з ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Також, при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
З аналізу наведених норм КАС України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
З огляду на приписи статті 150 КАС України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка подає заяву.
Розглядаючи дану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд зауважує, що третьою особою-2 не наведено належних доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених ст.150 КАС України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Так, у заяві про забезпечення позову третя особа-2 зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову, про які вони просять, може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову; крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову, можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких буде необхідно докласти значних зусиль та витрат.
Крім того, суд враховую той факт, що ухвалою суду від 18.11.2020 року по даній справі раніше було відмовлено у задоволенні заяви Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про забезпечення позову, з даних підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви третьої особи-2 ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали відповідно до вимог ст.295 КАС України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України.
Повний текст ухвали складено 07.12.2020 року.
Суддя К.С. Кучма