07 грудня 2020 року Справа №160/15969/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Кузьмеченка Андрія Сергійовича, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у ВП №61510712, -
27.11.2020р. (згідно штемпеля поштового зв'язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Кузьмеченка Андрія Сергійовича, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, яка винесена у виконавчому провадженні №61510712, де стягувачем є - ОСОБА_3 , а боржником - ОСОБА_2 .
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Водночас, у частині, що не врегульована ст.287 вказаного Кодексу, вимоги щодо заяви визначаються загальними нормами, зокрема ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Разом з тим, позивач у прохальній частині позовної заяви просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, яка винесена у виконавчому провадженні №61510712, проте, позивачем не вказано дати оспорюваної в межах даного позову постанови в порушення вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до положень ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що копії документів, які надаються до суду в якості доказів повинні бути засвідчені у встановленому законом порядку.
Загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади встановлені Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 (далі - Типова інструкція).
Згідно з пунктом 71 Типової інструкції напис про засвідчення документа складається із слів “Згідно з оригіналом”, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа “Підпис”.
Враховуючи викладене, засвідчення оригіналу документа передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів “Згідно з оригіналом”, а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи.
Також, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, позивачем до позовної заяви додано копії документів, які не засвідченні у встановленому законодавством порядку, а отже не є належними доказами у розумінні ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, позивач на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, посилається у позові на судові рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, Дніпровського апеляційного суду, Дніпропетровського окружного адміністративного суду, як на такі, що стосуються прав та інтересів позивача, проте доказів на підтвердження наведеного позивачем до позову не додано в порушення ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За приписами ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову фізичною особою немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020р. становить 2102 грн.
Тобто, позивач за подання даного позову немайнового характеру повинен був сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.: 2102,00 грн.*0,4.
Так, як вбачається зі змісту доданих до позову документів, позивач на підтвердження сплати судового збору надав суду квитанцію №1-2185К від 27.11.2020р.
У відповідності до ч.1, ч.2 ст.9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Так, на виконання наведених норм, судом 07.12.2020р. було перевірено зарахування судового збору, сплаченого позивачем за подання даного позову згідно квитанції №1-2185К від 27.11.2020р., до спеціального фонду державного бюджету України та встановлено відсутність такого зарахування.
Частиною 10 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про, зокрема, визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.
Однак, як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивачем оспорюється постанова відповідача про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, яка винесена у виконавчому провадженні №61510712, проте, її копії позивачем до позову не додано в порушення ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, є необґрунтованим клопотання позивача щодо витребування від відповідача наведеної оспорюваної постанови, оскільки позивачем не надано доказів причин неможливості самостійно надати такі докази та (або) вжиття заходів для отримання таких доказів згідно до вимог ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням того, що саме на позивача покладено обов'язок надати суду копію оспорюваної постанови або надати докази відмови у наданні позивачеві такої постанови.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у прохальній частині дати оспорюваної постанови відповідача про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, яка винесена у виконавчому провадженні №61510712, у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- копій документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, завірених у встановлено порядку згідно до ч.4, ч.5 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України:
- доказів того, що судові рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, Дніпровського апеляційного суду, Дніпропетровського окружного адміністративного суду, на які позивач посилається у позові, стосуються прав та інтересів позивача у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- копії оспорюваної постанови відповідача про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, яка винесена у виконавчому провадженні №61510712 засвідченої належним чином (відповідно до кількості учасників справи) або доказів відмови у наданні позивачеві копії такої постанови у відповідності до вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- документу про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. за подання даного адміністративного позову до суду у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.94, п. 4 ч. 5 ст. 160, ч.3, ч.4, ч.7, ч.10 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Кузьмеченка Андрія Сергійовича, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у ВП №61510712 - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у прохальній частині дати оспорюваної постанови відповідача про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, яка винесена у виконавчому провадженні №61510712, у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- копій документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, завірених у встановлено порядку згідно до ч.4, ч.5 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України:
- доказів того, що судові рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, Дніпровського апеляційного суду, Дніпропетровського окружного адміністративного суду, на які позивач посилається у позові, стосуються прав та інтересів позивача у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- копії оспорюваної постанови відповідача про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, яка винесена у виконавчому провадженні №61510712 засвідченої належним чином (відповідно до кількості учасників справи) або доказів відмови у наданні позивачеві копії такої постанови у відповідності до вимог ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- документу про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. за подання даного адміністративного позову до суду у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA238999980313131206084004008 УК у Чечелівському районі м.Дніпра, код ЄДРПОУ 37989253, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва