07 грудня 2020 року Справа 160/16207/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов'язання вчинити певні дії, -
04.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14 листопада 2019 року про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) № Ф-279074-55 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 26 539,26 грн;
- визнати бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області протиправною та зобов'язати контролюючий орган списати суми недоїмки, нарахованої платнику єдиного внеску, штрафів, пені, нараховані ОСОБА_1 на ні суми, починаючи з 01 січня 2017 року.
За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Статтями 160 та 161 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів.
Дослідивши позовну заяву, а також долучені до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 132 КАС України - розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, а змістом ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (зі змінами та доповненнями), судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 4 даного закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 року № 294-IХ, станом на 1 січня 2020 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2 101,00 гривні.
З урахуванням викладеного, сума судового збору за подання даної позовної заяви складає 840,80 грн.
На підтвердження сплати судового збору позивачем надано ксерокопію квитанції № 88226 від 08.07.2020, з якої вбачається, що за подання даної позовної заяви позивачем було сплачено 840,80 грн.
Верховний Суд в ухвалі від 26.12.2018 у справі № 821/920/18 зазначив, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Документ про сплату судового збору подається до суду в оригіналі, тому є недопустимим надання ксерокопії платіжного доручення як доказу сплати судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно надати оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.
Згідно ч. 6. ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Встановлено, що в поданому адміністративному позові ОСОБА_1 оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-279074-55 від 14.11.2019.
Відповідно до абз. 4-5 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (абз. 6 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Відповідно до абз. 10 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, при зверненні 04.12.2020 із даним позовом до суду пропущено 10-денний строк, який встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
При цьому, твердження позивача стосовного того, що він дізнався про порушення своїх прав саме 27.11.2020, судом до уваги не приймаються, оскільки, як встановлено з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" ОСОБА_1 20.07.2020 вже звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з аналогічними вимогами, зокрема, щодо оскарження вимоги № Ф-279074-55 від 14.11.2019. При цьому, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто (справа № 160/8259/20).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовом, оскільки підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є непідтвердженими.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17.07.2019 у справі № 0740/1050/18 (провадження № К/9901/13133/19).
За приписами ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених статями 122, 123, 161 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд,-
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду: оригінал платіжного доручення про сплату судового збору у сумі 840,80 грн.; заяву із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом разом із доказами.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. ст. 160, 161 КАС України відповідно до цієї ухвали, позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу, згідно ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 КАС України.
Суддя А. Ю. Рищенко