07 грудня 2020 року Справа 160/15880/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, -
27.11.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН», в якому просить суд:
- застосувати арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 43264239) на розрахункових рахунках:
- № НОМЕР_1 у АТ «СБЕРБАНК», МФО 320627, валюта рахунку 980 - українська гривня, дата відкриття - 09.10.2019 року;
- № НОМЕР_2 у АТ «СБЕРБАНК», МФО 320627, валюта рахунку 980 - українська гривня, дата відкриття - 09.10.2019 року;
- № НОМЕР_3 АТ «СБЕРБАНК», МФО 320627, валюта рахунку 980 - українська гривня, дата відкриття - 09.10.2019 року;
- № НОМЕР_4 у АТ «СБЕРБАНК», МФО 320627, валюта рахунку 840- долар США, дата відкриття - 29.01.2020 року;
- № НОМЕР_1 у АТ «СБЕРБАНК», МФО 320627, валюта рахунку 978 - євро, дата відкриття - 29.01.2020 року;
- № НОМЕР_2 у АТ «СБЕРБАНК», МФО 320627, валюта рахунку 840- долар США, дата відкриття - 29.01.2020 року;
- № НОМЕР_2 у АТ «СБЕРБАНК», МФО 320627, валюта рахунку 978 - євро, дата відкриття - 29.01.2020 року;
- № НОМЕР_5 у АТ «СБЕРБАНК», МФО 320627, валюта рахунку 980 - українська гривня, дата відкриття - 31.01.2020 року.
Ухвалою суду від 01.12.2020 року позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру;
- доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
03.12.2020 року від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, встановленого ухвалою суду від 01.12.2020 року.
В обґрунтування свого клопотання представник позивача зазначив, що управлінням правової роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області було направлено службову записку від 26.11.2020 року № 7753/04-36-05-05-08 до управління інфраструктури та бухгалтерського обліку щодо необхідності сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки залишок кошторисних призначень за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" для сплати судового збору відсутній та рахується заборгованість по виконавчим листам, що надійшли по безспірному стягненню. З огляду на викладене, представник позивача просить суд відстрочити сплату судового збору або продовжити строк для усунення недоліків.
Суд, вивчивши доводи позивача, зазначені ним у означеному клопотанні, письмові докази, подані на підтвердження заявлених тверджень, а також проаналізувавши норми чинного законодавства України, дійшов до таких висновків.
Відповідно до положень ст. 1, ст. 2, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
При цьому, суд, вивчивши позовні вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області, зазначає, що такі мають немайновий характер, бо їх вирішення в подальшому не вплине на склад майна позивача.
Відтак, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 2102,00 грн.
Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, зазначені представником позивача у клопотанні підстави для відстрочення сплати судового збору не відповідають тим умовам, які передбачені приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Крім того, позивач не є тією особою, яка відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», має пільги щодо сплати судового збору.
Також, суд зазначає, що ст. 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі і фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Зазначена правова позиція також збігається з висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.
Окрім того, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації № В (81) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, ухваленій 14 травня 1981 року: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя, та вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Так, ч. 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити судовий збір, та перелік суб'єктів, до яких таке відстрочення застосовується, встановлено статтею 8 Закону, про що зазначено судом вище.
Однак, судом було встановлено, що позивач не навів умов відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», які б свідчили про наявність у суду правових підстав для звільнення його від сплати судового збору, як і не надав суду доказів на підтвердження таких вимог.
Також суд зазначає, що не бере до уваги посилання позивача на відсутність коштів за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки, з огляду на те, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів з державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні видатки», розмір яких щороку затверджується відповідним кошторисом.
Тобто, позивач як суб'єкт владних повноважень, що утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про те, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися обґрунтованою підставою для відстрочення сплати судового збору.
Тому у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору суд вважає за необхідне відмовити.
Щодо клопотання представника позивача про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, встановленого ухвалою суду від 01.12.2020 року, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Окрім того, суд повторно зазначає, що позивачу при поданні заяви про усунення недоліків необхідно врахувати норми ст. 160, ст. 161 КАС України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, встановленого ухвалою суду від 01.12.2020 року, з огляду на неможливість перерахування ним коштів на сплату судового збору станом на день подання цього клопотання.
Керуючись статтями 120, 121, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Клопотання представника позивача про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків - задовольнити.
Продовжити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 01.12.2020 року, на п'ять днів з дня отримання цієї ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька