49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)
07 грудня 2020 року Справа 160/16177/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., розглянувши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення №2170365/2740317971 від 26.11.2020 р.; зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 21.10.2020 р. №4, -
04.12.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення №2170365/2740317971 від 26.11.2020 р.; зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 21.10.2020 р. №4.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи є передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Вивчивши подані позовні матеріали, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
Частиною 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив наступне.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 102,00 гривень.
За подання до адміністративного суду позовної заяви фізичною особою-підприємцем немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2102,00 грн.
Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що предметом зазначеного позову є визнання протиправним та скасування рішення №2170365/2740317971 від 26.11.2020 р.; зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 21.10.2020 р. №4.
Відтак, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, а отже судовий збір сплачується за ставкою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 102,00 грн.
З додатків до позовної заяви судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір за подання даної позовної заяви до суду в сумі 2 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №179 від 01.12.2020 р., проте надано копію відповідного платіжного доручення, а саме: №179 від 01.12.2020 р. на загальну суму 2 000,00 грн., замість оригіналу.
З урахуванням зазначеного вище, суд зазначає, що позивачу - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 необхідно подати до суду: оригінал платіжного доручення, а саме: №179 від 01.12.2020 на загальну суму 2000,00 грн., що підтверджує сплату судового збору при поданні даної позовної заяви до суду.
Однак, позивачем невірно визначено суму судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру.
Відтак, на підставі вищезазначених норм закону, що регулює порядок сплати судового збору, судовий збір повинен бути сплачений в загальному розмірі 2 102,00 грн., а не 2 000,00 грн., як визначив позивач.
Тобто суд зазначає, що позивач повинен доплатити судовий збір в розмірі 102,00 грн. (2 102, 00грн. - 2000,00грн.), за позовну вимогу немайнового характеру.
З урахуванням зазначеного вище, суд вважає, що позивачу необхідно надати до суду: оригінал платіжного доручення №179 від 01.12.2020 р. на суму 2 000,00 грн., та документ про сплату судового збору у розмірі 102,00 грн., за позовні вимоги немайнового характеру.
За таких обставин, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення №2170365/2740317971 від 26.11.2020 р.; зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 21.10.2020 р. №4, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 17 грудня 2020 року.
Роз'яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання до суду: оригінала платіжного доручення №179 від 01.12.2020 р. на суму 2 000,00 грн., та документа про сплату судового збору у розмірі 102,00 грн., за позовні вимоги немайнового характеру, сплаченого за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA178999980000034316206084014
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.О. Жукова