07 грудня 2020 року Справа № 160/11297/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 в якому позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, що виразилася у не скасуванні податкової застави майна ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області звільнити майно ОСОБА_1 з податкової застави та зареєструвати у Єдиному державному реєстрі обтяжень рухомого майна припинення/скасування податкової застави, скасування обтяження №15894335 протягом 10 (десяти) робочих днів з дня набрання рішенням адміністративного суду по даній справі законної сили.
Позовні вимоги мотивовані, зокрема тим, що податкове повідомлення-рішення №13741-13 від 02.11.2016р. ніколи позивачем не отримувалося і про його існування не позивачу не відомо, внаслідок чого вважає, що не надіслання податкового повідомлення - рішення у встановлений строк свідчить про те, що воно юридично не було складено, отже податкове зобов'язання не було нараховано. Податковий борг за спірним податковим повідомленням - рішенням вважається безнадійним, у зв'язку зі спливом строків давності та відповідно до положень пп.93.1.2 п.93.1 ст.93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня визнання податкового боргу безнадійним. Також позивач зазначає про те, що згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна податкова застава була зареєстрована 11.07.2016р., а податкове повідомлення-рішення №13741-13 датоване 02.11.2016р., внаслідок чого податкова застава була зареєстрована саме на підставі податкового повідомлення - рішення №5500-15 від 08.06.2015р., яке було скасоване постановою ДААС від 11.10.2016р. у справі №804/4823/16.
Ухвалою суду від 22.09.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачам запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзиви на позовну заяву.
16.10.2020р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якої відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції зазначає, що станом на теперішній час згідно даних інформаційної системи «Податковий блок» по ОСОБА_1 обліковується податковий борг 25008,56 грн., який виник внаслідок зобов'язань по податковому повідомленню - рішенню №13741-13 від 02.11.2016р., яке було направлено засобами поштового зв'язку та вручено особисто 22.11.2016р. ОСОБА_1 урахуванням наявності податкового боргу та відсутністю обставин визначених ст.93 ПК України, відсутні правові підстави для скасування податкової застави.
19.11.2020р. відповідачем до суду подані додаткові пояснення щодо витрат позивача на професійну правову допомогу.
Станом на 07.12.2020р. до суду не надходили інші письмові заяви по суті справи від сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016р. у справі №804/4823/16 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/61946861) визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.06.2015 року №5500-15.
З тексту вказаної постанови слідує, що 8 червня 2015 року Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська винесене податкове повідомлення-рішення №5500-15, яким ОСОБА_3 було визначено до сплати суму податкового зобов'язання по сплаті транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000.00 грн.
Згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №66561961 від 26.06.2020р., за №15894335 реєстратором 17.07.2016р. 17:16:39 зареєстроване публічне обтяження - податкова застава; об'єкт обтяження - майно платника податків згідно з актом опису від 06.07.16 72/28365130330; боржник - ОСОБА_1
02.11.2016р. Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Ф» №13741-13 про нарахування ОСОБА_1 податкового зобов'язання в розмірі 25000,00 грн. за платежем: Транспортний податок з фізичних осіб за 2016р.
Згідно наданої відповідачем копії зворотного боку повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 4905108634658) відправлення вручено 22.11.2016р. особисто ОСОБА_2 .
Заявою від 06.07.2020р. позивач звернувся до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з проханням невідкладно звільнити майно від обтяження №15894335 від 11.07.2016р., а саме зареєструвати його припинення / скасування.
Листом від 14.07.2020р. вих.№69283/10/04-36-52-60-22 позивачу повідомлено зокрема про те, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформовано та вручено ОСОБА_1 податкові повідомлення - рішення від 08.06.2015 №5500-15 про сплату транспортного податку за 2015 рік у розмірі 25000,00 грн., від 02.11.2016р. №13741-13 про сплату транспортного податку за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн. На адресу ОСОБА_1 05.11.2015р. засобами поштового зв'язку надіслано рішення про опис майна в податкову заставу від 02.11.2015р. №373/ НОМЕР_1 яке повернуто 06.12.2015р. з позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання». В липні 2016р. складено акт опису майна від 06.07.2016р. №72/ НОМЕР_2 , який зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 11.07.2017р. Акт опису майна направлено боржнику засобами поштового зв'язку на адресу платника 08.07.2016р. (вручено платнику 02.08.2016р.). Постановою ДААС від 11.10.2016р. у справі №804/4823/16 позов щодо оскарження ППР форми «Ф» від 08.06.2015 №5500-15 задоволено на користь платника. Судову ухвалу після надходження до органу ДПС опрацьовано, заборгованість виключено з інтегрованої картки платника. Станом на 14.07.2020 згідно даних інформаційної системи «Податковий блок» по ОСОБА_1 обліковується податковий борг по транспортному податку з фізичних осіб у сумі 25000,00 грн. відповідно до податкового повідомлення - рішення від 02.11.2016р. №13741-13.
Також в листі наведені положення ст.93 ПК України та зазначено про відсутність підстав для звільнення майна з податкової застави.
Заявою від 30.07.2020р. позивач звернувся до ГУ ДПС у Дніпропетровській області в якій зазначає про наявність усіх підстав для списання податкового боргу по податковому повідомленню - рішенню від 02.11.2016р. №13741-13 та звільненню належного йому майна з податкової застави, внаслідок спливу строку давності, а також прохає виявити мудрість та якнайшвидше врегулювати ситуацію.
Листом від 19.08.2020р. вих.№81510/10/04-36-52-60-21 відповідач повідомив заявника про те, що у податкового органу відсутнє право на здійснення заходів за платника податків щодо погашення податкового боргу, але не звільнено платника від обов'язку щодо сплати такого грошового зобов'язання.
Не погоджуючись з бездіяльністю Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області відносно скасування податкової застави майна, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.
Відповідно до п.п14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова застава це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Відповідно п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункту 88.1). Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункту 88.2).
Зі змісту пункту 89.3 статті 89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Відповідно до положень пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.
Підпунктом 14.1.7 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що оскарженням рішень контролюючих органів є оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.
З аналізу наведених норм слідує право платника податків, у разі якщо вважає, що контролюючим органом прийнято рішення, або вчинена дія (бездіяльність), які суперечать законодавству чи виходить за межі повноважень контролюючого органу, звернутися до податкового органу вищого рівня або до суду з їх оскарженням. Разом з тим, рішення (дія чи бездіяльність) контролюючого органу, як суб'єкта владних повноважень, повинні вважатися правомірними, поки інше не установлено уповноваженим суб'єкт у результаті розгляду та вирішення справи.
В даному випадку, жодних доказів оскарження (визнання протиправними) рішення контролюючого органу про опис майна у податкову заставу, або дій контролюючого органу щодо взяття у податкову заставу за актом опису майна від 06.07.2016р. №72/ НОМЕР_2 , рівно як і податкового повідомлення - рішення від 02.11.2016р. №13741-13 до податкового органу вищого рівня або суду, матеріали справи не містять, внаслідок чого вважаються правомірними.
Підстави для звільнення майна платника податків з-під податкової застави визначені ст.93 ПК України.
Так, п.93.1 ст.93 ПК України встановлено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня, зокрема визнання податкового боргу безнадійним.
Відповідно до положень підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:
а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);
д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;
е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;
До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:
пов'язаних з таким кредитором;
які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;
які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки";
Відповідно до п.101.1 та пп. 101.2.3. п. 101.2 ст.101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.
Згідно п. 101.5 ст.101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства доходів і зборів України №577 від 10.10.2013р. затверджено Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, який визначає механізм списання безнадійного податкового боргу (далі - Порядок №577).
Відповідно до підпункту 3 п.2.1 розділу II «Випадки визначення податкового боргу "безнадійним"» передбачено, що під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.
Пунктом 3.1. розділу II «Випадки визначення податкового боргу "безнадійним"» Порядку №577 передбачено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається, зокрема, у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.
Відповідно до п.4.3 розділу IV «Прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу» Порядку №577 в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.
Пунктом 4.2. якого визначено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.
Відповідно до пункту 2 розділу VI. «Припинення податкової застави» Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №586 від 16.06.2017р., звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 93.2 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу .
Пунктом 93.2 статті 93 ПК України передбачено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.
З аналізу наведених норм слідує, що списання безнадійного податкового боргу здійснюється за відповідним рішенням керівник (його заступник) органу доходів і зборів про списання безнадійного податкового боргу, на підставі якого в подальшому здійснюється звільнення майна платника податків з-під податкової застави та виключення з відповідних державних реєстрів.
Згідно Інтегрованої картки платника податковий номер НОМЕР_1 , код класифікації доходів бюджету 18011001 (транспортний податок з фізичних осіб) станом на 31.12.2019р. наявна заборгованість в розмірі 25008,56 грн.
В даному випадку, відсутні обставини списання безнадійного податкового боргу, відсутні обставини встановлення протиправності рішення контролюючого органу про опис майна у податкову заставу, або дій контролюючого органу щодо взяття у податкову заставу за актом опису майна від 06.07.2016р. №72/2836512033 та протиправності податкового повідомлення - рішення від 02.11.2016р. №13741-13, внаслідок чого суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволені позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко