01 грудня 2020 року Справа № 160/12137/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/12137/20 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 72443,75 гривень,-
І. ПРОЦЕДУРА
1. 30.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю за 2019 рік у розмірі 72 443,75 гривень.
2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 30.09.2020 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
3. Ухвалою суду від 01.10.2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративний справі №160/12137/20 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку положень ст.262 КАС України.
4. Також, ухвалою суду від 01.10.2020 року було витребувано у відповідача належним чином завірені копії таких документів:
- звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з відміткою про його отримання органами доходів і зборів;
- книгу обліку руху трудових книжок і вкладиші до них;
- наказ про прийняття та звільнення з роботи, копії довідок МСЕК;
- звіти 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії), які подавались до центру зайнятості у 2019 році та інші наявні матеріали щодо суті спору.
5. 28.10.2020 року представник відповідача ознайомився із матеріалами справи №160/12137/20.
6. Ухвалою суду від 06.11.2020 року продовжено відповідачу строк для надання документів, витребуваних ухвалою суду від 01.10 2020 року, та відзиву на позовну заяву разом з доказами його надіслання позивачу до 26.11.2020 року (включно).
7. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
8. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
9. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
10. Отже, рішення у цій справі приймається судом 01.12.2020 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА
11. ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.
12. Згідно статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 року №875 (далі - Закон №875), для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця.
13. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю.
14. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частини першій статті 20 Закону №875-ХІІ від 21.03.1991 року, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
15. Згідно інформації за Звітом 10-ПІ за 2019 рік, який наданий на адресу позивача відповідачем, встановлено невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році.
16. На думку позивача, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у 2019 році, відповідач до 15.04.2019 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 72443,75 гривень.
17. Сума заборгованості по адміністративно-господарським санкціям підтверджується наданим відповідачем річним «Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік» №03-07/1835 від 13.07.2020 року за формою №10-ПІ, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року №42 та розрахунком суми позову щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.
18. Оскільки вищезазначена сума, у визначений законодавством строк, відповідачем не сплачена, утворилась заборгованість в розмірі 72443,75 гривень.
19. Ненадходження сум адміністративно-господарських санкцій до Державного бюджету України завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє в повній мірі створити особам з інвалідністю необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя.
ІІІ. ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА
20. Ухвалою суду від 01.10.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/12137/20 та призначено справу до розгляду в порядку положень ст. 262 КАС України.
21. Цією ухвалою суду відповідачеві було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
22. Ця ухвала була направлена на адресу відповідача.
23. 28.10.2020 року ознайомився із матеріалами справи представник відповідача.
24. Однак, станом на 06.11.2020 року від відповідача відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, до суду не надано.
25. Ухвалою суду від 06.11.2020 року продовжено відповідачу строк для надання документів, витребуваних ухвалою суду від 01.10 2020 року, та відзиву на позовну заяву разом з доказами його надіслання позивачу до 26.11.2020 року (включно).
26. Станом на 30.11.2020 року від відповідача відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, до суду не надано.
27. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
28. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
29. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим положеннями КАС України, відзив на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, до суду не надав, у зв'язку з чим суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
30. ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.
31. Судом встановлено, що на відповідача покладено обов'язок щорічно подавати до відділення Фонду соціального захисту інвалідів відомості про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю.
32. 13.07.2020 року відповідачем було подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік.
33. Відповідачем у звіті зазначено, зокрема:
- середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) - 8, з них, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 0;
- кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» (осіб) - 1;
- сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн.) - 0,00 гривень.
34. Згідно розрахунку позивача щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю:
1. Вихідні дані для розрахунку суми позову за даними наданого відповідачем документу «звіт за формою 10-ПІ №03-07/1835 від 13.07.2020 року за 2019 рік»;
1.1. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, осіб - 8.
1.2. Середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, які працювали на підприємстві (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність) - 0.
1.3. Фонд оплати праці штатних працівників - 1159100,00 гривень;
1.4. Перераховано коштів адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів - 0 гривень;
2. Розрахунок суми позову.
2.1. Кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до 4% нормативу, осіб -8 х 0,04 = 1.
2.2. Кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, одиниць 1 - 0 = 1 чол.
2.3. Середня річна заробітна плата штатного працівника -1159100,00:8=144887,50 гривень;
2.4. Сума адміністративно-господарських санкцій - (144887,50:2)х1-0=72443,75 гривень.
35. Загальна сума до сплати 72443,75 гривень.
36. Звертаючись до суду із цим позовом позивач зазначив про те, що відповідач не вживав необхідних заходів по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, а тому відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 72443,75 гривень, проте, станом на день звернення до суду відповідачем не сплачено вищезазначену суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
37. Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
38. Відповідно до статті 1 Закону №875-ХІІ особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
39. Діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті
40. Стаття 17 Закону №875-ХІІ передбачає, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
41. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.
42. Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я осіб з інвалідністю.
43. Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону №875-ХІІ, а саме: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
44. Відповідно до статті 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
45. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
46. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
47. Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, визначаються Кабінетом Міністрів України.
48. «Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, визначена процедура подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості.
49. Згідно пункту другого вказаного порядку інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
50. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року №1836 «Про реалізацію статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» потреба у створенні для безробітного інваліда спеціального робочого місця та вимоги до нього встановлюються індивідуальною програмою реабілітації інваліда.
51. Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів шляхом подання статистичної звітності у формі №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року №42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за №117/13384.
52. Водночас, про наявність вакантних місць роботодавці повідомляють територіальний орган Державної служби зайнятості України, направляючи звітність у формі №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року №316, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 року за №988/23520.
53. Відповідно до пункту 5 Розділу І «Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», який затверджений наказом Міністерства соціальної політики України 31.05.2013 року №316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України 05.12.2016 року №1476) форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
54. Частиною восьмою статті 69 Господарського кодексу України встановлено, що Підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
55. Статтею 20 Закону №875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
56. «Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 визначає процедуру сплати підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
57. Згідно з пунктом другим вказаного порядку роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів
58. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
59. Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 Закону №875-ХІІ, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.
VI. ОЦІНКА СУДУ
60. Судом встановлено, що відповідачем було подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік. Зазначений звіт отриманий Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 13.07.2020 року.
61. Відповідачем у звіті зазначено, зокрема:
- середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) - 8, з них, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - відсутня;
- кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» (осіб) - 1;
- сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн.) - відсутня.
62. Згідно розрахунку позивача щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю:
1. Вихідні дані для розрахунку суми позову за даними наданого відповідачем документу «звіт за формою 10-ПІ №03-07/1835 від 13.07.2020 року за 2019 рік»;
1.1. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, осіб - 8.
1.2. Середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, які працювали на підприємстві (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність) - 0.
1.3. Фонд оплати праці штатних працівників - 1159100,00 гривень;
1.4. Перераховано коштів адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів - 0 гривень.
2. Розрахунок суми позову.
2.1. Кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до 4% нормативу, осіб -8 х 0,04 = 1.
2.2. Кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, одиниць 1 - 0 = 1 чол.
2.3. Середня річна заробітна плата штатного працівника -1159100,00:8=144887,50 гривень;
2.4. Сума адміністративно-господарських санкцій - (144887,50:2)х1-0=72443,75 гривень.
63. Загальна сума до сплати 72443,75 гривень.
64. У серні 2020 року позивачем було здійснено запит до Дніпропетровського обласного центру зайнятості, в якому позивач просив суд надати інформацію про подання роботодавцем звітів про наявність вакансій для осіб з інвалідністю за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу» протягом 2019 року.
65. 12 серпня 2020 року на адресу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від Дніпропетровського обласного центру зайнятості отримано відповідь №12/19-2811, в якій зазначено, що звіт за формою №3-ПН відповідачем до центру зайнятості протягом 2019 року жодного разу не надавався.
66. Вищезазначене також підтверджується матеріалами справи, та не спростовано відповідачем.
67. Отже, судом встановлено, що інформації про наявність у роботодавців вакансій у 2019 році для осіб з інвалідністю, підтверджених формою 3-ПН, та направлень осіб з інвалідністю для їх укомплектуванням на протязі 2019 року за формою 3-ПН вакансій для інвалідів відповідач не заявляв, звіт щодо працевлаштування інвалідів - не надавався.
68. Інших доказів на спростування наведеного вище, матеріали справи не місять.
69. Таким чином, з доданих до матеріалів справи доказів, встановлено, що відповідач не вживав всіх передбачених чинним законодавствам заходів про працевлаштуванню осіб з інвалідністю за спірний 2019 рік.
70. Належних доказів на спростування вищевказаного відповідачем надано не було.
71. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 72443,75 гривень, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
72. При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
73. Так, елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.
74. Суд дійшов висновку, що роботодавець не вжив усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, отже, застосування у такому випадку адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу робочих місць є таким, що відповідає чинному законодавству України.
75. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 72443,75 гривень, задовольнити та стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю за 2019 рік у розмірі 72 443,75 гривень.
76. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку з чим судові витрати суб'єкта владних повноважень по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача.
77. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
78. Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 72443,75гривень - задовольнити.
79. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю за 2019 рік у розмірі 72443,75гривень.
80. Розподіл судових витрат не здійснюється згідно до вимог ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
81. Позивач: Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52, код ЄДРПОУ 25005978).
82. Відповідач: ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
83. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
84. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
85. Повний текст рішення складено 01.12.2020 року.
Суддя В.В Ільков