06 листопада 2020 року Справа № 160/10184/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/10184/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
1. 26.08.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням уточнень від 14.09.2020 року, просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду
України в Дніпропетровській області щодо повернення ОСОБА_1 помилково
(надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, яка викладена у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.08.2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37989274, адреса: 49000, м. Дніпро, вул.Челюскіна, буд.1) подання про повернення ОСОБА_1 суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу на загальну суму 8556 грн. 34 коп., який був сплачений у сумі 3606 грн. 34 коп. згідно квитанції № 0.0.1788003643.1 від 01.08.2020 року та у сумі 4950 грн. згідно квитанції №0.0.1788001284.1 від 01.08.2020 року.
2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 26.08.2020 року вказана справа була розподілена судді Ількову В.В.
3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 , було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.
4. Позивачем, у строк, визначений в ухвалі суду від 27.08.2020 року усунуті недоліки позовної заяви.
5. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року відкрито спрощене позовне провадження по справі №160/10184/20, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку положень ст.262 КАС України.
6. Також, ухвалою суду від 15.09.2020 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів:
- звернення позивача щодо повернення сплачених коштів за майно, придбане вперше від 06.08.2020 року б/н;
- лист Пенсійного фонду №0400-0505-8/68368 від 14.08.2020 року та інші наявні докази щодо суті спору.
7. 19.10.2020 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов разом із витребуваними судом доказами по справі.
8. 01.10.2020 року від третьої особи до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов позивача.
9. Приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
10. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
11. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
12. Отже, рішення у цій справі приймається судом 06.11.2020 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
13. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вперше придбала житло та при укладенні договору безпідставно (помилково) сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного нею майна.
14. На думку позивача, вона має право на повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості вказаної квартири у загальній сумі 8556,34 грн., а тому звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про повернення безпідставно сплачених коштів з тих підстав, що квартиру придбано нею вперше.
15. Проте, відповідач відмовив у поверненні позивачу помилково сплачених коштів, у зв'язку із чим позивач просить суд повернути їй вказану суму, яка була сплачена помилково, тому звернулася до суду із цією позовною заявою.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
16. Відповідач заперечує проти позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 06.08.2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 8556 грн. 34 коп.
17. Між тим, зі змісту поданої позивачем заяви не можна зробити висновок стосовно доведеності обставин щодо обов'язку Управління повернути сплачені кошти.
ІV. ДОВОДИ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ
18. Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області зазначили про те, що у відповідності до п. 17, 19, 20 постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів: 1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету; 2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії; 3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами; 4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти; 5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб; 6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку. Стягувані, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку. Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів. Для виконання рішень про стягнення сплачених до бюджету митних платежів орган Казначейства після закінчення строку подання інформації органом, що контролює справляння надходжень бюджету, передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства. Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету.
19. Таким чином, Головне управління не має можливості надати будь-які пояснення щодо спірних правовідносин, оскільки не суб'єктом що контролює надходження до бюджету у даному конкретному випадку.
V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
20. Дослідивши матеріли справи встановлено, що 01.08.2020 року позивач, ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Їванютіним-Сандомирським Л.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 5571, придбала вперше квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
21. Також, 01.08.2020 року позивачем було сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу у сумі 3606,34 грн. згідно квитанції №0.0.1788003643.1 та у сумі 4950,00 грн. згідно квитанції № 0.0.1788001284.1. Загальна сума склала 8556,34 гривень. Копії квитанцій позивачем долучено до матеріалів справи.
22. Враховуючи, що позивачем купівля нерухомості відбувалась вперше, остання звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 06.08.2020 року, в якій просила повернути помилково сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні нерухомого майна в розмірі 8556,34 гривень.
23. За результатами розгляду даної заяви, 14.08.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало відповідь №0400-0505-8/68368, у якій повідомлено, позивачем, згідно квитанцій від 01.08.2020 року №0.0.1788003643.1 та № 0.0.1788001284.1. здійснено платежі в сумі 3 606,34 грн. та 4950,00 гривень. Зазначені платежі підтверджуються випискою з бюджетних рахунків для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету (код бюджетної класифікації 24140500), які Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримує в електронному вигляді та відповідають сплаті 1% вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу. Проте, у заяві наданій позивачем на повернення помилково сплачених коштів зазначено іншу суму, тому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має законних підстав для повернення помилково перерахованих коштів за майно.
24. Вважаючи відмову відповідача протиправною та незаконною, позивач звернулась до суду із цією позовною заяво.
25. Вирішуючи спір по суті та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
26. Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
27. Відповідно до п.9 ст.1 цього Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
28. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
29. Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (далі - Порядок №1740).
30. Згідно з пунктом 15-1 Порядку №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
31. Пункт 15-3 Порядку №1740 передбачає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
32. Таким чином, проаналізувавши вказані норми Закону та Порядку, слід діти висновку, що громадяни, які придбають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
VІІ. ОЦІНКА СУДУ
33. Дослідивши матеріали справи, встановлено, що згідно з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач, ОСОБА_1 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , придбаної на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 5571 від 01.08.2020 року, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Іванютіним-Сандомирським Л.О.
34. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбавання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем до суду не надано.
35. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач дійсно вперше придбала житло на підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2020 року та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.
36. Частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
37. Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 року №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
38. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
39. Відповідно до пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою КМУ від 15.04.2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
40. У постанові від 21.08.2018 року при розгляді у касаційному порядку справи №819/657/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну "придбавають житло вперше", що міститься у п. 9 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше. Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у ПФУ права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
41. Верховний Суд зазначив, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
42. Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
43. Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
44. Верховний Суд врахував правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
45. Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
46. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 21.08.2018 (справа №819/657/17), від 20.03.2018 року (справа № 819/1249/17), від 19.06.2018 року (справа № 819/1554/16).
47. Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
48. Отже, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна позивачем сплачено помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти на суму 3606,34 грн. згідно квитанції № 0.0.1788003643.1 від 01.08.2020 року та на суму 4950,00 грн. згідно квитанції №0.0.1788001284.1 від 01.08.2020 року, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню позивачеві.
49. Підсумовуючи викладене, беручи до уваги вищенаведені обставини в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами й іншими учасниками справи докази, а також їх письмові доводи, слід дійти висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
50. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
51. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
52. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
53. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".
54. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).
55. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" №30985/96).
56. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
57. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
58. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
59. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірної відмови позивачу щодо повернення помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу.
60. За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області та визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду
України в Дніпропетровській області щодо повернення ОСОБА_1 помилково
(надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, яка викладена у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-0505-8/68368 від 14.08.2020 року, а також зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_1 суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу на загальну суму 8556,34 грн., який був сплачений у сумі 3606,34 грн., згідно квитанції №0.0.1788003643.1 від 01.08.2020 року та у сумі 4950,00 грн. згідно квитанції №0.0.1788001284.1 від 01.08.2020 року.
61. Щодо розподілу судових витрат.
62. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
63. Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
64. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
65. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
66. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду
України в Дніпропетровській області щодо повернення ОСОБА_1 помилково
(надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, яка викладена у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-0505-8/68368 від 14.08.2020 року.
67. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_1 суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу на загальну суму 8556,34 грн., який був сплачений у сумі 3606,34 грн. згідно квитанції № 0.0.1788003643.1 від 01.08.2020 року та у сумі 4950,00 грн., згідно квитанції №0.0.1788001284.1 від 01.08.2020 року.
68. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 гривень.
69. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
70. Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
71. Третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 1, код ЄДРПОУ 37989274).
72. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
73. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
74. Повний текст рішення складено 06.11.2020 року.
Суддя В.В Ільков