м. Вінниця
07 грудня 2020 р. Справа № 120/5778/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у зв'язку із досягненням встановленого пенсійного віку та маючи пільговий стаж роботи звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак за результатом розгляду звернення, відповідач відмовив у призначені пільгової пенсії з підстав того, що заявником не були надані документи, які б підтверджували шкідливі умови праці.
Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, зі змісту якого слідує, що управління відмовляючи у призначенні пенсії на пільгових умовах діяло в межах чинного законодавства, оскільки заявником не було надано ані уточнюючі довідки про пільговий характер роботи, ані накази про проведення й результати проведення атестації робочих місць, ані будь-які інші документи, що підтверджували б шкідливі умови праці, для обчислення пільгового стажу. Тому для обчислення пільгового стажу законні підстави відсутні.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач звернувся із заявою до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням № 025450003906 від 03.07.2020 року відповідач відмовив у призначені пільгової пенсії, посилаючись на відсутність необхідного стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Із наданих доказів прослідковується, що відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 з 12.12.1985 року, він був прийнятий в цех монтажних плат учнем монтажника радіоапаратури, цех монтажних плат; 13.03.1986 року присвоєно розряд з монтажника електроапаратури; 01.04.1989 року зазначена посада монтажник електроапаратури та приладів ІІ розряду цеху монтажних плат; 29.05.2000 року звільнено за скороченням чисельності штату.
З довідки виданої архівним відділом Жмеринської міської ради Вінницької області від 13.10.2020 року за № 01-14-202 встановлено, що Жмеринський завод "Сектор" було створено згідно наказу Міністерства електронної промисловості СРСР від 29.11.1969 року № 666 та з 01.01.1970 року розпочав свою роботу. ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" засноване відповідно до рішення Мінмашпрому України № 9 від 12.01.1995 року шляхом перетворення Жмеринського заводу "Сектор" у ВАТ, відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств від 15.06.1993 року та положення про порядок корпоратизації", затвердженого постановою КМУ від 05.07.1993 року № 508 та, як правонаступник "Жмеринського заводу Сектор". Постановою Господарського суду Вінницької області від 23.01.2004 року по справі банкрутства № 5/530-03 ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" визнано банкрутом. Судом винесена ухвала про ліквідацію ВАТ "Жмеринський завод "Сектор".
Відповідно до архівної довідки Жмеринської міської ради Вінницької області, значиться ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був учнем монтажника радіоапаратури, цех монтажних плат, термін навчання 3 місяці, зі шкідливими умовами праці з 12.12.1985 року, з 13.03.1986 року монтажник радіоапаратури та приладів ІІ розряду, цех монтажних плат, з 01.04.1989 року при переході на нові умови оплати праці-монтажник радіоелектронної апаратури і приладів ІІ розряду цеху монтажних плат; 29.05.2000 року звільнений за скороченням чисельності, на підставі наказу № 53 від 29.05.2000 року.
Надана довідка архівного відділу Жмеринської міської ради від 21.09.2020 року № 01-14-184 про надання наказу з особового складу ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" від 12.12.1985 року № 586 "Про прийом на роботу ОСОБА_1 " та окремо надано перелік професій, яким у дні роботи встановлена безкоштовна видача молока чи інших рівноцінних продуктів.
З архівної довідки Жмеринської міської ради від 17.02.2020 року № 01-14-33 в документах ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" (в минулому "Жмеринський завод "Сектор") в особових рахунках нарахування заробітної плати значиться ОСОБА_1 , цех 06 - учень монтажника, монтажник радіоелектронної апаратури, де вказана його заробітна плата по місяцях з 1985 року по 2000 рік.
За змістом архівної довідки Жмеринської міської ради від 17.02.2020 року за № 01-14-35 встановлено, що документи ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" про атестацію робочих місць на державне зберігання не надходило.
Щодо суті позовних вимог.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року.
Згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Пунктом "б" зазначеної статті визначено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
У відповідності до ч. 4 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст. 100 цього Закону.
Згідно з ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Дана норма Закону кореспондується також з положенням пунктів 1, 2, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, де зокрема передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно п. 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами п. 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Відповідно до записів трудової книжки позивача у період з 12.12.1985 року прийнятий в цех монтажних плат учнем монтажника радіоапаратури, цех монтажних плат; 13.03.1986 року присвоєно розряд з монтажника електроапаратури; 01.04.1989 року зазначена посада монтажник електроапаратури та приладів ІІ розряду цеху монтажних плат; 29.05.2000 року звільнено за скороченням чисельності штату.
Порядок застосування Списку № 2 визначається Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року за № 383.
Згідно з положеннями пункту 3 зазначеного Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Найменування професії "Монтажник електромеханічних радіотехнічних приладів і систем" було передбачене Єдиним тарифно-кваліфікаційним довідником робіт і професій робітників, випуск 21, розділ "Виробництво радіоапаратури та апаратури провідного зв'язку" видання 1969 року. За відповідним випуском ЄТКД видання 1985 року, а також чинним Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 47, затвердженим наказом Міністерства промислової політики України від 11 серпня 1998 року № 288, назва цієї професії - "монтажник радіоелектронної апаратури та приладів".
Ця професійна назва робіт передбачена як чинним Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року за № 327, так і раніше чинними, в тому числі Загальносоюзним класифікатором професій робітників, службовців і тарифних розрядів, затвердженим постановою Державного комітету СРСР з стандартів від 27 серпня 1986 року № 016.
Відповідно до Розділу XXI Загальні професії "Список N 2 производств, цехов, профессий и должностей с тяжелыми условиями труда, работы в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, професія "монтажник радіоелектронної апаратури та приладів", яка зазначена в трудовій книжці та інших наданих позивачем довідках не передбачена як чинними раніше Списками, так і нині чинними, тому правом на пенсію за віком на пільгових умовах відповідні робітники не користуються.
За приписами п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 застосування Списків до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Згідно з п.4.3 вказаного Порядку застосування Списків у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації робочих місць, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на підприємстві у виробництвах, передбачених Списками.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41.
Атестація проводиться на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
За приписами п. 4 Порядку та п.п. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Однак суд зазначає, що у разі не проведення атестації не можна позбавляти особу конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, адже від того, що атестація вчасно не була проведена, у разі, якщо виробництво було шкідливим, в такому випадку воно не переставало завдавати шкоду для здоров'я працівників.
Аналіз норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є саме встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Таким чином, дослідивши обставини справи в межах правового поля, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Тому, відповідачем правомірно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович