м. Вінниця
07 грудня 2020 р. Справа № 120/1070/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши заяву про визнання дій протиправними, вчинених на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року в адміністративній справі № 120/1070/20-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням суду від 12.05.2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 року, вказаний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 рік; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 рік. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
23.11.2020 року за вх. № 38744/20 позивачем надано до суду заяву про визнання дій протиправними (у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)). У заяві зазначається, що на виконання судового рішення відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період військової служби з 01.01.2016 року по 01.03.2018 рік, однак при цьому неправомірно врахував за базовий місяць січень 2016 року, хоча, на думку заявника, повинен був застосувати як базовий місяць січень 2008 року. Позивач вважає, що внаслідок таких дій відповідача відбулося заниження розміру належної позивачу до виплати індексації згідно з рішенням суду. А відтак звертається до суду з заявою в порядку, визначеному ст. 383 КАС України.
Листом Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року за вих. № 4070/20 позивача повідомлено, що станом на 24.11.2020 року дана справа з суду апеляційної інстанції до Вінницького окружного адміністративного суду не надходила. Після її надходження до суду дана заява буде вирішена по суті.
01.12.2020 року за вх. № 40529 дана справа надійшла до Вінницького окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 07.12.2020 року заяву позивача прийнято до розгляду та вирішено здійснити розгляд заяви в порядку письмового провадження протягом 10 днів з дня її отримання судом, як це передбачено ч. 5 ст. 383 КАС України.
Оцінивши наявні у справі докази та наведені позивачем аргументи, суд при вирішення поданої заяви керується такими мотивами.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень-відповідача у справі приписів ст. 383 КАС України можливе лише в разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року, поряд з іншим, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 рік.
На виконання вказаного судового рішення відповідач нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 рік у розмірі 4 435 грн. 66 коп., що не заперечується позивачем. При цьому як базовий місяць для нарахування індексації враховано січень 2016 року.
Позивач не погоджується з діями відповідача при виконанні рішення суду та зазначає, що для проведення розрахунку індексації за період відповідач неправомірно застосував як базовий січень 2016 року. Зокрема, представник позивача вважає, що оскільки чинним законодавством передбачено зміну базового місяця для проведення індексації виключно в разі зміни посадового окладу, який у позивача не змінювався, відповідач мав враховувати як базовий саме січень 2008 року.
Суд з цього приводу вказує, що ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (ч. 1 ст. 370 КАС України).
Виконання судового рішення може відбуватися у добровільному та примусовому порядку, а судовий контроль за виконанням рішення суду здійснює суд, що його ухвалив.
Із тексту заяви слідує, що відповідачем рішення суду у цій справі виконувалося добровільно, однак позивач фактично не погоджується із базовим місяцем, з урахуванням якого йому здійснено розрахунок суми індексації грошового забезпечення.
Між тим, визначення базового місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення не було предметом розгляду даної справи, а визначення базового місяця у даній справі на підставі якого здійснювався розрахунок суми індексації позивачеві фактично призведе до зміни суті резолютивної частини зазначеного рішення суду, що в свою чергу, є порушенням норм процесуального права.
Від так, оскільки судом не встановлено обставин протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав та інтересів позивача, заяву позивача належить залишити без задоволення.
Керуючись ст.72, 77, 90, 248, 256, 294, 383 КАС України, суд
Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, вчинених на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року в адміністративній справі № 120/1070/20-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Маслоід Олена Степанівна