07 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 907/106/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2020
за позовом Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління
до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Астера"
про зобов'язання повернути попередню оплату та стягнення штрафних санкцій у сумі 107 810,08 грн. за договором підряду від 05.07.2018 № 209
та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Астера"
до Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління
про стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі 43 393,23 грн. за договором підряду від 05.07.2018 № 209,
17.11.2020 (згідно з відміткою на конверті) Заступник військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління (далі - прокурор, скаржник) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2020 (дата складення повного тексту постанови - 19.10.2020) зі справи № 907/106/19; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2019 залишити в силі.
Крім того, скаржник просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження та повідомити скаржника про дату та час розгляду касаційної скарги у цій справі.
Касаційна скарга прокурора не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до пункту п'ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Предметом даної касаційної скарги є постанова апеляційного господарського суду. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, зазначених у пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України, окрім посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити опис правовідносин та належне обґрунтування мотивів (із чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що право на апеляційний перегляд справи та лише у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення визначено пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, який кореспондується з положеннями статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частиною першою статті 17 ГПК України.
Предметом позову в даній справі є позовні вимоги про повернення попередньої оплати та стягнення штрафних санкцій у сумі 107 810,08 грн. за договором підряду від 05.07.2018 № 209 та зустрічні позовні вимоги про стягнення боргу за виконані роботи у сумі 43 393,23 грн. Отже, загальна ціна позову складає 151 203,31 грн. Позов у зазначеній справі подано у 2019 року.
Поряд із цим пунктом 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Частиною сьомою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921 грн.
Отже, ціна позову у справі № 907/106/19 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому є малозначною.
При цьому колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.
Необхідність відкриття касаційного провадження скаржник обґрунтовує наявністю протилежного рішення того ж Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі № 907/111/19, де предмет спору та сторони є аналогічними даному, однак судом апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Астера" відмовлено.
З огляду на наведене та, беручи до уваги обставини справи, предмет спору та доводи скаржника, колегія суддів вважає, що вказані доводи не є очевидним виконанням скаржником імперативних вимог пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України вбачається, що доводи касаційної скарги зводяться до цитування: окремих положень Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1040 "Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації", наказу Міністерства оборони України від 30.12.2016 № 744 "Про затвердження Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних силах України", ГПК України та окремих висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18. Прокурором не наводиться детального опису правовідносин в контексті обґрунтування мотивів (із чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. До того ж ненадання судом попередньої інстанції оцінки усім обставинам справи та невірне застосували норм права, не є очевидним та явним виконанням приписів пункту п'ятого частини другої статті 290 ГПК України. Поряд із цим, доводи касаційної скарги, щодо відкриття провадження у малозначній справі не відповідають імперативному змісту пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі та до переоцінки доказів, які були здійсненні судом апеляційної інстанції і які з огляду на статус Верховного Суду та повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Суд також звертає увагу прокурора на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком відмови у відкритті касаційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Щодо клопотань скаржника про поновлення строку для подання касаційної скарги та повідомлення скаржника про дату та час розгляду касаційної скарги у цій справі, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що касаційна скарга прокурора зі справи № 907/106/19 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги та повідомлення скаржника про дату та час розгляду касаційної скарги у цій справі, будуть розглянуті Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
1. Касаційну скаргу Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2020 зі справи № 907/106/19 залишити без руху.
2. Надати Заступнику військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Заступнику військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали судом буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк