про залишення позовної заяви без руху
07 грудня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/1131/20
Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви № б/н від б/д
Позивач: Фізична особа-підприємець Кулініченко Владислав Геннадійович,
ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
адреса для листування: АДРЕСА_2 ,
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області,
код ЄДРПОУ 40108651, проспект Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000
Предмет спору: про стягнення 10 350,00 грн,
Фізична особа-підприємець Кулініченко Владислав Геннадійович звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 10 350,00 грн за надані послуги перекладу
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не було проведено оплати за наданні позивачем послуги з письмового перекладу документів з української на грузинську мову.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд встановив, що заява підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, правові підстави позову.
Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частинами 1, 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
В позовній заяві позивач зазначає, що безпосередньо ним не було здійснено переклад, а було залучено іншу особу для його здійснення. Однак, позивачем не зазначено обставин та не надано доказів щодо залучення іншої особи для надання цих спірних послуг.
Позивачем в позовній заяві також зазначається про те, що всі перекладені матеріали, які надавались слідчим Ніловим А.С. в рамках замовлень на українській мові та відповідно на грузинській мові, які не можуть бути долученні до позовної заяві з урахуванням таємниці слідства, тобто докази наданих послуг, будуть в обов'язковому порядку надані суду для ознайомлення та підтвердження дійсності здійснення перекладу в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до приписів ч. 3, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 1, 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).
Отже позивач, звертаючись з позовом зобов'язаний самостійно подати (тобто фізично віддати, а не показати) докази разом з позовною заявою, а суд розглядає лише ті докази, що надані до суду у передбачений наведеними нормами ГПК України порядку і знаходяться безпосередньо у матеріалах справи, а не лише пред'являються суду для ознайомлення.
Загальний порядок подання доказів у господарському процесі регламентується главою 5 ГПК України.
Пов'язаність доказів з певною таємницею, не звільняє учасників процесу від подання доказів з дотриманням при цьому відповідних норм законодавства. Разом з тим, як вбачається з наведеного позивачем переліку перекладених документів, кримінальне провадження вже має перебувати на розгляді у суді, а не на стадії досудового розслідування (щодо таємниці слідства).
Також позивач у позовній заяві не надав жодних належних обґрунтувань (та за наявності доказів) щодо судових витрат, які позивач вже поніс та/або витрат, які він очікує понести.
Тобто позивач не надав попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
За подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Так, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.
Позивач за подання цієї позовної заяви повинен сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Отже, позивач не надав доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
У порушення п. 10 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позивач не зазначив про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У справах "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany", "Kreuz v. Poland", "Пелевін проти України", "Наталя Михайленко проти України" та інших Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. згадане вище рішення у справі "Вайт і Кеннеді проти Німеччини", п. 59; рішення у справі "Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства" (T.P. and K.M. v. The United Kingdom) [GC], № 28945/95, п. 98, ECHR 2001; а також у справі "Z. Та інші проти Сполученого Королівства" (Z. And Others v. The United Kingdom) [GC], № 29392/95, п. 93, ECHR 2001). Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, шляхом подання до суду та відповідачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заяви про усунення недоліків, яка повинна містити:
- зазначення обставин та доказів щодо залучення іншої особи для надання спірних послуг з перекладу;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
До заяви мають бути додані:
- докази наданих послуг на підтвердження викладених обставин;
- докази сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2102,00 грн.
Докази направлення відповідачу вказаних документів надати суду у встановлений судом п'ятиденний строк.
3. У разі зазначення у заяві про усунення недоліків нових обставин спірних взаємовідносин на обґрунтування своїх позовних вимог позивач повинен зазначити та надати відповідні докази, що підтверджують викладені обставини, а за необхідності і правові підстави позову щодо таких нових обставин.
Звернути увагу позивача, що повторне залишення позовної заяви без руху у разі зазначення нових обставин, але ненадання відповідних доказів, що підтверджують викладені обставини нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено.
Таким чином, недотримання вимог ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України при наведенні у заяві про усунення недоліків таких нових обставин тягнуть за собою наслідки у вигляді повернення позовної заяви.
4. Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 4, 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
5. Попередити позивача про те, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, у тому числі щодо неподання або несвоєчасного подання своїх доводів та доказів на їх підтвердження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 07.12.2020 та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун