Іменем України
27 листопада 2020 року м. Чернігівсправа № 927/719/20
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ткачової А. Ю.
За позовом: Заступника прокурора Чернігівської області,
вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000 в інтересах держави в особі
Позивача: Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації,
код ЄДРПОУ 02013290, вул. Івана Мазепи, 1-б, м. Чернігів, 14005
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут",
код ЄДРПОУ 39576385, вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021
2. Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська обласна лікарня" Чернігівської обласної ради,
код ЄДРПОУ 02006113, вул. Волковича, 25, м. Чернігів, 14029
Предмет спору: про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 23 610,27 грн,
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: Прохоренко М.М., посвідчення адвоката № 587 від 02.12.2011;
від відповідача-2: не з'явився;
за участю прокурора: Косенко О.Д., наказ № 507к від 03.11.2020, прокурор відділу,
Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" та Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська обласна лікарня" Чернігівської обласної ради, у якому прокурор просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду від 12.03.2020 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 11.03.2020 № 41АВ147-1192-2020 на закупівлю природного газу, укладену між КНП "Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут";
- визнати недійсною додаткову угоду від 30.03.2020 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 11.03.2020 № 41АВ147-1192-2020 на закупівлю природного газу, укладену між КНП "Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут";
- визнати недійсною додаткову угоду від 22.04.2020 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 11.03.2020 № 41АВ147-1192-2020 на закупівлю природного газу, укладену між КНП "Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут";
- визнати недійсною додаткову угоду від 05.06.2020 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 11.03.2020 № 41АВ147-1192-2020 на закупівлю природного газу, укладену між КНП "Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на користь Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації необґрунтовано отримані кошти у розмірі 23 610,27 грн.
Дії суду, пов'язані з розглядом справи.
У зв'язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 14.08.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 31.08.2020 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 29.09.2020 о 10:00 та встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду, прокурору та позивачу відзиву на позовну заяву.
У зв'язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копії вказаної вище ухвали суду були направлені 31.08.2020 на електронні адреси учасників справи, а 09.09.2020 - засобами поштового зв'язку.
Відповідно до поштового повідомлення про вручення ухвалу суду від 30.09.2020 відповідач-1 отримав 14.09.2020, а відповідач-2 - 10.09.2020.
Отже, останнім днем строку для подання відповідачем-1 відзиву є 29.09.2020, а відповідачем-2 - 25.09.2020.
16.09.2020, тобто у встановлений судом строк, від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього документами.
17.09.2020, тобто у встановлений судом строк, від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, у тому числі доказами їх направлення іншим учасникам справи.
Позивач та відповідач-2 були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення, але у підготовче засідання 29.09.2020 не з'явились.
До початку підготовчого засідання від позивача та відповідача-2 надійшли клопотання про розгляд справи без участі їх представників.
Суд задовольнив вказані клопотання, а підготовче засідання 29.09.2020 проводилось за відсутності позивача та відповідача-2 (їх представників).
У підготовчому засіданні 29.09.2020 суд долучив до матеріалів справи відзив відповідача-1 на позовну заяву з доданими до нього документами, як такий, що поданий у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з їх урахуванням.
Як встановив суд, до відзиву відповідача-2 не додано доказів направлення його та доданих документів іншим учасникам справи, а тому відклав вирішення питання про прийняття цього відзиву до наступного судового засідання.
У підготовчому засіданні 29.09.2020 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 20.10.2020 на 11:00.
У зв'язку з перебуванням судді Шморгуна В. В. у відпустці, підготовче засідання, призначене на 20.10.2020, не відбулось.
Ухвалою суду від 21.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначено підготовче засідання на 10.11.2020 о 10:00.
До початку підготовчого засідання від відповідача-2 надійшло клопотання, до якого додані докази направлення відзиву на позовну заяву іншим учасникам справи.
До початку підготовчого засідання від відповідача-1 надійшли письмові пояснення від 06.11.2020, у яких він надає свої заперечення стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача-1 на користь позивача грошових коштів у розмірі 23 610,27 грн.
До початку підготовчого засідання від прокурора надійшла відповідь на відзив з доказами її направлення іншим учасникам справи.
Позивач та відповідач-2 були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення, але у підготовче засідання 10.11.2020 не з'явились, про причини неявки не повідомили.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 10.11.2020 проводилось за відсутності позивача та відповідача-2 (їх представників).
У зв'язку з наданням відповідачем-2 доказів направлення відзиву на позов іншим учасникам справи, суд у підготовчому засіданні 10.11.2020 долучив до матеріалів справи відзив відповідача-2 на позовну заяву з доданими до нього документами, як такий, що поданий у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з їх урахуванням.
Також суд долучив до матеріалів справи відповідь прокурора на відзив, як таку, що подана у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку. Оскільки суд ще не встановлював строки для її подання, вона не може вважатись поданою з порушенням строку для її подання. Отже, спір вирішується з урахуванням відповіді на відзив.
Щодо поданих відповідачем-1 письмових пояснень від 06.11.2020 суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту цих письмових пояснень та зазначається безпосередньо представником відповідача-1, вони є по суті доводами, аргументами, запереченнями щодо тих обставин, які є підставами позову, тобто підпадають під розуміння заяви по суті, та відповідно до ст. 161 ГПК України вони мають бути подані разом з відзивом на позов або мають зазначатись у відзиві.
Як вже зазначав суд, останнім днем для подання відзиву на позов відповідачем-1 є 29.09.2020.
Отже, письмові пояснення, які суд розцінив як відзив на позов, подані відповідачем-1 з пропущенням встановленого судом строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи те, що письмові пояснення відповідачем-1 подані не у встановлений судом строк, заяви про поновлення пропущеного процесуального строку для подання такої заяви по суті та пояснень щодо поважності причин несвоєчасного її подання відповідач-1 суду не надав, суд у підготовчому засіданні 10.11.2020 на підставі положень ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України залишив подані письмові пояснення без розгляду, а спір вирішується без її урахування.
При цьому суд не вбачав підстав для застосування ч. 5 ст. 161 ГПК України щодо надання дозволу відповідачу-1 для подання таких пояснень, оскільки вони не стосуються окремого питання, яке виникло при розгляді справи.
У підготовчому засіданні 10.11.2020 суд розглянув клопотання відповідача-1, викладене у відзиві на позов, про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з відсутністю законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді та встановив наступне.
Прокурором у позовній заяві зазначено, що необхідність звернення з цим позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв'язку із нездійсненням відповідних повноважень Управлінням охорони здоров'я Чернігівської облдержадміністрації, яке у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня (за рахунок яких здійснюється закупівля природного газу за договором), уповноваженим на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, здійснення видатків бюджету та зобов'язаним ефективно і раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері та сфері публічних закупівель.
Прокурор вважає, що укладання додаткових угод з порушенням вимог законодавства призвело до безпідставної зміни істотних умов договору та зростання ціни, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов'язань щодо необґрунтованого витрачання бюджетних коштів.
У відзиві на позов відповідач-1 вважає, що прокурор неправильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки таким органом, на думку відповідача-1, є Північний офіс Державної аудиторський служби України. Відповідач-1 вважає, що прокурор не надав доказів, що уповноважений орган, в інтересах якого він звернувся з позовом, не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави. Отже, відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):
"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.
Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).
Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.
Відповідно до п. 1.6 Статуту Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради Управління охорони здоров'я Чернігівської ОДА є органом управління відповідача-2, що діє від імені засновника.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Відповідно до п. 7.2 Статуту відповідача-2 до повноважень Органу управління Підприємства належать, зокрема, затвердження фінансового плану, змін до нього у порядку та на підставах, визначених чинним законодавством, і у разі необхідності - кошторису, а також погодження плану використання бюджетних коштів та змін до нього; діяльність відповідача-2 здійснюється на підставі фінансового плану.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що Управління охорони здоров'я Чернігівської ОДА є головним розпорядником бюджетних коштів обласного бюджету, який використовується для забезпечення діяльності відповідача-2, а з огляду на використання у спірних відносинах саме коштів місцевого бюджету, тому суд вважає, що Управління охорони здоров'я Чернігівської ОДА є уповноваженим органом.
За наведених мотивів суд погоджується з доводами прокурора, що Управління охорони здоров'я Чернігівської ОДА є компетентним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та відхиляє відповідні доводи відповідача-1 про відсутність у нього таких повноважень.
При цьому суд зазначає, що прокурор не зобов'язаний подавати позов в особі усіх органів державної влади, які можуть представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, якщо у певних випадках такий орган може бути не один, а декілька; достатньо подати позов в інтересах держави в особі лише одного органу.
Як вбачається з матеріалів справи, Прокуратурою Чернігівської області на адресу Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації направлявся лист від 01.06.2020 №05/1-740вих20 щодо виявлених прокурором порушень законодавства при укладенні спірних додаткових угод, у кому, зокрема, просив повідомити чи вживались та чи будуть вживатись Управлінням заходи для усунення вказаних порушень.
Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації у листі від 09.06.2020 №03-28/3828 повідомило прокурора, що між сторонами договору (відповідачами) досягнута домовленість на зменшення ціни на природний газ.
Листом від 06.07.2020 Управління повідомило прокурора платіжні реквізити позивача для перерахування коштів у разі визнання недійсними додаткових угод. Цей лист також не містить конкретної інформації щодо вжиття або невжиття Управлінням заходів для захисту інтересів держави.
Прокуратурою Чернігівської області було направлено Управлінню охорони здоров'я Чернігівської ОДА повідомлення від 03.08.2020 №05/1-1022вх10 про подання позову до суду. У зазначеному повідомленні прокуратурою вказано, що позов пред'являється в інтересах Північного офісу Держаудитслужби.
У підготовчому засіданні прокурор пояснив, що у даному повідомленні допущена технічна описка і насправді малося на увазі, що позов пред'являється в інтересах Управління охорони здоров'я Чернігівської ОДА, а не Північного офісу Держаудитслужби.
Суд погодився з доводами прокурора щодо технічної помилки у повідомленні, оскільки воно було направлено Управлінню охорони здоров'я Чернігівської ОДА разом з позовною заявою, тобто позивачу було відомо в особі кого подано позов.
Як вбачається з поштової кореспонденції, позов подано до суду 07.08.2020.
Враховуючи те, що з моменту направлення прокурором позивачу листа від 01.06.2020 та до подання позову (07.08.2020) минуло більше двох місяців, позивач жодних заходів не вживав, суд доходить висновку про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду, а відтак клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
У підготовчому засіданні 10.11.2020 суд розглянув клопотання відповідача-2, викладене у відзиві на позов, про закриття провадження у справі у зв'язку з укладенням між відповідачем-1 та відповідачем-2 додаткової угоди від 31.08.2020 про розірвання Договору та зменшення загальної суми Договору та вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Отже, моментом, з якого відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України договір є розірваним, а зобов'язання припиненими, є момент укладення угоди про розірвання договору, що визначається відповідно до ст. 640 ЦК України, якщо інший момент не встановлений у самій угоді.
Таким чином, розірвання договору припиняє взаємовідносини лише на майбутнє з моменту такого розірвання, проте не впливає на ті взаємовідносини, які склалися до його розірвання. Натомість визнання правочину недійсним передбачає взагалі відсутність будь-яких юридичних наслідків такого правочину з моменту його укладення.
Укладення між відповідачами додаткової угоди, якою розірвано договір, не позбавляє права на звернення з позовом про визнання додаткових угод, укладених до цього договору, недійсними.
Близький за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №924/1220/17, від 20.03.2019 у справі 587/2110/16-ц.
За наведених обставин, суд у підготовчому засіданні 10.11.2020 відмовив у задоволенні клопотання відповідача-2 про закриття провадження у справі.
У підготовчому засіданні суд відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України встановив учасникам строки для подання до суду та іншим учасникам справи, у порядку, передбаченому ст. 172 ГПК України, заяв по суті, а саме:
- позивачу - триденний строк з моменту проголошення даної ухвали для подання відповіді на відзив;
- відповідачам - п'ятиденний строк з моменту проголошення ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив, надану прокурором;
- відповідачам - триденний строк для подання заперечень на відповідь на відзив, поданої безпосередньо позивачем, з моменту отримання відповіді на відзив.
У підготовчому засіданні 10.11.2020 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.11.2020 на 11:00.
Ухвалою суду від 10.11.2020 повідомлено учасників справи про час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті 26.11.2020.
До початку судового засідання, у встановлений судом строк, від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив прокурора з доказами їх направлення іншим учасникам справи.
Позивач та відповідач-2 були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення, але у судове засідання з розгляду справи по суті 26.11.2020 не з'явились, про причини неявки не повідомили.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання з розгляду справи по суті 26.11.2020 проводилось за відсутності позивача та відповідача-2 (їх представників).
У судовому засіданні 26.11.2020 суд долучив до матеріалів справи заперечення відповідача-1 на відповідь на відзив, як такі, що подані у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з їх урахуванням.
У зв'язку з неявкою усіх учасників справи у судове засідання для проголошення рішення, на підставі ч. 6 ст. 233 та ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України вступна та резолютивна частини рішення була підписана судом 27.11.2020 у нарадчій кімнаті без їх проголошення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні відповідачами додаткових угод від 12.03.2020, 30.03.2020, 22.04.2020, 05.06.2020 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 11.03.2020 № 41АB147-1192-2020 (далі - Договір) було порушено ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення при відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Враховуючи, що вищезазначені додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", прокурор, посилаючись на приписи ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки позивач сплачував кошти за поставлений природний газ відповідно до ціни, вказаній у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача-1 23 610,27грн необґрунтовано сплачених позивачем коштів.
Відповідач-1 проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог з таких підстав:
- спірні додаткові угоди укладені без порушення вимог ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки у січні-березні 2020 року відбувалось коливання ціни на природний газ у бік збільшення, а ціна на природний газ змінилась у межах 10%, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» та Договором, а тому підстави для визнання спірних додаткових угод відсутні;
- коливання ціни на природний газ підтверджується належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України;
- підписання сторонами спірних додаткових угод не завдало збитків у розумінні чинного законодавства України, а тому вимога прокурора про зобов'язання відповідача-1 повернути відповідачу-2 кошти у розмірі 28 801,58 грн є необґрунтованою.
Відповідач-2 у наданому відзиві просив закрити провадження у справі у зв'язку з укладенням між відповідачем-1 та відповідачем-2 додаткової угоди від 31.08.2020 про розірвання Договору та зменшення загальної суми Договору. Як встановив суд, зазначений відзив за своєю суттю є заявою з процесуальних питань, спрямовану на закриття провадження у справі, яка була вирішена судом.
Прокурор у своїй відповіді на відзив відповідача-1 зазначає, що надання відповідачем-1 докази коливання ціни на природний газ у бік збільшення не підтверджують такого коливання та не є підставою для внесення змін до Договору. Щодо доводів відповідача-1 про збільшення ціни на природний газ у січні-лютому 2020 року, то таке порівняння є некоректним, оскільки Договір укладений лише 11.03.2020.
У наданих запереченнях на відповідь на відзив відповідач-1 вказує, що прокурором не наведено підстав врахування прейскурантів цін НАК «Нафтогаз» та правових підстав, за яких надані відповідачем-1 докази коливання ціни на природний газ не є належними. Відповідач-1 вказує, що постачання природного газу за договором від 11.03.2020 відбувалось починаючи з 01.01.2020, що підтверджується матеріалами справи.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Комунальним некомерційним підприємством «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради проводилась процедура закупівлі (відкриті торги) газового палива (природного газу).
Оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-01-28-002400-b на закупівлю природного газу ДК021:2015: 09120000-6 - Газове паливо, у кількості 125 000 м3, розмір бюджетного призначення або очікувана вартість предмета закупівлі - 1 250 000,00 грн, строк поставки - до 31.12.2020, замовник - Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради, оприлюднено 28.01.2020 на веб-сайті публічних закупівель Prozorro; кінцевий строк подання тендерних пропозицій - до 13.02.2020 (т. 1 а.с. 29).
ТОВ «Чернігівгаз Збут» (учасник відкритих торгів) надало тендерному комітету Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради свою тендерну пропозицію щодо участі у відкритих торгах на закупівлю за предметом: ДК021:2015: 09120000-6 - Газове паливо (Природний газ). Так, ТОВ «Чернігівгаз Збут» погодилось виконати вимоги замовника за наступною ціною: природний газ - 4,61137 грн з ПДВ за м3, тариф на послуги доступу до потужності (тимчасовий тариф на послуги транспортування) - 0,18863 грн з ПДВ за м3; кількість 125 000,00 м3; загальна вартість пропозиції - 600 00,00 грн (з урахуванням ПДВ) (т. 1 а. с. 30-31).
Крім того, ТОВ «Чернігівгаз Збут» у складі тендерної пропозиції надало лист ТБ «Українська енергетична біржа» № 04/02-103 від 04.02.2020 про те, середньозважена ціна природного газу ресурсу лютого 2020 року за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» станом на 04.02.2020 складала 5737,60 грн/тис. куб. м з ПДВ (т. 1 а.с. 32).
Відповідно до реєстру пропозицій, опублікованого на веб-сайті публічних закупівель Prozorro, остаточна пропозиція ТОВ «Чернігівгаз Збут» на поставку природного газу обсягом 125 000 куб. м становила 555 078,00 грн, тобто вартість за 1 куб. м газу склала 4,440624 (т. 1 а.с. 26).
Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради № 35 від 24.02.2020 року визначено переможцем торгів на закупівлю ТОВ «Чернігівгаз Збут»; прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю із переможцем на суму 555 078,00 грн з ПДВ на закупівлю газового палива (природного газу) (т. 1 а.с. 33-34).
Повідомлення про намір укласти договір опубліковано в електронній системі Prozorro.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видом діяльності ТОВ «Чернігівгаз Збут» є торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (т. 1 а.с. 51-54).
11.03.2020 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» (далі - Постачальник) та КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради (далі - Споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41АB147-1192-20 (далі - Договір від 11.03.2020) (т. 1 а.с. 84-89).
Відповідно до п. 1.1 Договору від 11.03.2020 Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу, що є бюджетною організацією та є кінцевим споживачем, ДК 021:2015 код 09120000-6 - Газове паливо (Природний газ) (далі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором, з урахуванням послуг, передбачених Кодексом газотранспортної системи.
Річний плановий обсяг постачання газу - до 125 000,00 куб. м (п.1.2 Договору від 11.03.2020).
Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 5 000 м3, лютий - 22 000 м3, березень - 22 000 м3, квітень - 15 000 м3, травень - 5 000 м3,червень-вересень - 0 м3, жовтень - 11 000 м3, листопад - 22 000 м3, грудень - 23 000 м3 (п. 1.3 Договору від 11.03.2020).
Згідно з п. 3.2 Договору від 11.03.2020 ціна 1 куб. метру газу становить 4,251994 грн, в т.ч. ПДВ - 20%. Вартість послуги доступу до потужності за 1 м3 - 0,18863 грн, в т.ч. ПДВ - 20%. Разом до сплати за 1 м3 - 4,440624 грн, в т.ч. ПДВ - 20 %.
Загальна сума Договору складає 555 078,00 грн, в т.ч. ПДВ - 20% (п. 3.3 Договору від 11.03.2020).
Ціна, зазначена в п. 3.2 Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору (п. 3.4 Договору від 11.03.2020).
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газовою доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «Чернігівгаз Збут» в інформаційній платформі оператора ГТС, а саме з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору від 11.03.2020).
Будь-які зміни та доповнення до цього Договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками Сторін шляхом укладання додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього Договору, внесені належним чином, є його невід'ємними частинами (п. 11.5, 11.6 Договору від 11.03.2020).
Відповідно до п. 11.7 Договору від 11.03.2020 істотні умови цього Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі.
ТОВ «Чернігівгаз Збут» направило КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради лист № 14704-Сл-4271-0320 від 11.03.2020 «Щодо зміни вартості природного газу», у якому зазначає, що ціна ТОВ «Чернігівгаз Збут» за 1000 куб. м природного газу з урахуванням тарифу на транспортування магістральними мережами та ПДВ з 01.02.2020 становить 4884,68 грн. У зв'язку з вищевикладеним, направлено два примірники підписаних та скріплених печаткою з боку TOB «Чернігівгаз Збут», додаткових угод про ціни до Договору від 11.03.2020 та просить підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу для листування TOB «Чернігівгаз Збут» (т. 1 а. с. 92).
На підтвердження зміни вартості природного газу відповідач-1 до листа № 14704-Сл-4271-0320 від 11.03.2020 додав лист ТБ «Українська енергетична біржа» № 04/02-103 від 04.02.2020.
12.03.2020 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» та КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради укладено додаткову угоду щодо зміни ціни до Договору від 11.03.2020 (т. 1 а. с. 91), відповідно до якої п. 1.2, 1.3, 3.2, 3.3 Договору від 11.03.2020 викладено у такій редакції:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 113 636,51 куб. м.
1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 0 м3, лютий - 22 000 м3, березень - 22 000 м3, квітень - 15 000 м3, травень - 5 000 м3,червень-вересень - 0 м3, жовтень - 9 636,51 м3, листопад - 22 000 м3, грудень - 20 000 м3.
3.2. Ціна, з 01 лютого 2020 року, за 1 куб. м природного газу становить 4,735688 грн, в т.ч. ПДВ - 20%. Вартість послуги доступу до потужності (Тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», затверджений Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013) за 1 м. куб. 0,148992 грн, в т.ч. ПДВ-20%.
Разом до сплати за 1 куб. м газу 4,88468 грн, в т. ч. ПДВ - 20%.
3.3. Загальна сума Договору складає 555 077,99 грн, в т.ч. ПДВ - 20%».
Отже, ціна за одиницю товару (1 куб. м природного газу) зросла на 10% у порівнянні з ціною, встановленою у Договорі від 11.03.2020.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 12.03.2020 дана додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.02.2020.
На підставі акту № ЧРЗ80002295 приймання-передачі природного газу від 12.03.2020 відповідачем-1 передано, а КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради прийнято природний газ обсягом 7 394,497 куб.м на загальну суму 36 119,75 грн (з ПДВ) (т. 1 а. с. 104), а на підставі акту № ЧРЗ80001835 приймання-передачі природного газу від 12.03.2020 підприємством прийнято природний газ за лютий 2020 року в обсязі 18 806,74 куб.м на загальну суму 91 864,90 грн (з ПДВ) (т. 1 а. с. 106).
У акті № ЧРЗ80002295 від 12.03.2020 не зазначено місяць, у якому здійснювалась поставка природного газу.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні з розгляду справи по суті усно пояснила, а прокурор на це погодився, що фактично така поставка здійснювалась у січні 2020 року, до укладення Договору від 11.03.2020.
Однак жодних належних доказів здійснення поставки природного газу у січні 2020 року учасники справи суду не надали.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Позивач та відповідач-2 таких обставин щодо здійснення поставки природного газу за актом № ЧРЗ80002295 від 12.03.2020 у січні 2020 року не зазначали, а отже і не визнавали їх.
Крім того, у п. 1.3 Договору від 11.03.2020 зазначено плановий обсяг поставки природного газу у січні - 5000,00 куб. м, проте у додаткових угодах від 12.03.2020, від 30.03.2020, від 22.04.2020, від 05.06.2020 плановий обсяг у січні дорівнює нулю, тобто постачання газу у цьому місяці не передбачено.
Як вбачається з додаткових угод від 22.04.2020 та від 05.06.2020, кількість поставленого за актом № ЧРЗ80002295 від 12.03.2020 природного газу - 7 394,497 куб. м була віднесена до поставки у лютому місяці (18 806,74 + 7 394,497 =26 201,237).
За наведених обставин, суд доходить висновку, що відповідач-1 не довів суду здійснення поставки природного газу за актом № ЧРЗ80002295 від 12.03.2020 у січні 2020 року, а відтак не вважає цю обставину встановленою.
Оскільки у актах № ЧРЗ80002295 від 12.03.2020 та № ЧРЗ80001835 від 12.03.2020 (за лютий 2020 року) вказана однакова вартість природного газу, яка встановлена у додатковій угоді від 12.03.2020 і саме з 01.02.2020; акти складені в один і той же день; порядкові номери цих актів свідчать, що акт приймання-передачі природного газ обсягом 7 394,497 куб.м № ЧРЗ80002295 складений після акту № ЧРЗ80001835; кількість поставленого за актом № ЧРЗ80002295 природного газу у додатковій угоді від 05.06.2020 віднесена до поставки у лютому місяці, тому слід дійти висновку, що поставка газу за актом № ЧРЗ80002295 також здійснювалась у лютому 2020 року.
ТОВ «Чернігівгаз Збут» направило КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради лист № 14704-Сл-4283-0320 від 19.03.2020 «Щодо зміни вартості природного газу», у якому зазначає, що ціна ТОВ «Чернігівгаз Збут» за 1000 куб. м природного газу з урахуванням тарифу на транспортування магістральними мережами та ПДВ з 01.03.2020 становить 5373,14 грн. У зв'язку з вищевикладеним, направлено два примірники підписаних та скріплених печаткою з боку TOB «Чернігівгаз Збут», додаткових угод про ціни до Договору від 11.03.2020 та просить підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу для листування TOB «Чернігівгаз Збут» (т. 1 а. с. 95).
На підтвердження зміни вартості природного газу відповідач-1 до листа № 14704-Сл-4283-0320 від 19.03.2020 додав лист ДП «Держзовнішінформ» №232/30 від 17.03.2020 року (т. 1 а.с. 96).
Відповідно до листа ДП «Держзовнішінформ» №232/30 від 17.03.2020 на запит TOB «Чернігівгаз Збут» за наявною на 16 березня 2020 року інформацією щодо цін на природний газ суб'єктів ринку природного газу відпускний рівень цін на природний газ для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на території України, в залежності від обсягу споживання та умов оплати, з урахуванням тарифу на послугу транспортування природного газу для точки виходу з газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз», без урахування витрат на транспортування розподільними трубопроводами, складав: за березень 2020 року - 5641,74-8148,992 грн/1000 м3 з ПДВ, в т.ч.: за умов оплати протягом або після періоду (календарний місяць) поставки природного газу: за березень 2020 року - 5990,04-6964,6 грн/1000 м3 з ПДВ.
30.03.2020 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» та КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради укладено додаткову угоду щодо зміни ціни до Договору від 11.03.2020 (т. 1 а. с. 94), відповідно до якої п. 1.2, 1.3, 3.2, 3.3 Договору від 11.03.2020 викладено у такій редакції:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 105 015,00 куб. м.
1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 0 м3, лютий - 18 806,74 м3, березень - 22 000 м3, квітень - 15 000 м3, травень - 5 000 м3,червень-вересень - 0 м3, жовтень - 9 636,51 м3, листопад - 20 000 м3, грудень - 14 571,75 м3.
3.2. Ціна, з 01 березня 2020 року, за 1 куб. м природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (Тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», затверджений Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013) за 1 м. куб. становить 5,37314 грн за 1 куб. м, в т. ч. ПДВ - 20%.
3.3. Загальна сума Договору складає 555 073,96 грн, в т.ч. ПДВ - 20%».
Отже, ціна за одиницю товару (1 куб. м природного газу) у порівнянні з попередньою ціною, встановленою у Додатковій угоді від 12.03.2020, знов зросла на 10%.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 30.03.2020 дана додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.03.2020.
На підставі акту № ЧРЗ80002837 приймання-передачі природного газу від 14.04.2020 відповідачем-1 передано, а КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради прийнято природний газ у березні 2020 року в обсязі 16 904,14 куб.м на загальну суму 90 828,31 грн (з ПДВ) (т. 1 а. с. 108).
ТОВ «Чернігівгаз Збут» направило КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради лист № 14704-Сл-4607-0420 від 14.04.2020 «Щодо зміни вартості природного газу», у якому зазначає, що ціна ТОВ «Чернігівгаз Збут» за 1000 куб. м природного газу з урахуванням тарифу на транспортування магістральними мережами та ПДВ з 01.04.2020 становить 5910,45 грн. У зв'язку з вищевикладеним, направлено два примірники підписаних та скріплених печаткою з боку TOB «Чернігівгаз Збут», додаткових угод про ціни до Договору від 11.03.2020 та просить підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу для листування TOB «Чернігівгаз Збут» (т. 1 а. с. 98).
На підтвердження зміни вартості природного газу відповідач-1 до листа № 14704-Сл-4607-0420 від 14.04.2020 додав лист ДП «Держзовнішінформ» №232/36 від 14.04.2020 року (т. 1 а.с. 99).
Відповідно до листа ДП «Держзовнішінформ» №232/36 від 14.04.2020 на запит TOB «Чернігівгаз Збут» за наявною на 14 квітня 2020 року інформацією щодо цін на природний газ суб'єктів ринку природного газу відпускний рівень цін на природний газ для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на території України, в залежності від обсягу споживання та умов оплати, з урахуванням тарифу на послугу транспортування природного газу для точки виходу з газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз», без урахування витрат на транспортування розподільними трубопроводами, складав: за квітень 2020 року - 4435,00-8133,99 грн/1000 м3 з ПДВ, в т.ч.: за умов оплати протягом або після періоду (календарний місяць) поставки природного газу: за квітень 2020 року - 5990,04-7400,00 грн/1000 м3 з ПДВ.
Отже, єдиними доказами коливання ціни на газ на обґрунтування необхідності підвищення його вартості за спірним Договором від 11.03.2020 слугували: лист ТБ «Українська енергетична біржа» № 04/02-103 від 04.02.2020, де зазначена середньозважена ціна природного газу ресурсу лютого 2020 року за результатами електронних біржових торгів - 5737,60 грн/тис. куб. м з ПДВ; лист ДП «Держзовнішінформ» №232/30 від 17.03.2020, де зазначена ціна за березень 2020 року - 5990,04-6964,6 грн/1000 м3 з ПДВ; лист ДП «Держзовнішінформ» №232/36 від 14.04.2020, де зазначена ціна за квітень 2020 року - 5990,04-7400,00 грн /1000 м3 з ПДВ (за аналогічних спірному договору умовам оплати).
22.04.2020 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» та КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради укладено додаткову угоду щодо зміни ціни до Договору від 11.03.2020 (т. 1 а. с. 97), відповідно до якої п. 1.2, 1.3, 3.2, 3.3 Договору від 11.03.2020 викладено у такій редакції:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 98 714,66 куб. м.
1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 0 м3, лютий - 18 806,74 м3, березень - 16 904,14 м3, квітень - 15 000 м3, травень - 5 000 м3,червень-вересень - 0 м3, жовтень - 9 636,51 м3, листопад - 20 000 м3, грудень - 13 367,27 м3.
3.2. Ціна, з 01 квітня 2020 року, за 1 куб. м природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (Тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», затверджений Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013) та податку на додану вартість становить 5,91045 грн за 1 куб. м, в т. ч. ПДВ - 20%.
3.3. Загальна сума Договору складає 555 073,91 грн, в т.ч. ПДВ - 20%».
Отже, ціна за одиницю товару (1 куб. м природного газу) у порівнянні з попередньою ціною, встановленою у Додатковій угоді від 30.03.2020, знов зросла на 10%.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 22.04.2020 дана додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.04.2020.
На підставі акту № ЧРЗ80004747 приймання-передачі природного газу від 18.05.2020 відповідачем-1 передано, а КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради прийнято природний газ у квітні 2020 року в обсязі 3 910,49 куб.м на загальну суму 23 112,76 грн (з ПДВ) (т. 1 а. с. 110), а на підставі акту № ЧРЗ80005047 приймання-передачі природного газу від 15.06.2020 підприємством прийнято природний газ у травні 2020 року в обсязі 315,92 куб.м на загальну суму 1 867,22 грн (з ПДВ) (т. 1 а. с. 112).
КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради направило ТОВ «Чернігівгаз Збут» лист від 27.05.2020 №02-14/254/1, у якому просило зменшити ціна на природний газ за Договором від 11.03.2020 (т. 1 а.с. 102).
У відповідь на лист від 27.05.2020 №02-14/254/1 ТОВ «Чернігівгаз Збут» направило КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради лист № 14704-Сл-6226-0520 від 29.05.2020 «Щодо зміни вартості природного газу», у якому зазначає, що ціна ТОВ «Чернігівгаз Збут» за 1000 куб. м природного газу з урахуванням тарифу на транспортування магістральними мережами та ПДВ з 01.06.2020 становить 5,3194 грн. У зв'язку з вищевикладеним, направлено два примірники підписаних та скріплених печаткою з боку TOB «Чернігівгаз Збут», додаткових угод про ціни до Договору від 11.03.2020 та просить підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу для листування TOB «Чернігівгаз Збут» (т. 1 а. с. 103).
05.06.2020 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» та КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради укладено додаткову угоду щодо зміни ціни до Договору від 11.03.2020 (т. 1 а. с. 101), відповідно до якої п. 1.2, 1.3, 3.2, 3.3 Договору від 11.03.2020 викладено у такій редакції:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 98 714,66 куб. м.
1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: січень - 0 м3, лютий - 26 201,237 м3, березень - 16 904,14 м3, квітень - 3 910,49 м3, травень - 5 000 м3,червень-вересень - 0 м3, жовтень - 8 698,793 м3, листопад - 18 000 м3, грудень - 20 000 м3.
3.2. Ціна, з 01 червня 2020 року, за 1 куб. м природного газу з урахуванням тарифу вартості послуги доступу до потужності (Тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», затверджений Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013) та податку на додану вартість становить 5,3194 за 1 куб. м, в т. ч. ПДВ - 20%.
3.3. Загальна сума Договору складає 516 932,28 грн, в т.ч. ПДВ - 20%».
Отже, ціна за одиницю товару (1 куб. м природного газу) у порівнянні з попередньою ціною, встановленою у Додатковій угоді від 22.04.2020, зменшилась на 10%.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 05.06.2020 дана додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.06.2020.
Прокурор надав прейскуранти на природний газ із ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на період поставки з 01 по 31 січня 2020 року (включно), з 01 по 29 лютого 2020 року (включно), з 01 по 31 березня 2020 року (включно), з 01 по 30 квітня 2020 року (включно), з 01 по 31 травня 2020 року (включно), з 01 по 30 червня 2020 року (включно) (т. 1 а. с. 113-118).
У вказаних прейскурантах зазначена ціна природного газу постачальникам для подальшої реалізації газу установам та організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, яка становить, за умови оплати протягом або після періоду (календарний місяць) поставки газу; місячні обсяги використання природного газу - до 50 тис. куб. м включно: з 01 по 31 січня 2020 року - 7 286,40 грн за 1000 куб.м, з 01 по 29 лютого 2020 року - 6 249,60 грн за 1000 куб.м, з 01 по 31 березня 2020 року - 5 527,20 грн за 1000 куб.м, з 01 по 30 квітня 2020 року - 5 536,80 грн, з 01 по 31 травня 2020 року - 4 714,80 грн, з 01 по 30 червня 2020 року - 3818,40 грн.
На виконання умов Договору від 11.03.2020 на підставі актів приймання-передачі природного газу усього було поставлено природного газу загальним обсягом 47 331,787 куб.м на загальну суму 243 792,94 грн.
Платіжними дорученнями № 174 від 13.03.2020, № 173 від 13.03.2020, № 274 від 24.04.2020, №280 від 25.05.2020, №306 від 22.06.2020 КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради перерахував відповідачу-1 кошти за поставлений природний газ на загальну суму 243 792,94 грн (т. 1 а.с. 105, 107, 109, 111, 112).
Прокурор зазначає, що КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради відповідно до первісної ціни газу, зазначеної у Договорі від 11.03.2020, повинно було сплатити за поставлений природний газ кошти у розмірі 220 182,67 грн, натомість сплатило 243 792,94 грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 23 610,27 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача-1 на користь позивача як розпорядника бюджетних коштів.
На двадцять другій (позачерговій) сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради прийнято рішення від 20.03.2020 № 50-22/VII, у якому обласна рада вирішила реорганізувати шляхом приєднання до КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради (т. 1 а.с. 55-57).
На двадцять четвертій сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради прийнято рішення від 01.07.2020 № 7-24/VII, у якому обласна рада вирішила затвердити передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради до правонаступника - КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради (т. 1 а.с. 59-60).
22.07.2020 проведено державну реєстрацію припинення КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради за рішенням засновників.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступником КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради є КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради (т. 1 а.с. 43-50).
КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради направило відповідачу-1 лист від 06.08.2020 №3-04/1948, у якому просило розірвати Договір від 11.03.2020 у зв'язку з виявленням ряду порушень законодавства в сфері закупівель (т. 2 а.с. 42).
31.08.2020 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» та КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради укладено додаткову угоду до Договору від 11.03.2020 (т. 2 а. с. 36), відповідно до якої сторони домовилися розірвати Договір від 11.03.2020 за взаємною згодою та п. 1.2, 1.3, 3.3 Договору від 11.03.2020 викладено у такій редакції:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 47 331,787 куб.м»
« 1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях:
січень - 0 м3, лютий - 26 201,237 м3, березень - 16 904,14 м3, квітень - 3910,49 м3, травень - 315,92 м3, червень - грудень 0 м3».
3.3. Загальна сума Договору складає 243 792,94 грн, в т.ч. ПДВ 20%, в тому числі відшкодування орендарів - 47 331,787 куб. м».
Відповідно до п. 5 додаткової угоди від 31.08.2020 ця додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання.
Львівська торгово-промислова палата у листі від 31.07.2020 №19-09/671 надала відповідь на запит ТОВ «Чернігівгаз Збут», у якому повідомила інформацію про середньозважені ціни на природний газ за результатами укладених угод на ТБ «Українська енергетична біржа» станом на 30.07.2020: грудень 2019 року - 5 307,08 грн/тис. куб. м, січень 2020 року - 5 763,78 грн/тис. куб. м, лютий 2020 року - 5 764,30 грн/тис. куб. м (т. 1 а.с. 258).
Оцінка суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України «Про публічні закупівлі».
Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, чинній на момент укладання Договору від 11.03.2020).
Згідно з пунктами 5, 9, 18, 32 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, чинній на момент укладання Договору від 11.03.2020: договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари; замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі. При цьому предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
За приписами ч. 4 ст. 36 вказаного Закону України «Про публічні закупівлі», у редакції, чинній на момент укладання Договору від 11.03.2020, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», у редакції, чинній на момент укладання Договору від 11.03.2020, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у редакції, чинній з 19.04.2020).
Отже, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема, у випадку коливання цін на ринку товару, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.
Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» роз'яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов'язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Щодо визнання недійсною Додаткової угоди від 12.03.2020.
Відповідно до поданої ТОВ «Чернігівгаз Збут» тендерної пропозиції ціна за 1 куб. м газу склала 4,440624 грн з ПДВ з обсягом поставки 125 000,00 куб. м. Саме на цих умовах і було обрано ТОВ «Чернігівгаз Збут» переможцем аукціону та підписано договір від 11.03.2020.
У п. 11.1 Договору від 11.03.2020 зазначено, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газовою доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «Чернігівгаз Збут» в інформаційній платформі оператора ГТС, а саме з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року.
Щойно підписавши Договір від 11.03.2020, у цей же день, ТОВ «Чернігівгаз Збут» направило відповідачу-2 лист № 14704-Сл-4271-0320 від 11.03.2020 про внесення змін до Договору від 11.03.2020.
На підтвердження зміни вартості природного газу відповідач-1 надав лист ТБ «Українська енергетична біржа» № 04/02-103 від 04.02.2020.
12.03.2020 між відповідачами укладено додаткову угоду щодо зміни ціни до Договору від 11.03.2020, відповідно до якої річний плановий обсяг постачання газу склав до 113 636,51 куб. м, а ціна на природний газ з 01 лютого 2020 року за 1 куб. м природного газу становила 4,88468 грн.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 12.03.2020 дана додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами, з 01.02.2020, тобто ще до укладення Договору від 11.03.2020.
Отже, фактично вартість природного газу була змінена на наступний день після укладення Договору від 11.03.2020.
Як встановив суд, відповідач-1 у лютому 2020 року здійснив поставку природного газу відповідачу-2 загальним обсягом 26 201,237 куб. м на загальну суму 127 984,65 грн, про що складено акти приймання-передачі природного газу від 12.03.2020 № ЧРЗ80002295 та № ЧРЗ80001835. При цьому вартість природного газу у цих актах зазначена відповідно до додаткової угоди від 12.03.2020.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Зазначені норми Цивільного кодексу України містять загальне регулювання набрання чинності договору та застосування умов договору, а отже є загальними.
Згідно з ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», у редакції, чинній на момент укладення Договору від 11.03.2020, забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Враховуючи те, що спірні правовідносини сторін підпадають під правове регулювання Закону України "Про публічні закупівлі", норми цього закону є спеціальними, а відтак підлягають переважному застосуванню перед загальними нормами ЦК України.
Оскільки Законом України «Про публічні закупівлі» встановлена заборона щодо придбання товарів до проведення відкритих торгів та укладання договору, суд доходить висновку, що здійснення поставок у лютому 2020 року та встановлення у додатковій угоді від 12.03.2020 вартості природного газу з 01.02.2020, тобто ще до укладання Договору від 11.03.2020 не відповідає приписам Закону України «Про публічні закупівлі» та є неправомірним.
У додатковій угоді від 12.03.2020, фактично відповідач-1 збільшив ціну на газ на 10% у порівнянні з ціною, вказаною у Договорі від 11.03.2020, та зменшив плановий обсяг постачання природного газу.
Відповідач-1 зазначає, що у лютому 2020 року відбулось коливання ціни на природний газу бік збільшення, що підтверджується листом ТБ «Українська енергетична біржа» № 04/02-103 від 04.02.2020. Оскільки аукціон відбувся 14.02.2020, відповідач-1 вважає, що тендерні пропозиції учасників є актуальними станом на 14.02.2020.
Як вбачається зі змісту листа ТБ «Українська енергетична біржа» № 04/02-103 від 04.02.2020, у ньому зазначено, що середньозважена ціна природного газу ресурсу лютого 2020 року за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» станом на 04.02.2020 складала 5737,60 грн/тис. куб. м з ПДВ.
Тобто у листі ТБ «Українська енергетична біржа» наведена інформація про середньозважену ціну природного газу лише за чотири дні лютого місяця та ще до завершення подання тендерних пропозицій учасниками торгів і укладання самого договору.
Таким чином, наданий лист не може підтверджувати коливання цін на природний газ після укладення Договору від 11.03.2020, оскільки містить лише загальну цифру - вартість газу станом на 04.02.2020 та не містить доказів реального відсотку здорожчання такого товару.
Разом з тим, лист ТБ «Українська енергетична біржа» № 04/02-103 від 04.02.2020 був поданий відповідачем-1 у складі своєї тендерної пропозиції.
Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі», у редакції, чинній на момент укладення Договору від 11.03.2020 учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції.
Отже, учасник не має право змінювати свою тендерну пропозицію після закінчення строку її подання і моменту укладання з ним договору як переможцем, а умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару).
Враховуючи те, що лист ТБ «Українська енергетична біржа» датований 04.02.2020, а кінцевим строком подання тендерних пропозицій є 13.02.2020, суд доходить висновку, що відповідач-1 не міг не усвідомлювати рівень цін на природний газ у лютому 2020 року, а відтак, запропонувавши не тендер відповідну ціну, свідомо погоджується на такі умови і особисто має нести тягар настання відповідних наслідків.
Натомість, дії ТОВ «Чернігівгаз Збут» щодо зміни ціни, на яку раніше він вже погодився (та навіть особисто запропонував), суд не може кваліфікувати інакше як "недобросовісні", спрямовані на умисне заниження ціни газу саме для досягнення перемоги у тендері та завідомої вже на той час мети підвищення ціни одразу після підписання відповідного договору.
За наведених обставин у їх сукупності, суд доходить висновку, що зміни, внесені до Договору від 11.03.2020 додатковою угодою від 12.03.2020 суперечать ст. 3, 36 Закону України "Про публічні закупівлі", що має наслідком визнання цієї додаткової угоди недійсною у порядку статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Щодо визнання недійсною Додаткової угоди від 30.03.2020.
Відповідач-1 направив відповідачу-2 лист № 14704-Сл-4283-0320 від 19.03.2020, у якому повідомив, що ціна ТОВ «Чернігівгаз Збут» за 1000 куб. м природного газу з урахуванням тарифу на транспортування магістральними мережами та ПДВ з 01.03.2020 становить 5373,14 грн, та просив підписати додаткову угоду до Договору від 11.03.2020.
30.03.2020 між відповідачем-1 та відповідачем-2 підписано додаткову угоду до Договору від 11.03.2020, відповідно до якої річний плановий обсяг постачання газу склав до 105 015,00 куб. м, а ціна на природний газ з 01 березня 2020 року за 1 куб. м природного газу становила 5,37314 грн.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 30.03.2020 дана додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами, з 01.03.2020, тобто ще до укладення Договору від 11.03.2020.
Отже, фактично відповідач-1 збільшив ціну на газ на 10% у порівнянні з ціною, вказаною у додатковій угоді від 12.03.2020 та зменшив плановий обсяг постачання природного газу, зазначений у Договорі від 11.03.2020.
На підтвердження зміни вартості природного газу відповідач-1 до листа № 14704-Сл-4283-0320 від 19.03.2020 додав лист ДП «Держзовнішінформ» №232/30 від 17.03.2020 року.
Як вбачається зі змісту листа ДП «Держзовнішінформ» №232/30 від 17.03.2020 року, у ньому наводиться інформація різних суб'єктів ринку природного газу щодо діапазону відпускних цін на природний газ для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на території України, в залежності від обсягу споживання та умов оплати за березень 2020 року.
Таким чином, наданий лист не може підтверджувати коливання цін на природний газ після укладення Договору від 11.03.2020 на початок періоду застосування нової ціни - 01.03.2020 оскільки констатує лише рівень загальних ринкових цін на газ у різних суб'єктів ринку природного газу у березні 2020 року і саме станом на 17.03.2020.
При цьому матеріали справи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення Договору від 11.03.2020, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни за період з моменту укладення Договору від 11.03.2020 і до внесення до нього змін за спірною додатковою угодою.
Не містять матеріали справи також доказів зміни ринкової ціни за період з 01.02.2020 (дати, з якої застосована ціна згідно з додатковою угодою від 12.03.2020) і до 01.03.2020 (дати, з якої застосована ціна згідно з додатковою угодою від 30.03.2020).
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 у справі №907/788/18.
Натомість, із наданих прокурором прейскурантів на природний газ із ресурсів Акціонерного товариства «НАК «Нафтогаз України» за період з 01.01.2020 по 30.03.2020 вбачається тенденція зниження ціни на природний газ впродовж зазначених трьох місяців.
Разом з тим, не може підтверджувати коливання цін на природний газ і наданий відповідачем-1 лист Львівської торгово-промислової палати №19-09/671, оскільки він датований 31.07.2020, а відтак відповідач-1 не міг керуватись цією інформацією на момент звернення до відповідача-2 (19.03.2020) з пропозицією укласти додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ, та що, у свою чергу, також суперечить принципу необхідності відповідного обґрунтування та документального підтвердження саме на момент внесення змін до договору, як це відображено у Роз'ясненнях Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а не під час судового розгляду справи.
Оскільки відповідно до умов додаткової угоди від 30.03.2020 до Договору від 11.03.2020 ця угода, у тому числі щодо ціни природного газу, розповсюджує свою дію з 01.03.2020, фактично як придбання товару, так і вартість природного газу була змінена ще до укладення Договору від 11.03.2020, що є неправомірним, про що судом вже було висновано вище у призмі ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі».
Надаючи оцінку таким діям ТОВ «Чернігівгаз Збут», суд дійшов висновку, що товариство мало на меті збільшення ціни договору на максимальний розмір - 10 %, а не на реальний відсоток коливання, який існував протягом дії договору. Саме тому поданий товариством у підтвердження коливання ціни на газ доказ - лист ДП «Держзовнішінформ» №232/30 від 17.03.2020 року містить загальну цифру - вартість газу за березень 2020 року та не містить доказів реального відсотку здорожчання такого товару. Товариство мало можливість звернутись до компетентної організації із завданням провести дослідження, аналіз ринку газу протягом дії договору та отримати за результатами такого дослідження висновок з реальним відсотком коливання ціни, однак таким правом та можливістю ТОВ «Чернігівгаз Збут» не скористалось.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач-1 не надав документального підтвердження підвищення ціни на природний газ за період з 01.02.2020 (дати, з якої застосована ціна згідно з додатковою угодою від 12.03.2020) і до 01.03.2020 (дати, з якої застосована ціна згідно з додатковою угодою від 30.03.2020).
Отже, оскільки ТОВ «Чернігівгаз Збут», направляючи лист про укладення додаткової угоди щодо зміни ціни до Договору від 11.03.2020, не надало доказів наявності коливання ціни на ринку на природний газ у відсотковому співвідношенні до ринкової вартості газу на момент укладення додаткової угоди від 12.03.2020, суд дійшов висновку про те, що у сторін не було підстав для збільшення ціни Договору від 11.03.2020 на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відтак зміни, внесені до Договору від 11.03.2020 додатковою угодою від 30.03.2020 суперечать ст. 3, 36 Закону України "Про публічні закупівлі", що має наслідком визнання цієї додаткової угоди недійсною у порядку статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Щодо визнання недійсною Додаткової угоди від 22.04.2020.
Відповідач-1 направив відповідачу-2 лист 14704-Сл-4607-0420 від 14.04.2020, у якому повідомив, що ціна ТОВ «Чернігівгаз Збут» за 1000 куб. м природного газу з урахуванням тарифу на транспортування магістральними мережами та ПДВ з 01.04.2020 становить 5910,45 грн, та просив підписати додаткову угоду до Договору від 11.03.2020.
22.04.2020 між відповідачем-1 та відповідачем-2 підписано додаткову угоду до Договору від 11.03.2020, відповідно до якої річний плановий обсяг постачання газу склав до 98 714,66 куб. м, а ціна на природний газ з 01 квітня 2020 року за 1 куб. м природного газу становила 5,91045 грн.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 22.04.2020 дана додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами, з 01.04.2020.
Отже, фактично відповідач-1 збільшив ціну на газ на 10% у порівнянні з ціною, вказаною у додатковій угоді від 30.03.2020, та зменшив плановий обсяг постачання природного газу, зазначений у Договорі від 11.03.2020.
На підтвердження зміни вартості природного газу відповідач-1 до листа № 14704-Сл-4607-0420 від 14.04.2020 додав лист ДП «Держзовнішінформ» №232/36 від 14.04.2020 року (т. 1 а.с. 99).
Як вбачається зі змісту листа ДП «Держзовнішінформ» №232/36 від 14.04.2020 року, у ньому наводиться інформація різних суб'єктів ринку природного газу щодо діапазону відпускних цін на природний газ для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на території України, в залежності від обсягу споживання та умов оплати за квітень 2020 року.
Таким чином, наданий лист не може підтверджувати коливання цін на природний газ після укладення Договору від 11.03.2020 за період з 01.03.2020 (дати, з якої застосована ціна згідно з Додатковою угодою від 30.03.2020) і до 01.04.2020.
При цьому матеріали справи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення Договору від 11.03.2020, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни за період з моменту укладення Договору від 11.03.2020 і до внесення до нього змін за спірною додатковою угодою.
Крім того, обґрунтованість підвищення ціни на 10% з 01.04.2020 порівняно з 01.03.2020 спростовується навіть безпосередньо наданими відповідачем-1 листами від 17.03.2020 та від 14.04.2020, за змістом яких ціна на газ за умови аналогічним спірному договору порядку розрахунків, збільшилась лише на 0-3,25%.
Не може підтверджувати коливання цін на природний газ і наданий відповідачем-1 лист Львівської торгово-промислової палати №19-09/671 від 31.07.2020, з огляду на вищевикладені висновки суду.
Надаючи оцінку таким діям ТОВ «Чернігівгаз Збут», суд дійшов висновку, що товариство мало на меті збільшення ціни договору на 10 %, а не на реальний відсоток коливання, який існував протягом дії договору. Саме тому поданий товариством у підтвердження коливання ціни на газ доказ - лист ДП «Держзовнішінформ» №232/36 від 14.04.2020 року містить загальну цифру - вартість газу за квітень 2020 року та не містить доказів реального відсотку здорожчання такого товару. Товариство мало можливість звернутись до компетентної організації із завданням провести дослідження, аналіз ринку газу протягом дії договору та отримати за результатами такого дослідження висновок з реальним відсотком коливання ціни, однак таким правом та можливістю ТОВ «Чернігівгаз Збут» не скористалось.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач-1 не надав документального підтвердження підвищення ціни на природний газ ані станом на 01.04.2020 (початок періоду застосування нової ціни), ані на момент звернення до відповідача-2 з листом про укладення додаткової угоди (14.04.2020) порівняно з 01.03.2010.
При цьому суд також зазначає, що укладення додаткової угоди до Договору від 11.03.2020 щодо зміни ціни на природний газ за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі».
Отже, оскільки ТОВ «Чернігівгаз Збут», направляючи лист про укладення додаткової угоди щодо зміни ціни до Договору від 11.03.2020, не надало доказів наявності коливання ціни на ринку на природний газ у відсотковому співвідношенні до ринкової вартості газу на момент укладення додаткової угоди від 30.03.2020, суд дійшов висновку про те, що у сторін не було підстав для збільшення ціни Договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відтак зміни, внесені до Договору від 11.03.2020 Додатковою угодою від 22.04.2020 суперечать ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що має наслідком визнання цієї додаткової угоди недійсною у порядку статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Щодо визнання недійсною Додаткової угоди від 05.06.2020.
05.06.2020 між відповідачами укладено додаткову угоду щодо зміни ціни до Договору від 11.03.2020, відповідно до якої ціна на природний газ з 01 червня 2020 року за 1 куб. м природного газу становила 5,3194 грн.
Вартість природного газу за цієї додатковою угодою знизилась на 10% саме відносно ціни, встановленої додатковою угодою від 22.04.2020, проте перевищує ціну, визначену у первісній редакції Договору від 11.03.2020.
Згідно з нормами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Отже, визнання недійсним первісного правочину тягне за собою наслідки у виді недійсності усіх похідних від нього подальших правочинів.
Оскільки додаткові угоди від 12.03.2020, від 30.03.2020, від 22.04.2020 за відповідним ланцюгом зміни цін на природній газ визнані судом недійсними, Додаткова угода від 05.06.2020 також підлягає визнанню недійсною.
Щодо стягнення з відповідача-1 грошових коштів у розмірі 23 610,27 грн.
Частиною 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
При цьому згідно із п. 1 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №912/898/18.
Прокурор зазначає, що КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради відповідно до первісної ціни газу, зазначеної у Договорі від 11.03.2020, повинно було сплатити за поставлений природний газ кошти у розмірі 220 182,67 грн, натомість сплатило 243 792,94 грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 23 610,27 грн.
Як встановив суд, відповідно до наданих актів приймання-передачі відповідач-1 поставив природний газ загальним обсягом 47 331,787 куб.м на загальну суму 243 792,94 грн, які були повністю сплачені КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради.
Згідно з п. 3.2 Договору від 11.03.2020 ціна 1 куб. метру газу становить 4,440624 грн з ПДВ.
Таким чином, КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради повинно було сплатити за поставлений природний газ загальним обсягом 47 331,787 куб.м кошти у розмірі 210 182,67 грн (47 331,787 *4,440624 = 210 182,67), а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 33 610,27 грн.
Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на газ шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 33 610,27 грн.
Разом з тим, за приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених прокурором вимог та не може самостійно змінювати предмет позову, позовні вимоги в частині стягнення надмірно сплачених коштів підлягають задоволенню у заявленому прокурором розмірі, тобто у розмірі 23 610,27 грн.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Оскільки у спірних взаємовідносинах наявні неправомірні дії обох сторін правочинів та відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідачів у рівних частинах.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними додаткові угоди від 12.03.2020, від 30.03.2020, від 22.04.2020 та від 05.06.2020 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 11.03.2020 № 41АВ147-1192-2020 на закупівлю природного газу, укладені між КНП "Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39576385, вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021) на користь Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02013290, вул. Івана Мазепи, 1-б, м. Чернігів, 14005) кошти у розмірі 23 610,27 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (код ЄДРПОУ 39576385, вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021) та користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) 5 255 грн витрат зі сплати судового збору.
5. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 02006113, вул. Волковича, 25, м. Чернігів, 14029) та користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) 5 255 грн витрат зі сплати судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Повне рішення складено 07.12.2020.
Суддя В. В. Шморгун