Ухвала від 07.12.2020 по справі 5023/5383/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"07" грудня 2020 р. м. ХарківСправа № 5023/5383/12 (922/2862/20)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль" (вх. № 28202 від 02 грудня 2020 року) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ "ФК "Поліс",

до Фізичної особи ОСОБА_1 , Фізичної особи ОСОБА_2 , фізично особи ОСОБА_3 , Фізичної особи - підприємця Шкумата Ігора Миколайовича, Фізичної особи ОСОБА_4

треті особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Макушева Наталія Віталіївна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мангушева Ольга Степанівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гаврилюк Наталія Володимирівна,

про усунення перешкод у здійсненні права власності в межах справи про банкрутство ТОВ "Інтервертикаль",-

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль" скерувало до господарського суду Харківської області заяву (28202), в якій заявила відвід судді Усатому Віталію Олександровичу.

За результатами розгляду заяви, 03 грудня 2020 року була постановлена суддею Усатим Віталієм Олександровичем ухвала про визнання заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль" відводу судді Усатому Віталію Олександровичу необґрунтованим та передано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль" (вх. № 28202 від 02 грудня 2020 року) про відвід на розгляд іншому судді, визначеному в порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

04 грудня 2020 року, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заява про відвід (вх. № 28202 від 02 грудня 2020 року) визначена судді Калініченко Наталі Вадимівні.

Суддя Калініченко Наталія Вадимівна, ретельно проаналізувавши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль" заяву про відвід судді Усатого Віталія Олександровича, вважає за необхідне зазначити наступне.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 9901/22/17.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Так, законодавством України встановлені підстави подання відводу (самовідводу), системний аналіз яких свідчить, що усунення судді від правосуддя повинно бути мотивованим і відповідати меті забезпечення неупередженості суду.

В цій частині слід зазначити, що вимога про вмотивованість заяви про самовідвід прямо випливає зі змісту частини 1 статті 38 ГПК України. Аналіз цієї норми права, а також норм статей 35-37 ГПК України показує, що законодавець визнає за суддею право на самовідвід, але тільки в разі наявності визначеної причини, в силу якої правосуддя може бути упередженим або несе ризики виглядати таким.

Підставою, покладеною Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль" для відводу судді Усатового Віталія Олександровича стає те, що 25 листопада 2020 року з відкритих джерел інформації, зокрема, з офіційного сайту Господарського суду Харківської області позивачу стало відомо про те, що 18 листопада 2020 року біля приміщення суду відбувався пікет громадян, які придбали нерухоме майно (квартири) в місті Харкові по вулиці Ковтуна, будинок 42-а, що належало Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль", яке з 2012 року перебуває в процедурі банкрутства.

Позивач зазначає, що пікет тривав три дні, а в мережі інтернет поширювались відомості щодо наявності у мешканців багатоквартирного житлового будинку права власності на квартири, і відбувається рейдерське захоплення, яке підтримує суддя. Широке розповсюдження та значний резонанс щодо даної справи, викликають у позивача сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Усатого Віталі Олександровича.

Суд наголошує на тому, що розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначено, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об'єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).

У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію. У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами "правосуддя має не лише здійснюватися, але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості.

З огляду на викладену вище практику Європейського суду з прав людини, вивчивши доводи викладені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль" про відвід судді Усатого Віталія Олександровича, суддею Калініченко Наталією Вадимівною встановлено відсутність в діях судді Усатого Віталія Олександровича всіх складових (суб'єктивних та об'єктивних критеріїв) в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Так, подана позивачем заява не містить обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженості судді Усатого Віталія Олександровича та можуть бути підставою для його відводу відповідно до статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Наведені позивачем доводи щодо сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді Усатого Віталія Олександровича, мають суб'єктивний характер, оскільки жодного прикладу чи факту вчинення дій, які б свідчили про його упередженість чи ставили б під сумнів безсторонність судді, не наведено.

Крім того, з доводів та меж перегляду заяви не простежується будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість чи необ'єктивність судді, якому заявлено відвід.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23 від 19 травня 2006 року, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.

У пункті 132 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гарабін проти Словаччини» (Harabin v. Slovakia) від 20 лютого 2013 року зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.

В світлі наведених обставин та норм чинного законодавства, які підлягають застосуванню, виходячи із основних засад (принципів) господарського судочинства, суддею Калініченко Наталією Вадимівною не встановлено обставин, а позивачем у заяві про відвід не доведено про упередженість судді Усатого Віталія Олександровича, внаслідок чого відсутні правові підстави для відводу судді, що має своїм наслідком відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль" про відвід судді Усатому Віталію Олександровичу.

Керуючись статтями 32, 35, 38, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервертикаль" (вх. № 28202 від 02 грудня 2020 року).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Ухвалу підписано 07 грудня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко