"07" грудня 2020 р.Справа № 916/2289/20
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
розглянувши у судовому засіданні без виклику сторін заяву ТОВ «ЗЕРТЕК» від 02.11.2020р. за вх.№2-3998/20 про розподіл витрат на правничу допомогу по справі №916/2289/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРТЕК" (69037, м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, 3, к.36) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватного сільськогосподарського підприємства "Фортуна" (Чернігівська область, Ічнянський район, с.Южне, вул. Т. Шевченка,37), про стягнення 155233,38грн. вартості нестачі вантажу,
02.11.2020р. Господарським судом Одеської області у спрощеному провадженні без виклику сторін ухвалено рішення, яким задоволено повністю позов ТОВ "ЗЕРТЕК" до АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ПСП "Фортуна" про стягнення 155233,38грн. вартості нестачі вантажу, стягнуто 155233,38грн. вартості нестачі вантажу, 2328,50грн. судового збору.
Позивач 02.11.2020р. за вх.№2-3998/20 звернувся до суду із заявою про розподіл витрат на правничу допомогу, а саме просить стягнути з відповідача 3000грн. за складання позовної заяви.
Так, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем до справи подано договір №03/08 від 03.08.2020р., укладений між адвокатом Соколовою В.Д. та ТОВ «ЗЕРТЕК». У п.4.1. вказаного договору сторони визначили, що вартість послуг адвоката зі складання позовної заяви становить 300грн. Пунктом 7.1. договору передбачено, що він діє до 09.10.2019р.
Крім того, до заяви про розподіл витрат на правничу допомогу позивач додав до справи додаткову угоду від 15.09.2020р. до договору про надання правової (правничої) допомоги №03/08 від 03.08.2020р. У п.1 додаткової угоди визначено, що п.4.1. договору викладено у наступній редакції: «Сторони домовились, що за надану за цим договором правову (правничу) допомогу у вигляді складення позовної заяви клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 3000грн. Оплата гонорару адвоката здійснюється протягом 15 днів після підписання акту виконаних робіт.».
Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 19.10.2020р. щодо надання правової допомоги у вигляді складання позовної заяви на суму 3000грн. В акті визначено, що він складений на виконання договору №03/08 від 03.08.2020р.
Ухвалою суду від 03.11.2020р. призначено засідання суду без виклику сторін для розгляду заяви позивача про розподіл витрат на правничу допомогу на 18.11.2020р. об 11год.30хв., зобов'язано позивача подати до суду у строк до 17.11.2020р.: пояснення з приводу того, чи продовжувався строк дії договору №03/08 від 03.08.2020р. та докази на підтвердження такого; докази проведення фактичної оплати витрат на правничу допомогу у розмірі 3000грн.; обґрунтування понесених витрат у відповідності до ст.129 ГПК України. Також вказаною ухвалою повідомлено відповідача про наявність у нього права подати заперечення з приводу заяви позивача про розподіл витрат на правничу допомогу.
Судове засідання, призначене на 18.11.2020р. не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Малярчук І.А. на лікарняному з 09.11.2020р. по 16.11.2020р. та у відпустці з 17.11.2020р. по 20.11.2020р.
Ухвалою суду від 25.11.2020р. призначено судове засідання без виклику сторін для розгляду заяви позивача про розподіл витрат на правничу допомогу на 07.12.2020р. о 12год.00хв.
На виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 03.11.2020р. позивач подав до справи пояснення від 16.11.2020р. за вх.№30680/20, де вказує, що фактичний розмір витрат на правничу (правову) допомогу становить 3000грн. Зазначена сума була оплачена адвокату 11.11.2020р. Крім того, позивач зазначив, що послуги зі складання позовної заяви надано адвокатом Соколовою В.Д. на підставі договору №03/08 від 03.08.2020р. Внаслідок описки в умовах договору визначено, що вартість послуг зі складання позовної заяви становить 300 грн. У зв'язку із виявленням такої помилки було укладено додаткову угоду від 15.09.2020р., якою передбачено, що за складання позовної заяви адвокату сплачується сума в розмірі 3000 грн. Це дійсна і фактична ціна про яку домовлялись сторони. Заява про усунення недоліків позовної заяви від 28.08.2020р. в своєму розрахунку містила вартість послуг з адвоката зі складання позовної заяви в розмірі 3000 гривень. На виконання цього договору сторонами підписано акт виконаних робіт. В силу того, що ТОВ «Зертек» з адвокатом мав здійснити розрахунок за спожиту послугу та виконати зобов'язання по його оплаті Сторони підписали акт виконаних робіт визначивши в ньому фактичну дату підписання акту, на термін дії договору Товариство навіть не звернуло уваги тому що розрахунок з адвокатом у будь- якому випадку був би здійснений. Позивач вважає таку свою позицію правомірною в той час як одностороння відмова від зобов'язання і від його виконання у вигляді відмови в підписанні акту виконаних робіт була б не законною та порушувала б положення 525 та 526 ЦК України. Припинення дії договору не звільніє сторін від його належного виконання. Станом на поточну дату до договору №03/08 від 03.08.2020р. додаткова угода про його розірвання не укладалась. Додатковою угодою від 09.11.2020р. сторони продовжили дію цього договору до 28.02.2021р. Крім зазначеного в договір внесено умови щодо представництва адвокатом інтересів ТОВ «Зертек» в суді апеляційної інстанції та складання відзиву на апеляційну скаргу по даній справі. Враховуючи, що адвокату на підставі виставленого ним рахунку було фактично сплачено вартість правової (правничої) допомоги і витрати є підтвердженими платіжним дорученням, позивач вважає, що підстави для задоволення його заяви в покладенні судових витрат на відповідача в цій частині є підтвердженими.
До пояснень позивачем додано додаткову угоду від 09.11.2020р. до договору про надання правничої допомоги №03/08 від 03.08.2020р., за умовами якої п.1.1. договору викладено в наступній редакції: « 1.1. Адвокат бере на себе зобов'язання: підготувати позовну заяву за документами, інформацією та матеріалами наданими Клієнтом; надати послуги з представництва інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції; скласти відзив на апеляційну скаргу по справі №916/2289/20. Розділ 4 договору «Гонорар адвоката» доповнено пунктом 4.2. в наступній редакції: «4.2. Сторони домовились, що за надану за цим договором правову (правничу) допомогу у вигляді складання відзиву на апеляційну скаргу Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі 3000 грн. 00 коп. (три тисячі гривень 00 коп.) Оплата гонорару Адвоката здійснюється протягом 15 днів після підписання Акту виконаних робіт.». Пункт 7.1. договору викласти в наступній редакції: « 7.1. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 28 лютого 2021 року.».
На підтвердження фактичного понесення витрат на правничу допомогу позивач подав до справи платіжне доручення №1817 від 11.02.2020р. на суму 3000грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5, 6 ст.126 ГПК України).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.ч.4, 5, 8, 9 ст.129 ГПК України).
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.ч.1, 2, 3 ст.244 ГПК України).
Дослідивши заяву позивача та документи, що подані на її підтвердження, суд встановив, що вказана заява підлягає задоволенню,
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Станом на дату постановлення даної ухвали до Господарського суду Одеської області від відповідача не надійшли заперечення на заяву позивача про розподіл судових витрат.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Наразі із наявних у справі доказів вбачається, що позивач згідно із договором №03/08 від 03.08.2020р., з врахуванням додаткових угод від 15.09.2019р., від 09.11.2020р., акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 19.10.2020р., під час оформлення позову у даній справі користувався правничою допомогою адвоката Соколової В.Д., розмір якої склав 3000грн., що фактично була сплачена позивачем на користь адвоката в заявленому розмірі згідно платіжного доручення №1817 від 11.02.2020р.
За таких умов, вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Отже, витрачання адвокатом позивача часу на оформлення позову по справі дає підстави суду дійти висновку про те, що вимоги позивача про відшкодування йому за рахунок відповідача витрат на правову допомогу з урахуванням категорії справи, рівня її складності, тривалості розгляду справи, підлягають задоволенню у розмірі 3000грн., що може вважатись розумним і співмірним, пропорційним до предмета спору.
Керуючись ст.ст.232, 233, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити заяву ТОВ «ЗЕРТЕК» від 02.11.2020р. за вх.№2-3998/20 про розподіл витрат на правничу допомогу.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРТЕК" (69037, м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, 3, к.36, код ЄДРПОУ 3995211) 3000 (три тисячі) грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено 07.12.2020р.
Суддя І.А. Малярчук