"07" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2785/20
Господарський суд Одеської області у складі судді С.В. Літвінова, розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т.Шевченка,18,Київ 1,01601) в особі, якою є Одеська філія Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул.Коблевська,39,Одеса,Одеська область,65023)до відповідача: Фізична особа-підприємець Куколев Михайло Михайлович ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 43016,84 грн.
Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Одеська філія Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізична особа-підприємець Куколев Михайло Михайлович, в якому просить господарський суд: про стягнення 43016,84 грн., з яких 36376,46грн. - основна заборгованість, 478,85грн. - 3% річних, 610,72грн. - інфляційні витрати, 5550,81грн. - пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на нелажежне виконання відповідачем договору оренди комерційної нерухомості №51Е100-1890/18 від 21.12.2018р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.10.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2785/20, Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній"
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
Між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком», в особі Одеської філії ПАТ «Укртелеком», (надалі- Позивач, Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Куколевим Михайлом Михайловичем (надалі - Відповідач, Орендар), укладено договір оренди комерційної нерухомості від 21.12.2018р. № 51Е100-1890/18 (надалі - Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування комерційну нерухомість (далі - Майно), розташовану в м. Одеса по вул. Балківська №100 на 1-му поверсі семиповерхового будинку, загальною площею 68,0 м2 (приміщення №12, №13, №14, №15 згідно з планом за поверхами), для розміщення офісу.
Факт виникнення відносин оренди комерційної нерухомості та взаємних зобов'язань між Позивачем та Відповідачем підтверджується актом приймання-передачі Майна від 11.12.2018 року.
Відповідно до п.2.1 .Договору, передача Орендареві Майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками Сторін Акту приймання-передачі майна (Додаток №1 до цього Договору) за умови попереднього внесення грошової суми застави Визначеної п.3.11 цього договору до підписання Акту приймання- передачі майна, якщо обов'язок її внесення передбачений договором.
Виконуючи вимоги п.2.1.Договору 11.12.2018 р. Позивач передав, а Відповідач прийняв майно в платне користування, відповідно до умов Договору, що підтверджується підписаним повноважними представниками сторін Актом приймання-передачі майна, без зауважень.
В п.12.1 Договору сторони домовилися, що згідно ст. 631 ЦК України умови Договору застосовуються до відносин, що виникли з 11 грудня 2018 р.
Згідно з пунктами 3.1., 3.1.1, 3.1.2 Договору, за домовленістю сторін орендна плата складається з плати за приміщення та плати за послуги з утримання комерційної нерухомості (згідно виставленого рахунку).
Відповідно до п.3.1.1.1. Договору орендна плата на період проведення Орендарем ремонтних робіт з 11 грудня 2018 року по 31 травня 2019 року (включно) становить: 41 (сорок одна) гривня 67 коп. за 1 м2 орендованої площі без ПДВ, що становить 8 (вісім) гривень 33 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 50 (п'ятдесят) гривень 00 коп. за 1 м2 орендованої площі з ПДВ. Орендна плата за місяць за 68.0 м2 всієї орендованої площі складає 2 833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) гривні 56 коп. без ПДВ, що становить 566 (п'ятсот шістдесят шість) гривень 71 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 27 коп. за 68,0м2 з ПДВ.
Приписами п. 3.1.1.2 Договору встановлено, що починаючи з 01 червня 2019 року орендна плата становить: 83 (вісімдесят три) гривні 33 коп. за 1 м2 орендованої площі без ПДВ, що становить 16 (шістнадцять) гривень 67 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 100 (сто) гривень 00 коп. за 1 м2 орендованої площі з ПДВ. Орендна плата за місяць за 68 м2 всієї орендованої площі складає 5 666 ( п'ять тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 44 коп. без ПДВ, що становить - 1 133 (одна тисяча сто тридцять три) гривні 29 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 6 799 ( шість тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) гривень 73 коп. за 68,0 за м2 з ПДВ.
Згідно з п.3.4. Договору, Послуги з утримання комерційної нерухомості складаються з комунальних витрат, витрат на опалення, охорону, вивіз сміття, витрат на забезпечення обладнання орендаря електроживленням через електромережі ПАТ «Укртелеком», витрат на забезпечення приміщень додатковими зручностями тощо.
П. 3.5.Договору визначає, що Орендодавець в односторонньому порядку без змін та доповнень до цього Договору змінює плату за послуги з утримання комерційної нерухомості у разі зміни або запровадження нових цін, тарифів на комунальні послуги, введення інших обов'язкових зборів і платежів згідно з законодавством України. Про зміну плати за послуги Орендодавець зобов'язаний попередити Орендаря письмово не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю, з якого застосовується нова вартість.
П.3.6. Договору встановлює, що Орендар відшкодовує вартість електроенергії, спожитої за поточний місяць, згідно з показниками окремо встановленого лічильника у відповідності до державних тарифів, що затверджені відповідними постановами НКРЕ. Вартість електроенергії, розрахована Орендодавцем згідно з такими показниками, включається до плати за послуги з утримання комерційної нерухомості. При розрахунках розміру Орендної плати, що підлягає авансовій сплаті згідно з п.3.7. Орендодавець включає до такого розрахунку вартість електроенергії на рівні показника фактичного споживання за попередній місяць.
Відповідно до пунктів3.7.-3.9. Договору, оплата за перший місяць оренди здійснюється Орендарем не пізніше 10 робочих днів після підписання Акту приймання- передачі орендованого майна. Щомісяця, не пізніше 10 числа поточного місяця, Орендодавець надає Орендарю Акт про надані послуги (або рахунок-акт), якими підтверджується обсяг і вартість послуг за попередній місяць. Орендар зобов'язаний підписати Акт про надані послуги(або рахунок-акт) та повернути його Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата сплачується Орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця до 20 числа розрахункового місяця.
Належним чином виконуючи умови договору. Позивачем надавалось Відповідачу у платне строкове користування Майно, що підтверджується складеними відповідно до п.3.7, 3.8 Договору Рахунками-актами, а саме: № 51008/1812-206 від 31.12.2018р.; № 51008/1901-178 від 31.01.2019р.; № 51008/1902-170 від 28.02.2019р.; № 51008/1903-161 від 31.03.2019р.; № 51008/1904-170 від 30.04.2019р.; № 51008/1905-148 від 31.05.2019р.; № 51008/1906-145 від 30.06.2019р.; № 51008/1907-90 від 31.07.2019р.; № 51008/1908-90 від 31.08.2019р.; № 51008/1909-83 від 30.09.2019р.
Наведені вище рахунки-акти, окрім рахунку-акту №51008/1909-83 від 30.09.2019р. були передані Відповідачу та повернуті останнім підписаними без зауважень.
З метою уникнення на етапі судових спорів виникнення питань щодо отримання Відповідачем всіх рахунків-актів. Позивачем було ініційовано повторну передачу всіх рахунків-актів Відповідачу наручно, відповідно про отримання всіх актів свідчить підпис Відповідача на копії листа Позивача №343-37 від 11.09.2019р.
Підписаний рахунок-акт № 51008/1909-83 від 30.09.2019р. Відповідачем не було повернуто на адресу Позивача даний без вказання будь-якої причини.
Відповідач належним чином умови договору в частині оплати не виконував, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість.
П.3.11. Договору визначає, що грошові зобов'язання Орендаря за цим Договором забезпечуються у вигляді грошової застави в розмірі, не меншому, ніж Орендна плата за один календарний місяць оренди, визначений згідно з п.п.3.1.1.2. п.3.1. цього Договору, застава вноситься до моменту підписання акту приймання-передачі майна (Додаток №1 до цього Договору). Із суми завдатку Орендодавець має право задовольнити будь-які грошові вимоги до Орендодавця. Не пізніше 20-ти календарних днів віддати закінчення цього Договору та підписання Акту приймання- передачі майна Орендодавець зобов'язаний повернути Орендарю завдаток, якщо від не був використаний для погашення грошових зобов'язань за цим Договором.
На виконання умов п.3.11. Договору Відповідач здійснив оплату грошової застави у розмірі 6800 грн.
В подальшому відповідні грошові кошти, сплачені на підставі п.3.11 Договору були використані для погашення заборгованості Відповідача, а саме у листопаді 2019 р.
Відповідачем, 31.03.2019р. частково було сплачено суму заборгованості 5500 грн. 31.03.2019 р.
Таким чином, за Відповідачем утворилась заборгованість за Договором у розмірі 36 376.46 грн.
Як зазначає позивач, для забезпечення виконання зобов'язання Відповідача, Позивач листом від 21.08.2019 року № 229-ВИХ-СЮ-51Е100-2019 звертався до Відповідача з вимогою щодо сплати боргу за договором. Вказаний лист Позивача залишено Відповідачем без відповіді та задоволення.
Отже, Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати боргу за договором оренди, тому позивачем за період з 11.12.2018 року по 16.09.2019 року нараховані 478,85грн. - 3% річних, 610,72грн. - інфляційні витрати, 5550,81грн. - пеня.
Враховуючи, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 36376,46грн, 478,85грн. - 3% річних, 610,72грн. - інфляційні витрати, 5550,81грн. - пеня та судові витрати.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Так, судом встановлено наявність заборгованості відповідача за користування майном у розмірі 36376,46грн., у зв'язку з чим позовна вимога позивача підлягає судом задоволенню повністю.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за Договорами 3% річних за прострочення оплати за користування майном у розмірі 478,85 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 610,72грн..
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних за прострочення оплати за користування майном у розмірі 478,85 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 610,72грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5550,81грн. - пені.
Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з п. 6.2. Договору, у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за Договором, Орендар на вимогу Орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.
Так, за період з 11.12.2018 року по 16.09.2019 року сума нарахованої пені складає - 5 550, 81 грн.
Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом пеня у розмірі 5550,81 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.
Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Куколева Михайла Михайловича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т.Шевченка, 18, Київ 1, 01601) в особі Одеської філії (вул. Коблевська, буд. 39, Одеса, Одеська область, 65023, код ЄДРПОУ 21560766) основний борг в розмірі 36376,46грн., пеню в розмірі 5550,81грн., 3% річних у розмірі 478,85 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 610,72грн. та 2102грн. судового збору.
Повний текст складено 07 грудня 2020 р., у зв'язку з перебуванням судді С.В. Літвінова на лікарняному з 16.11.2020 року по 23.11.2020 року та з 24.11.2020 року по 04.12.2020 року у відпустці.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов