03.12.2020 Справа № 914/1392/18
Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Фартушок Т.Б., судді Горецька З.В. та Стороженко О.Ф., за участю секретаря судового засідання Толочко І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут", Львівська область, м. Львів;
до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Львівгаз", Львівська область, м. Львів;
за участі Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні Відповідача: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ;
про: зобов'язання Відповідача скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу за період з 01.07.2015р. по 01.10.2018р. з приведенням їх до стандартних умов відповідно до Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики від 26.02.2004р. №116;
зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами за період 01.07.2015р. по 01.10.2018р. відповідно до робочих об'ємів лічильників природного газу
Представники:
Позивача: Станько М.М. - представник, адвокат (довіреність від 12.01.2020р. №007.1Пр-2-0120);
Відповідача: Свідунович Р.І. - представник, адвокат (довіреність від 02.12.2020р. №007Др-273-1220);
Третьої особи: не з'явився.
30.07.2018р. до Господарського суду Львівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" надійшла позовна заява від 27.07.2018р. №Lvz007.2-С1С-5011-0718 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про зобов'язання скасувати безпідставно нараховані обсяги газу за період з 01.10.2016р. по 30.09.2018р.; зобов'язання здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами за період з 01.10.2016р. по 30.09.2018р. відповідно до робочих об'ємів лічильників природного газу.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.08.2018р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі: здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 28.08.2018р.
Хід розгляду справи відображено в ухвалах Господарського суду Львівської області у даній справі.
Ухвалою суду від 16.11.2020р. у даній справі суд постановив призначити підготовче судове засідання на 03.12.2020р.; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання для надання пояснень по суті справи обов'язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.11.2020р. у даній справі судом постановлено клопотання Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 23.11.2020р. вих. №39/5-3408-20 (вх. №33618/20 від 23.11.2020р.) про призначення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відхилити.
Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".
Процесуальні права та обов'язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердили представники Позивача і Відповідача в судовому засіданні, їм відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз'яснення прав та обов'язків до суду не надходили. Заяв про відвід головуючого судді, судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.
Представник Позивача в судове засідання з'явився, в судовому засіданні надав усні пояснення, заяву про зміну предмету позову від 07.10.2020р. вих. №797007.2-Ск-5145-1020 (вх.№2582/20 від 07.10.2020р.) підтримав.
27.10.2020р. за вх. №31080/20 подав Пояснення на висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи №7437/7438/19-72/3703/3704/20-72 від 21.02.2020р., у якому зазначає, що на перше питання експертизи експертами не надано повного та обґрунтованого висновку, з підстав чого вважає за необхідне повести додаткову експертизу. Щодо відповіді на друге питання експертизи зазначає, що експертами вибірково використано подані на експертизу документи, надано відповідь на питання, які їм не ставились і не надано відповіді на поставлене питання. В той же час, надання відповіді на друге питання експертизи, на думку Позивача, впливає на обґрунтованість та законність рішення суду у даній справі. Щодо третього питання експертизи зазначає, що експерти не дослідили всіх наявних у справі документів та не заявили клопотання про необхідність отримання додаткових документів. Вказане пояснення оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.
Представник Відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення, заяву Позивача про зміну предмету позову від 07.10.2020р. вих. №797007.2-Ск-5145-1020 (вх.№2582/20 від 07.10.2020р.) та висловлені Позивачем доводи з приводу заяви підтримав.
Представник Третьої особи в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнавалась судом обов'язковою.
03.11.2020р. за вх.№31638/20 Третьою особою надіслано на електронну адресу суду Пояснення від 03.11.2020р. вих.№39/5-2984/20, у яких щодо першого питання експертизи зазначає, що експерти не мали матеріалів щодо обсягів фактичного розподілу природного газу за показами лічильників побутових споживачів, а базували свої висновки виключно на документах, які містять спотворену інформацію; щодо другого питання зазначає, що використана експертами методика визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками у разі неприведення газу до стандартних умов, затверджену наказом Міненерговугілля від 21.10.2003р. №595 не має відношення до визначення об'єму природного газу, розподіленого та спожитого споживачами, а застосовується виключно для розрахунків питомих втрат газу при його розподілі. З врахуванням наведеного Третя особа вважає висновок експертів необґрунтованим і передчасним.Пояснення оглянуто судом, оголошено та долучено до матеріалів справи.
Окрім того, 01.12.2020р. за вх. №34520/20 Третьою особою надіслано на електронну адресу суду Заперечення від 01.12.2020р. вих. №39/5-3590-20 на заяву Позивача про зміну предмету позову, у якій зазначає, що Позивачем фактично одночасно змінюється і підстави позову і предмет позову, оскільки заявлені Позивачем вимоги змінюють позовну вимогу, яка була заявлена при поданні позову, а також зміну підстав позову, оскільки у первісно поданій позовній заяві відсутні підстави до зобов'язання Відповідача скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу за період з 01.10.2018р. по 01.10.2020р., а також зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами за період з 01.10.2018р. по 01.10.2020р. відповідно до робочих об'ємів лічильників природного газу. З підстав наведеного Третя особа просить суд залишити без задоволення заяву Позивача про зміну предмета позову. Вказане заперечення оглянуто судом, оголошено та долучено до матеріалів справи.
07.10.2020р. за вх. №2582/20 Позивачем подано до суду заяву від 07.10.2020р. вих. №797007.2-Ск-5145-1020, у якій змінює предмет позову та просить суд зобов'язати Акціонерне товариство Оператора газорозподільних систем «Львівгаз» скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу за період 01.07.2015р. по 01.10.2020р. з приведенням їх до стандартних умов відповідно до Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики від 26.02.2004 року №116; зобов'язати Акціонерне товариство Оператора газорозподільних систем «Львівгаз» здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами за період 01.07.2015р. по 01.10.2020р. відповідно до робочих об'ємів лічильників природного газу.
З приводу поданої заяви суд зазначає наступне.
Згідно ч.3 ст.46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема в пункті 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", що ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
В судовому засіданні представник Позивача покликався на судову практику Верховного Суду, викладену в постановах від 27.08.2019р. у справі від 908/2242/18 та від 03.09.2019р. у справі №916/1423/17, згідно якої до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Визначені наведеними нормами ГПК України права, що належать тільки позивачеві, певним чином визначають диспозитивність господарського процесу. Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, попри обов'язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет і підстави позову визначає тільки позивач, який може в установленому порядку змінювати їх тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу. Ефективність національного засобу правового захисту за змістом статті 13 Конвенції не залежить від упевненості в сприятливому результаті провадження. Ефективність має оцінюватися за можливістю виправлення порушення права, гарантованого Конвенцією, через поєднання наявних засобів правового захисту.
Щоб вважатися ефективним і в такий спосіб відповідати статті 13 Конвенції, внутрішній засіб правового захисту повинен надати змогу компетентному національному органу як розглянути суть відповідної скарги за Конвенцією, так і забезпечити «належний захист».
Представник Позивача зазначив про наявність станом на момент подання позовної заяви до господарського суду зазначених в Заяві від 07.10.2020р. вх.№2582/20 обставин, оскільки обставинами Позивач зазначає безпідставно нараховані обсяги природного газу, та права Позивача заявляти викладені в заяві про зміну предмета позову вимоги.
З даного приводу суд звертає увагу, що, як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, зокрема відмітки уповноваженої особи суду про прийняття позовної заяви, позовна заява від 27.07.2018р. №Lvz007.2-С1С-5011-0718 надійшла до суду 30.07.2018р.
В той же час, в заяві від 07.10.2020р. вих. №797007.2-Ск-5145-1020 (вх. №2582/20 від 07.10.2020р. вх. №25582/20) про зміну предмета позову Позивач покликається на те, що необхідність зміни предмета позову зумовлена, зокрема, тим, що Відповідач продовжує здійснювати неправомірні дії щодо приведення об'ємів спожитого газу до стандартних умов по споживачах, які мають лічильника газу та здійснювати неправомірне нарахування обсягів природного газу згідно норм споживання по споживачах в яких відсутні такі прилади обліку природного газу, що підтверджується неодноразовими зверненнями від споживачів з приводу недостовірності обліку природного газу, які надходять на адресу Позивача.
З врахуванням наведеного суд зазначає про необґрунтованість доводів Позивача про наявність станом на момент подання позовної заяви до суду зазначених в Заяві від 07.10.20р. вх. №2582/20 обставин та права Позивача заявляти викладені в заяві про зміну предмета позову вимоги, оскільки матеріалами справи не підтверджується обізнаність Позивача станом на 30.07.2018р. із обставиною здійснення Відповідачем дій щодо приведення об'ємів спожитого газу до стандартних умов за період з 01.10.2018р. по 01.10.2020р.
Суд також звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.11.2018р. у даній справі судом постановлено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" про зміну предмету позову від 01.11.2018р. (вх. №2879/18) прийняти; подальший розгляд справи здійснювати з врахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" від 01.11.2018р.(вх.№2879/18) про зміну предмету позову.
Подана Позивачем за вх. №2879/18 заява від 01.11.2018р. про зміну підстав позову обґрунтована тим, що надходили від споживачів до Позивача надходили неодноразові звернення з приводу недостовірності показників не лише протягом заявленого в позовній заяві періоду, а впродовж всього часу - з моменту заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" по час подання заяви. Численні заяви, усні звернення, на думку Позивача, свідчать про тривале зловживання Відповідачем своїми обов'язками щодо дотримання належного контролю за обліком природного газу, яке спожило населення.
Аналогічну правову позицію щодо визначення правової природи та розгляду заяв про зміну предмета спору станом на час постановлення ухвали від 05.11.2018р. викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.03.2018р. у справі №916/1764/17 (в тому числі п.26 Постанови ВС від 13.03.2018р. у справі №916/1764/17) та у справах, які переглядались в подальшому Верховним Судом та ухвали в частині прийняття заяв про зміну предмету позову в яких набрали законної сили: ухвала від 22.11.2017р. (постанова Великої палати Верховного Суду від 23.10.2019р. у справі №922/3537/17); ухвала від 26.02.2018р. (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2018р. у справі №908/2552/17); ухвала від 25.09.2018р. (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020р. у справі №910/21805/16).
Згідно ч.2 ст.46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
При цьому суд зазначає, що в подальшому у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 28.03.2019 у справі №910/23066/17, від 10.09.2019р. у справі №910/13267/18, від 10.12.2019р. у справі №923/1061/18, від19.12.2019р. у справі №925/185/19, від 23.01.2020р. у справі №925/186/19 та від 09.07.2020р. у справі №922/404/19, викладено наступну правову позицію, яку застосовує суд при постановленні даної ухвали.
Так, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітись заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково викладених у позовній заяві. Не правомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Якщо у заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог, то фактично також йдеться про подання іншого позову
З врахуванням наведеного, з врахуванням означених висновків Верховного Суду, суд зазначає, що доповнення позову новими підставами (щодо здійснення Відповідачем неправомірних дій щодо приведення об'ємів спожитого газу до стандартних умов по споживачах, які мають лічильника газу та здійснення неправомірного нарахування обсягів природного газу згідно норм споживання по споживачах в яких відсутні такі прилади обліку природного газу, що підтверджується неодноразовими зверненнями від споживачів з приводу недостовірності обліку природного газу, які надходять на адресу Позивача) за умови одночасної зміни предмета позову шляхом доповнення періоду, за який Позивач просить суд зобов'язати Відповідача скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу та здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами відповідно до робочих об'ємів лічильників природного газу з 01.10.2018р. до 01.10.2020р., за своєю правовою природою не є зміною предмету позову, а є пред'явленням нового позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви як заяви про зміну предмета позову.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновків про наявність правових підстав до відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" про зміну предмета позову від 07.10.2020р. вх. №2582/20.
При цьому, суд також звертає увагу на те, що наявний в матеріалах справи Висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 21.02.2020р. №7434/7438/19-72/3703/3704/20-72 не може застосовуватись до відносин Сторін, які не були предметом його дослідження, оскільки не охоплює зазначені Позивачем в заяві від 07.10.2020р. вх. №2582/20 про зміну предмета позову періоди, а відтак, не може бути доказом в обґрунтування чи спростування обставин, на які Учасники справи покликаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень у справі.
Відповідно до ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
При цьому суд зазначає, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.
Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об'єктивного та розумного обґрунтування.
Згідно ст.112 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до ст.114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Враховуючи вищенаведене, а також з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, керуючись ст.ст. 13, 14, 15, 16, 42, 46, 120, 121, 177, 182, 183, 202, 234, 235 ГПК України, суд -
1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" про зміну предмета позову від 07.10.2020р. вх. №2582/20 відмовити.
2. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.
3. Відкласти підготовче судове засідання на 24.12.2020 р. о 10:30 год.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: м.Львів, вул.Личаківська, 128. Інформація про номер зали судового засідання буде розміщена на дошці оголошень суду.
4. Явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов'язковою.
5. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, визначені ст.235 ГПК України.
6. Строк та порядок оскарження ухвал визначено главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Повний текст ухвали складено 07.12.2020р.
Головуючий суддя Т.Б. Фартушок
Суддя З.В. Горецька
Суддя О.Ф. Стороженко