про залишення позовної заяви без руху
07.12.2020 р. Справа № 914/3136/20
Суддя Господарського суду Львівської області Яворський Б.І.,
розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи ОСОБА_1 , с. Чишки Пустомитівського району Львівської області,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця», м.Львів,
про визнання частково недійсним рішення зборів учасників ТзОВ «Латориця», оформленого протоколом від 26.02.2004 № 5 та переведення на ОСОБА_1 прав і обов'язків учасника ТзОВ «Латориця»,
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» про визнання частково недійсним рішення зборів учасників ТзОВ «Латориця», оформленого протоколом від 26.02.2004 № 5 та переведення на ОСОБА_1 прав і обов'язків учасника ТзОВ «Латориця».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 02.12.2020 справу № 914/3136/20 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
Згідно з п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
Підпунктом 2 п.2 ч.2 ст.4 вказаного Закону передбачено, що розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу 2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на працездатних осіб встановлено в розмірі 2'102,00 гривні.
За приписами ч.2 ст.9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд інформує позивача про те, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору (п. 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").
У прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру: 1) визнання частково недійсним рішення зборів учасників ТзОВ «Латориця», оформленого протоколом від 26.02.2004 № 5, в частині вступу (прийняття) до складу учасників ТзОВ «Латориця» ОСОБА_2 і придбання ОСОБА_2 частки у статутному капіталі ТзОВ «Латориця» у розмірі 50% та визначення розміру частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТзОВ «Латориця» у розмірі 50% (11'243,375 грн.); 2) переведення на ОСОБА_1 прав і обов'язків учасника ТзОВ «Латориця» шляхом визнання права власності на частку у статутному капіталі ТзОВ «Латориця» у розмірі 23,42% (5'266,40 грн.).
Відтак, враховуючи предмет спору, за подання до суду позовної заяви позивачу необхідно було сплатити 4'204,00 грн. судового збору, а належні докази сплати (оригінал платіжного доручення/квитанції про сплату судового збору) надати суду.
Однак, позивачем всупереч пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до матеріалів позовної заяви жодного доказу в підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі додано не було.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на виправлення допущених недоліків шляхом надання до суду доказів сплати 4'204,00 грн. судового збору за подання даної позовної заяви (оригінал).
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Б.І. Яворський