79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.11.2020 Справа №914/2086/20
За позовом:Дочірнього підприємства «Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства «Універсам», с. Мишів, Іваничівський р-н, Волинська обл.
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Буське сорто-насінницьке підприємство», с. Ожидів, Буський р-н, Львівська обл.
про:стягнення боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором поставки №05/11 від 05.11.2019р.
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Пришляк Ю.М.-В.
Представники сторін:
від позивача:Саюк С.П. - представник
від відповідача:не з'явився
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» до ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» про стягнення боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором поставки №05/11 від 05.11.2019р.
Ухвалою від 21.08.2020р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 14.09.2020р.
Ухвалою суду від 14.09.2020р. підготовче засідання було відкладене на 05.10.2020р. та продовжено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву до 05.10.2020р.
Ухвалою від 05.10.2020р. прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду, продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 26.10.2020р.
Ухвалою від 26.10.2020р. суд відклав підготовче засідання на 09.11.2020р. та викликав відповідача в підготовче засідання.
Ухвалою суду від 09.11.2020р. закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 30.11.2020р.
Представник позивача в судове засідання 30.11.2020р. з'явився, просив зменшені позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 30.11.2020р. не забезпечив.
КЛОПОТАННЯ СТОРІН.
На електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №34158/20 від 30.11.2020р.).
Клопотання обґрунтоване неможливістю директора ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, у зв'язку з його хворобою. До клопотання долучено результати аналізу №132077 від 02.11.2020р. відповідно до котрих у директора відповідача виявлено РНК вірусу SARS-CoV-2.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Як вбачається з матеріалів даної справи, відповідачем, а також його представником неодноразово заявлялися клопотання про відкладення розгляду справи, в тому числі і у зв'язку з перебуванням на карантині представника відповідача. Вказані клопотання були задоволені судом. Однак, не зважаючи на задоволення судом клопотань про відкладення розгляду справи, ні представник відповідача - Оприск Л.Є., ні директор товариства - Мартинюк Ю.М., жодного разу не з'явилися в судові засідання у справі. Водночас, відповідач скористався своїм правом та подав письмовий відзив на позовну заяву.
Суд відхиляє покликання відповідача на необхідність особисто з'явитися в судове засідання та неможливість цього зробити, оскільки в матеріалах справи знаходиться довіреність на представництво інтересів відповідача адвокатом Оприск Л.Є., видана ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» 10.08.2020р. та є дійсною до 31.12.2020р. Так як особиста явка директора відповідача не визнавалася судом обов'язковою, в судове засідання могла з'явитися представник відповідача, однак така не з'явилася та причин неявки не повідомила.
Також враховуючи, що загальновідомим фактом є те, що карантинний період захворюваності вірусом SARS-CoV-2 становить 14 календарних днів, суд не вважає належним доказом долучені відповідачем результати аналізу №132077 від 02.11.2020р. як такі, що підтверджують факт захворюваності директора відповідача станом на 30.11.2020р. (момент розгляду справи).
Враховуючи наведене, беручи до уваги те, що позиція відповідача щодо спору викладена останнім у поданому відзиві на позовну заяву, протягом строку розгляду справи судом було забезпечено відповідачеві можливість реалізації процесуальних прав, передбачених ГПК України, а також беручи до уваги закінчення строку розгляду справи, суд ухвалив залишити без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
Позов обґрунтовано тим, що 05.11.2019р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки №05/11, на виконання якого позивачем було поставлено відповідачеві товар загальною вартістю 2397963,60 грн. За умовами договору, зокрема, Специфікації №10 від 12.03.2020р. до договору, покупець зобов'язувався оплатити 80% вартості товару по факту завантаження автотранспорту покупця та 20% вартості товару після реєстрації податкової накладної продавцем. Так як поставлений товар був оплачений відповідач частково, позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача 296063,60 грн. боргу, 3605,79 грн. 3% річних, 4079,28 грн. інфляційних втрат та 21032,79 грн. пені.
У зв'язку з частковим погашенням відповідачем основної суми боргу, позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №2378/20 від 22.09.2020р.), у якій позивач просить суд стягнути з відповідача 291063,60 грн. боргу, 3605,79 грн. 3% річних, 4079,28 грн. інфляційних втрат та 21032,79 грн. пені.
Аргументи відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що крім оплат, про які позивач вказує у позовній заяві, позивачем не враховано оплату, яка була здійснена відповідачем за товар у сумі 193113,60 грн., згідно платіжного доручення №216.
Крім того, як вбачається із Специфікації №10 від 12.03.2020р. до договору, покупець зобов'язувався оплатити 80% вартості товару по факту завантаження автотранспорту покупця та 20% вартості товару після реєстрації податкової накладної продавцем. Зважаючи на те, що позивачем не надано доказів реєстрації податкової накладної, відповідно ним не доведено належними і допустимими доказами факту настання строку виконання відповідачем повного розрахунку за поставлений товар. Оскільки відсутнє прострочення виконання зобов'язання відповідачем, відповідно безпідставними та необґрунтованими є вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Відтак, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
05.11.2019р. між Дочірнім підприємством «Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства «Універсам» (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буське сорто-насінницьке підприємство» (покупцем) укладено договір поставки №05/11 (надалі - Договір).
За умовами п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність покупця сільськогосподарську продукцію (надалі - Товар), вказаний в Специфікаціях, що є невід'ємними додатками до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.
Датою поставки товару є дата, що вказана у видатковій накладній (положення п. 3.5. Договору).
Судом встановлено, що на виконання взятих зобов'язань за Договором позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар (ячмінь) загальною вартістю 2397963,60 грн., згідно видаткових накладних №РН-0000068 від 12.03.2020р. на суму 512528,00 грн., №РН-0000069 від 13.03.2020р. на суму 1885435,60 грн.
Так, у п. 5.2. Договору сторонами погоджено, що умови та порядок проведення розрахунків за кожну партію товару визначаються в Специфікації до даного договору, яка є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 6 Специфікації №10 від 12.03.2020р. до Договору, 80% оплата товару по даній Специфікації здійснюється по факту завантаження автотранспорту покупця. 20% оплата товару після реєстрації податкової накладної продавцем.
Із наявних матеріалів справи судом встановлено, що податкова накладна №13 від 12.03.2020р. (складена на підставі поставки за видатковою накладною №РН-0000068 від 12.03.2020р. на суму 512528,00 грн.) зареєстрована в органах ДПС 12.03.2020р. за №9065248614; податкова накладна №15 від 13.03.2020р. (складена на підставі поставки за видатковою накладною №РН-0000069 від 13.03.2020р. на суму 1885435,60 грн.) зареєстрована в органах ДПС 13.03.2020р. за №9067503303, що підтверджується відповідними квитанціями.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, відповідачем здійснено наступні платежі:
- 494400,00 грн. (платіжне доручення №341 від 12.03.2020р.);
- 227500,00 грн. (платіжне доручення №363 від 13.03.2020р.);
- 300000,00 грн. (платіжне доручення №361 від 13.03.2020р.);
- 1000000,00 грн. (платіжне доручення №357 від 13.03.2020р.);
- 35000,00 грн. (платіжне доручення №671 від 15.05.2020р.);
- 25000,00 грн. (платіжне доручення №723 від 29.05.2020р.);
- 10000,00 грн. (платіжне доручення №777 від 18.06.2020р.);
- 10000,00 грн. (платіжне доручення №143 від 24.07.2020р.);
- 5000,00 грн. (платіжне доручення №256 від 21.08.2020р.).
В результаті проведених оплат, відповідач повністю розрахувався за товар, поставлений на підставі видаткової накладної №РН-0000068 від 12.03.2020р, натомість частково неоплаченою залишалася видаткова накладна №РН-0000069 від 13.03.2020р.
Листом вих. №145 від 08.05.2020р. покупець повідомив постачальника про неможливість своєчасного виконання зобов'язань за Договором, зокрема, щодо оплати суми ПДВ останньої поставки ячменю, а також про те, що орієнтовна дата оплати товару - 15.05.2020р.
Зважаючи на те, що ні в строк, встановлений у Специфікації, ні в листі вих. №145 від 08.05.2020р., покупець повної оплати товару не здійснив, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Суд зазначає, що станом на день розгляду справи, докази сплати відповідачем боргу, 3% річних, інфляційних втрат та пені, у матеріалах справи відсутні.
ОЦІНКА ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Факт поставки позивачем товару за Договором та одержання його відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.
Так, положеннями ч. 1 ст. 692, ч. 1 ст. 693 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Так як у строк встановлений у п. 6 Специфікації №10 від 12.03.2020р. до Договору відповідачем не було у повному обсязі здійснено оплати за поставлений йому товар, останній вважається таким, що прострочив, а тому заборгованість у розмірі 291063,60 грн. підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
Судом відхиляються покликання відповідача на ненастання строку виконання ним розрахунку за поставлений товару розмірі 20% з підстав ненадання позивачем доказів реєстрації податкових накладних, оскільки докази реєстрації податкових накладних у органах ДПС, знаходяться у матеріалах справи.
Крім цього, суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що позивачем при розрахунку боргу не було враховано часткової оплати у розмірі 193113,50 грн. згідно платіжного доручення №216 від 21.02.2020р., так як з наявних у матеріалах справи видаткових накладних та платіжних доручень (долучених до відповіді на відзив), судом встановлено, що зазначена оплата зарахована позивачем за Договором в якості оплати за попередні поставки товару, здійснені до спірних поставок та підписання специфікації №10 від 12.03.2020р. та стягнення за якими не є предметом спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перерахувавши заявлені до стягнення 3% річних та інфляційні втрати (з урахуванням вказівок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.02.2020р. по справі №905/21/19), суд зазначає, що такі підлягають частковому стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі - 3605,77 грн. (3% річних) та 3545,73 грн. (інфляційні втрати).
Приписами ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 7.3. Договору, у випадку прострочення строків поставки за даним договором, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені (з допомогою КП «Ліга Закон»), суд зазначає, що така підлягає стягненню з відповідача частково, у розмірі 18182,20 грн.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають частковому задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи те, що при поданні позовної заяви, позивачем внесено судовий збір в більшому розмірі на 3,28 грн., подання заяви про зменшення розміру позовних вимог, а також часткове задоволення позову, суд зазначає, що:
- стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 4745,85 грн.;
- судовий збір у розмірі 78,30 грн. (3,28 грн. + 75,02 грн. = 78,30 грн.) підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України після набрання рішенням у справі законної сили, на підставі його письмового клопотання;
- решта судового збору залишається за позивачем у зв'язку з частковою відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зменшені позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буське сорто-насінницьке підприємство» (80530, Львівська обл., Буський р-н, с. Ожидів; код ЄДРПОУ 22342296) на користь Дочірнього підприємства «Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства «Універсам» (45326, Волинська обл., Іваничівський р-н, с. Мишів; код ЄДРПОУ 31979873) 291063,60 грн. боргу, 3605,77 грн. 3% річних, 3545,73 грн. інфляційних втрат, 18182,20 грн. пені та 4745,85 грн. судового збору.
3. У задоволенні решти зменшених позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 07.12.2020р.
Суддя Р.В. Крупник