вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/1774/20
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе
до Громадської організації «Садове товариство «Сонячний», Київська область, Макарівський район, с. Новосілки
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе
про визнання відсутнім права
за участю представників:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - А.В.Годятска
До Господарського суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» б/н від 17.06.2020 (вх. №1787/20 від 18.06.2020 року) (далі - позивач) до Громадської організації «Садове товариство «Сонячний» (далі відповідач) про визнання відсутнім права.
Позовна заява обґрунтована безпідставним, на думку позивача, ухиленням відповідача від вимог та надання документів, необхідних для укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, обов'язковість яких передбачена вимогами чинного законодавства, що регулює правовідносини в сфері постачання й споживання електричної енергії.
Ухвалою суду від 22.06.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1774/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.07.2020 року.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 20.07.2020 року (вх. №14967/20 від 20.07.2020), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
До суду від позивача надійшло клопотання б/н від 16.07.2020 року (вх. №15027/20 від 20.07.2020) про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 21.07.2020 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 21.07.2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/1774/20 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 22.09.2020 року.
До суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 29.07.2020 року (вх. №16167/20 від 03.08.2020).
До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 22.09.2020 року (вх. №20061/20 від 22.09.2020) про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 22.09.2020 року відкладено підготовче засідання на 20.10.2020 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 20.10.2020 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача у судовому засіданні 20.10.2020 року подав клопотання б/н від 20.10.2020 року (вх. №22780/20 від 20.10.2020) про залучення до участі у справі Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Ухвалою суду від 20.10.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», закрито підготовче провадження у справі №911/1774/20 та призначено розгляд справи по суті на 24.11.2020 року.
До суду від третьої особи - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на виконання вимог ухвали суду надійшли письмові пояснення у справі б/н від 16.11.2020 року (вх. №25695/20 від 19.11.2020 року).
До суду від позивача електронною поштою надійшло клопотання б/н від 24.11.2020 року (вх. №26068/20 від 24.11.2020 року) про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю представника бути присутнім у судовому засіданні.
До суду від відповідача електронною поштою надійшло клопотання б/н від 23.11.2020 року (вх. №26069/20 від 24.11.2020 року) про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю представника бути присутнім у судовому засіданні.
Представник третьої особи у судовому засіданні 24.11.2020 року позовні вимоги підтримав.
Згідно ч. 1 ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Стосовно поданих позивачем та відповідачем клопотань про відкладення розгляду справи по суті суд зазначає наступне.
У даному випадку судом прийнято до уваги, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є саме неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні, а не наявність відповідного клопотання учасника судового процесу. Проте, позивачем та відповідачем не доведено суду неможливість заміни представників у даній справі, а також, неможливість розгляду справи без участі позивача та відповідача на підставі письмових доказів, що містяться у справі. На думку суду, наявних у матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору у даному судовому засіданні.
Крім того, судом враховано обмеження встановленими Господарським процесуальним кодексом України процесуальними строками терміну розгляду справи та приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 129 Конституції України та статтею 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Статтею 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов'язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, враховуючи наявність в матеріалах справи передбачених ГПК України заяв по суті справи, враховуючи неодноразові відкладення підготовчого засідання, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання.
Враховуючи викладене, клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи по суті не підлягають задоволенню судом.
Таким чином, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення позивача та відповідача і про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників позивача та відповідача.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, у судовому засіданні 24.11.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач - Громадська організація «Садове товариство «СОНЯЧНИЙ» звернувся до позивача з листом від 30.04.2020 року №10 в якому просив укласти з ним договір на постачання електроенергії постачальником універсальних послуг. При цьому, в порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, відповідачем до поданого листа не було надано укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу - ПрАТ «Київобленерго» договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, типова форма якого затверджена Додатком №3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Крім того, позивач вказує, що лист відповідача від 30.04.2020 року №10 про укладення договору не відповідає вимогам, визначеним Додатком №1 Типового договору, а саме, не є заявою-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з долученням визначеної законодавством України інформації та документів, зокрема, щодо виду об'єкта, адресі об'єкта, ЕІС-код точки комерційного обліку, найменування оператора системи, з яким споживач уклав договір розподілу (передачі) електричної енергії, ЕІС-код як суб'єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним оператором системи, інформація про наявність пільг/субсидії* (є/немає).
Оскільки, лист відповідача від 30.04.2020 року №10 про укладення договору не відповідав Правилам роздрібного ринку електричної енергії, позивачем листом від 13.05.2020 року №РК-383 повідомлено відповідача про необхідність усунення порушень та приведення поданих документів у відповідність Правилам роздрібного ринку електричної енергії з можливістю подальшого звернення до ТОВ «Київська обласна електропостачальна компанія».
Однак, зі слів позивача, відповідачем не було приведено у відповідність Правилам роздрібного ринку електричної енергії подані ним документи, а направлено на адресу позивача лист від 05.06.2020 року №11 з вимогою задовольнити попередньо подану заяву про укладення договору та зазначено про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, наявність зговору з метою незаконного заволодіння чужим майном, що вказує на ознаки вчинення позивачем злочину та понесення відповідальності за статтями Кримінального кодексу України.
Враховуючи викладене, вважаючи, що в даному випадку існує спір про право, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з даним позовом про визнання відсутнім права ГО «Садове товариство «Сонячний» на укладення з ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг без наявності укладеного з оператором системи розподілу договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Відносини, пов'язані з розподілом, купівлею-продажем та постачанням електричної енергії споживачам регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», який також визначає організаційні засади функціонування ринку електричної енергії в Україні.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачами, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. №312 (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ч. 1 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками за договором постачання електричної енергії споживачу. За пунктами 1.2.15, 3.1.9 ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Пунктом 1.2.7. ПРРЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРЕОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» є електропостачальником та має ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 р. №429.
Відповідно до п. 1.2.15. ПРРЕЕ, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Пунктом 3.1.6. ПРРЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: 1) об'єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; 2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; 3) споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач; 4) за усіма точками комерційного обліку на об'єкті (об'єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; 5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики; 6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі.
Позивач вказує, що Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» за посиланням: http://koec.com.ua/page7root-18&id-19. Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є Додатком 6 до ПРРЕЕ.
Відповідно до п. 3.2.5. ПРРЕЕ, укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
Електропостачальник може відмовити, якщо споживач не відповідає критеріям, встановленим для споживача універсальної послуги, та/або об'єкт споживача не відповідає критеріям, зазначеним в обраній комерційній пропозиції.
Відповідно п. 3.2.9. ПРРЕЕ, споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії має обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору постачання електричної енергії споживачу. Така комерційна пропозиція є невід'ємним додатком до договору.
Згідно п. 3.2.11. ПРРЕЕ, разом із заявою-приєднанням споживач також надає: 1) для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: копію документа на підтвердження повноважень особи на укладення договору (витяг з установчого документа про повноваження керівника - для юридичних осіб, копію довіреності, виданої в установленому порядку), за необхідності; витяг або копію довідки, або копію виписки з ЄДР; інші документи, передбачені цими Правилами.
Відповідно до п. 3.5 ПРРЕЕ, разом із заявою-приєднанням новий споживач постачальника універсальних послуг додатково надає такі документи: 1) для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: витяг з ЄДР, роздрукований з Інтернету, або копію довідки, або копію виписки з ЄДР; 2) для фізичних осіб: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті); 3) копію документа, яким визначено право власності чи користування (оренда, позичка, управління тощо) на об'єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта); 4) копію декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) та постачання електричної енергії на будівельні майданчики, якщо наявність такого дозволу є обов'язковою або зазначені документи вимагаються законодавством у сфері містобудування) та/або у визначених законодавством випадках - копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок).
За необхідності, постачальник універсальної послуги має право запросити та отримати від оператора системи додаткові документи стосовно нового споживача.
Пунктом 3.2.12. ПРРЕЕ визначено, що споживач, обравши комерційну пропозицію, надає електропостачальнику заповнену заяву-приєднання разом із необхідними для укладення відповідного договору документами.
Додатком 6 ПРРЕЕ - Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Типовий договір) визначено обов'язкові умови такого договору.
Відповідно до п. 2.2. Типового договору, обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п. 5.13 Типового договору, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції.
У відповідності до пп. 2 п. 6.2 Типового договору, споживач зобов'язується укласти в установленому порядку договір про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи для набуття права на правомірне споживання електричної енергії та фізичну доставку електричної енергії до межі балансової належності об'єкта споживача.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що обов'язковою умовою типового договору є наявність у споживача укладеного договору з оператором системи про надання послуг з розподілу електричної умови.
Відповідно до Додатку №1 Типового договору, до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є форма заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, яка також затверджена Додатком №6 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.
Форма заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг передбачає Персоніфіковані дані споживача: прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний код (за наявності), код ЄДР (обрати необхідне), вид об'єкта, адреса об'єкта, ЕІС-код точки комерційного обліку, найменування оператора системи, з яким споживач уклав договір розподілу (передачі) електричної енергії, ЕІС-код як суб'єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним оператором системи, інформація про наявність пільг/субсидії* (є/немає).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Положення ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відповідно до ч.І ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч.ч. 1, 3 ст. 641, ч.ч. 1, 2 ст. 642 ЦК України).
Судом встановлено, що в порушення наведених вище вимог законодавства, відповідач звертаючись до позивача з листом від 30.04.2020 року №10 про укладення договору на постачання електроенергії, не надав позивачу документи, передбачені п. 3.2.11. ПРРЕЕ. Суд звертає увагу відповідача, що для можливості укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг йому необхідно перш за все укласти з Оператором системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (третя особа у даній справі) договір про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», є правонаступником майна, прав та обов'язків Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» та є суб'єктом господарювання, на підставі ліцензії НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі/розподілу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території Київської області.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312, Кодексом систем розподілу (далі -Кодекс СР), який затверджено Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, Кодексом комерційного обліку електричної енергії (далі - Кодекс КО), який затверджено Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 та Договором.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.1.1.1 ПРРЕЕ вимоги Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРЕЕЕ є обов'язковими для виконання всіма споживачами.
Відповідно до п 2.1.5. ПРРЕЕ, Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил.
Оператор системи розподілу зобов'язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими правилами випадків, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.
Якщо за об'єктом оформлено паспорт точки (паспорти точок) розподілу, оператор системи розподілу не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформляти в установленому цими Правилами порядку додатки до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, в яких узгоджуються організаційні та технічні особливості розподілу електричної енергії.
На вимогу споживача оператор системи розподілу протягом трьох робочих днів від дати звернення повинен надати споживачу підписаний оператором системи розподілу примірник укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у паперовій формі. За ініціативою однієї із сторін договір споживача про розподіл електричної енергії оформлюється в паперовій формі.
Для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи такі документи: 1) заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об'єкта та реквізитів заявника та наявності паспорта точки розподілу/передачі; 2) для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), роздрукований із мережі Інтернет, або копію довідки, або копію виписки з ЄДР; для фізичних осіб: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті); 3) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії (у разі відсутності об'єкта споживача); 4) копію документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (витяг з установчого документа про повноваження керівника (для юридичних осіб), копію довіреності, виданої в установленому порядку тощо), за необхідності; 5) копію декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) та постачання електричної енергії на будівельні майданчики, у разі якщо наявність такого дозволу є обов'язковою або зазначені документи вимагаються законодавством у сфері містобудування) та/або у визначених законодавством випадках, копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок); 6) довідку про обсяги очікуваного споживання електроенергії окремо за кожною площадкою вимірювання споживача (крім побутових споживачів) (п. 2.1.8 ПРРЕЕ).
Згідно наданих третьою особою пояснень, станом на день розгляду справи між ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електричні мережі» та ГО «Садове товариство «Сонячний» відсутні договірні відносини.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що для укладення з позивачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідачу необхідно укласти з третьою особою договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи розподілу договору.
Стосовно обраного способу захисту порушеного права суд зазначає наступне.
Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на положення вищевказаних норм, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Так, право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Звертаючись до суду із позовом, позивач просить визнати відсутнім права на укладення договору. Проте, з урахуванням наведених вище норм, обраний позивачем спосіб захисту прав є неналежним, оскільки не є ефективним.
Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Натомість, заявлені позивачем у цій справі вимоги про визнання відсутнім права на укладення договору не призводять до поновлення порушеного права позивача та, у разі їх задоволення, не можуть бути виконані у примусовому порядку, оскільки, відсутній механізм виконання такого рішення. Крім того, задоволення позовних вимог не призведе до поновлення порушеного права позивача.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.09.2018 року у справі №905/1926/16, відповідно до якої обрання позивачем неефективного способу захисту унеможливлює розгляд таких вимог у господарському суді та судах іншої юрисдикції.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Згідно ст. 20 ГК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд, тобто обирає той спосіб захисту, який вона вважає належним та ефективним.
Зазначені приписи узгоджуються із процесуальними нормами ст. 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за змістом якої здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 05.06.2018 року у справі №338/180/17, від 11.09.2018 року у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 року у справі №916/3156/17.
Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (п. 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №916/3156/17).
Суд наголошує, що рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав (постанова Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі №922/1899/16).
Однак, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, зокрема, шляхом визнання у відповідача відсутнім права на укладення договору не є належним та ефективним у розумінні наведених вище норм способом захисту порушеного права, оскільки, розглядаючи таку вимогу суд не здійснює жодного захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.
Лист відповідача від 05.06.2020 року №1, в якому останній зазначає про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, за своїм наслідком не встановлює для позивача, як електропостачальника, будь-яких обов'язків, окрім інформативних заходів, не свідчить про порушення його прав, а відтак і не сприяє ефективному відновленню порушеного права позивача та є неналежним способом захисту прав у розумінні ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом №РК-383 від 13.05.2020 року повідомив відповідача про необхідність усунення порушень для укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та приведення поданих документів у відповідність до норм ПРРЕЕ. Однак, запропоновані позивачем умови відповідачем не було виконано, у зв'язку із чим договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг між позивачем і відповідачем укладений не був.
Враховуючи відсутність укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що заявлена позовна вимога про визнання відсутнім права на укладення договору не відповідає способу захисту в розумінні ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та позивач належними та допустимими доказами не довів порушення його права відповідачем.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання відсутнім права не підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен аргумент (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8 В, код ЄДРПОУ 42094646) до Громадської організації «Садове товариство «Сонячний» (08070, Київська область, Макарівський район, с. Новосілки, вул. Кучеренка, буд. 43, код ЄДРПОУ 39541881) про визнання відсутнім права на укладення з ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг без наявності укладеного з оператором системи розподілу договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 07.12.2020 року.
Суддя Д.Г. Заєць