вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3435/20
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., оглянувши матеріали позовної заяви у справі
за позовом Фермерського господарства «Альберта» (Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка)
до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (м. Київ)
про визнання укладеним на новий строк договору шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору
Фермерське господарство «Альберта» (далі - позивач) подало до суду позов до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - відповідач) про визнання укладеним на новий строк договору шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірну відмову відповідачем на укладання (поновлення) договору оренди землі від 03.02.1995 на новий строк, тому просить суд визнати укладеним на новий строк (поновленим) договір, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору, зареєстрованого у Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею Миронівською районною Радою народних депутатів Миронівського району Київської області №23 від 21.06.1995.
Оглянувши зміст позовної заяви та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Так, згідно з вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, але не виключно, місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем вказано не вірне місцезнаходження Фермерського господарства «Альберта», а саме: 08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Черненка (до зміни назви) Радянська, буд. 4, кв. 38.
Натомість, згідно з інформацією, що міститься в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фермерське господарство «Альберта» знаходиться за адресою: 08800, Київська обл., Миронівський р-н, місто Миронівка, вул. Радянська, буд. 4, кв. 36.
Отже, при зверненні до суду з позовною заявою, заявником вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України не виконано.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України унормовано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами ч. 1, пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Судовий збір справляється із позовної заяви майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 складає 2102,00 грн.
Також ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.
У законодавстві не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", відповідних нормативно-правових актів Національного банку України та інших роз'яснювальних документів.
Згідно з п. 3.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, унормовано, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків..
Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10.11.2011 №12-6621/11 щодо застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Окрім того, пп. 2.21 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".
За таких обставин документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Відповідний документ подається до господарського суду тільки в оригіналі. Копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), такого документа не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Подібного висновку притримується і Верховний Суд в ухвалах від 29.10.2018 у справі №757/7529/17-ц, від 10.08.2018 у справі № 911/3416/17.
Однак, в якості доказу сплати судового збору за подання позовної заяви від 24.11.2020 до суду до позовних матеріалів додано не оригінал, а копію квитанції від 24.11.2020 на суму 2102,00 грн, засвідчену головою ФГ «Альберта» Диким С.М.
З огляду на викладене господарський суд зазначає, що надана суду копія квитанції про сплату судового збору не може бути прийняте судом як належний та допустимий доказ сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, оскільки не відповідає вищезазначеним вимогам законодавства, отже позивачем при подачі позову до суду не додержано вимог, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Однак, оглянувши докази направлення позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача, судом вбачається відсутність опису вкладення у конверт, що вказує на те, що позивачем вимог ч. 1 ст. 172 ГПК України не дотримано.
Крім того, в якості третьої особи позивач у поданій позовній заяві зазначає Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Однак, клопотання про його залучення до участі у справі не додає та у позові не вказує підстави залучення та на які права та обов'язки Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру може вплинути рішення у даній справі.
Так, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні певної особи, за змістом ст. 50, 51 ГПК України вступають в справу або залучаються судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 50 ГПК України, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
У відповідності до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172, 174 ГПК України, господарський суд
1. Позовну заяву Фермерського господарства «Альберта» вих.№9 від 24.11.2020 залишити без руху.
2. Фермерському господарству «Альберта», протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.
3. Роз'яснити Фермерському господарству «Альберта», що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.
Суддя В.М. Антонова