вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3454/20
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., оглянуши матеріали позовної заяви у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітех Україна» (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Агро-Сервіс» (Київська обл., м. Яготин) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідек-2006» (Рівненська обл., Острозький р-н, с. Верхів)
про стягнення 7880263,72 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрітех Україна» (далі - позивач) подало до суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Агро-Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідек-2006», згідно прохальної частини якої просить суд стягнути солідарно з відповідачів 3143383,00 грн - основного боргу та 4736880,72 грн - відсотків за порушення грошового зобов'язання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань відповідно до договору поставки №85/2015 АХТ від 14.12.2015
Оглянувши зміст позовної заяви та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Так, згідно з вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, але не виключно, місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем вказано не повне місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Агро-Сервіс», а саме: 07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Сільгосптехніки, буд. 1-В.
Натомість, згідно з інформацією, що міститься в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Хім-Агро-Сервіс» знаходиться за адресою: 07700, Київська обл., Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Сільгосптехніки, буд. 1-В.
Отже, при зверненні до суду з позовною заявою, заявником вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України не виконано.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів
Окрім того, суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, якою затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку, визначено, що розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
З огляду на вказане, а також п.п. 59, 61 вищевказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 вбачається, що належним доказом відправлення сторонам позовної заяви та доданих до неї документів є не лише опис вкладень в поштовий конверт, але й документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), подані суду в оригіналі.
При цьому, у Правилах надання послуг поштового зв'язку вказано, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Однак, оглянувши подані позивачем до суду докази направлення відповідачу позовних матеріалів, суд встановив, що у описах вкладення відсутня відмітка працівника поштового зв'язку про номер поштового відправлення та відсутні фіскальні чеки, що підтверджується актом Господарського суду Київської області №07-13/340/2020 від 01.12.2020.
Водночас слід зазначити, що накладні не є розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, а лише засвідчує факт оформлення документів, наданих відправником для подальшого пересилання адресату.
З огляду на викладене, суд встановив, що при зверненні до суду з даним позовом, позивач в порушення п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України не додав до позовної заяви розрахункового документу (фіскального чи касового чеку, розрахункової квитанції тощо) як доказу на підтвердження факту надання йому 13.11.2020 послуг поштового зв'язку, що вказує на те, що належних та достатніх доказів про надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, а саме відповідачам, позовні матеріали не містять.
Крім того, з доданого опису вкладення вбачається, що відповідачам направлені не всі додані до позовної заяви документи, а саме відсутня копія платіжного доручення про сплату судового збору.
За відсутності в матеріалах справи фіскального чи касового чеку та належним чином оформленого опису вкладення у конверт, суд не може засвідчити належне виконання позивачем обов'язку щодо направлення на адресу учасників процесу документів, вказаних як додатки до надісланої в суд позовної заяви.
Окрім цього, суд зазначає, що згідно з вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України унормовано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами ч. 1, пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Судовий збір справляється із позовної заяви майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 складає 2102,00 грн.
Також ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.
У законодавстві не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", відповідних нормативно-правових актів Національного банку України та інших роз'яснювальних документів.
Згідно з п. 3.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, унормовано, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків..
Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10.11.2011 №12-6621/11 щодо застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Окрім того, пп. 2.21 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".
За таких обставин документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Відповідний документ подається до господарського суду тільки в оригіналі. Копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), такого документа не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Подібного висновку притримується і Верховний Суд в ухвалах від 29.10.2018 у справі №757/7529/17-ц, від 10.08.2018 у справі № 911/3416/17.
Однак, в якості доказу сплати судового збору за подання позовної заяви від 11.11.2020 до суду до позовних матеріалів додано не оригінал, а копію платіжного доручення №1532 від 27.11.2020 на суму 118203,97 грн, засвідчену адвокатом Базилюк К.В.
З огляду на викладене господарський суд зазначає, що надане суду платіжне доручення про сплату судового збору не може бути прийняте судом як належний та допустимий доказ сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, оскільки не відповідає вищезазначеним вимогам законодавства, отже позивачем при подачі позову до суду не додержано вимог, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 3 ст. 162, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172, 174 ГПК України, господарський суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітех Україна» б/н від 11.11.2020 залишити без руху.
2. Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрітех Україна», протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрітех Україна», що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.
Суддя В.М. Антонова