ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.12.2020Справа № 910/5661/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу 9 788,16 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Холодна Н.С.
Представники сторін: без виклику.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 9 788,16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку своєчасної доставки вантажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5661/20 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19.05.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що спірні вагони вивезено зі станції пізніше, ніж через добу з моменту повідомлення про їх прибуття, а відтак згідно ст. 116 Статуту залізниць штраф не нараховується, тому в частині нарахування штрафних санкцій, заявлених до стягнення по цих вагонах необхідно відмовити.
02.06.2020 до суду від Відповідача надійшло Клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме належним чином завірені копії актів загальної форми станції Знам'янка №14653 від 24.10.2019, №14655 від 24.10.2019 , №12467 від 09.10.2019.
Суд розглянув Клопотання Відповідача про приєднання доказів до матеріалів справи та прийняв додаткові докази до матеріалів справи.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
07.02.2018 між ТОВ "ГРЕЙНСВАРД" (далі - Позивач) та ПАТ "Укрзалізниця" (далі-Відповідач) було укладено договір, відповідно до п. 1.1. якого предметом Договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт/імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах інших держав та/або вагонах Замовника у проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п. 8.1 Договору сторони домовились про використання електронного документообігу.
Відповідачем згідно перевізних документів №№ 40449316, 41127010, 41107954, 41122094, 41122045, 41122086, 41122060, 41122110 прийнято до перевезення по станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці вантаж - вагони залізничні, на власних осях, не поіменовані в алфавітному порядку. Станція призначення - Кролевець Південно-Західної залізниці. Одержувач - ТОВ "ГРЕЙНСВАРД".
Відповідно до правил обчислення термінів доставки вантажів, граничний термін доставки вантажу по вищевказаним перевізним накладним - 40449316 - 04.10.2019, 41127010 - 23.10.2019, 41107954 - 22.10.2019, а по 41122094, 41122045, 41122086, 41122060, 41122110 - 23.10.2019.
Натомість Відповідачем допущено прострочення доставки вантажу, зокрема, по перевізним документам доставлено №№ 40449316 - 12.10.2019 (7 діб прострочення), 41127010 - 30.10.2019 (6 діб), 41107954 - 31.10.2019 (8 діб) та 41122094, 41122045, 41122086, 41122060, 41122110 - 31.10.2019 (7 діб).
Позивачем здійснено розкредитування вказаних перевізних документів, що підтверджується графою 53 відповідно до залізничних накладних №№ 40449316 - 13.10.2019, 41127010 - 30.10.2019, 41107954, 41122094, 41122045, 41122086, 41122060, 41122110 - 31.10.2019.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо безпідставного нарахування штрафу за несвоєчасне доставлення вантажу за спірними накладними внаслідок вивезення вантажу зі станції пізніше, ніж через добу з моменту повідомлення про їх прибуття, оскільки матеріалами справи підтверджено, що розкредитування перелічених перевізних документів здійснено в межах строку, встановленого приписами ст. 116 Статуту.
Відповідно до п. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Позивачем, 15.10.2019, 31.10.2019 на адресу Відповідача направлялись Претензії про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в загальному у розмірі 9 788,16 грн.
Вказані претензії залишені без реагування.
За змістом ч. ч. 1.2. ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно приписів ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з частиною 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
У відповідності до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
В п. 5 ст. 306 ГК України визначається, що загальні умови перевезення вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
У ч. 1 ст. 919 Цивільного кодексу України закріплено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч. 1 ст. 313 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
У ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" порядок і терміни пред'явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Пунктом 6 Статуту поміж іншого передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Частинами 1, 2, 5 п. 23 Статуту закріплено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Відповідно до п. 41 Статуту залізниць України, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з п. 1.1, п. 1.2. Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Відповідно до п. 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (п. 41 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ____число _____місяць" (п. 2.1. Правил).
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9. Правил).
Згідно з ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Згідно п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Згідно з Правилами обчислення термінів доставки вантажу термін доставки вантажу визначається виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктами 1.1, 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Терміни доставки збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу, а також на термін затримок, які трапилися з вини відправника та одержувача. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо вагон подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну. У разі затримки подачі вагонів під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення, до закінчення терміну доставки.
Пунктом 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу встановлено, що терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з п. 1, збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу та у разі переадресування вантажів; на 2 доби: у разі перевезення вантажів за участю поромної переправи; у разі перевантаження вантажу у вагони іншої ширини колії.
Згідно п. 2.10. Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, та встановлено судом, вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного п. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, оскільки підстав вважати інакше відповідач суду не довів.
Згідно залізничних накладних відстань перевезення становить 874 км. (графа 30). Перевезення здійснювалося вагонною відправкою (графа 29).
Так, з перевізних документів вбачається, що вантаж прийнятий до перевезення 28.09.2019 - за накладною № 40449316 (графа 56). Із розрахунку терміну доставки вантажу вбачається що, кінцевий термін доставки - 04.10.2019, але фактично, відповідно до вантажних накладних, вантаж доставлений 12.10.2019, тобто прострочення доставки становить 7 діб.
За накладною № 41127010 прийнятий 17.10.2019, а доставлений 30.10.2019 - прострочення 6 діб.
За накладною № 41107954 прийнятий 16.10.2019, а доставлений 31.10.2019 - прострочення 8 діб.
За накладними №№ 41122094, 41122045, 41122086, 41122060, 41122110 прийнятий 17.10.2019, а доставлений 31.10.2019 - прострочення 7 діб.
Отже, перевіривши розрахунок заявленої суми штрафу, суд дійшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню штраф у сумі 9 788,16 грн.
Твердження Відповідача щодо неврахування Позивачем при розрахунку Актів, які зазначені в графі №49 накладних, щодо збільшення терміну доставки з незалежних від залізниці причин згідно п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, суд не приймає до уваги, з огляду на наступне.
Відповідно до положень Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113, визначено наступне:
- у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п.8);
- про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (п.9);
- облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.
- усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у «Повідомленні про затримку вагонів» до інформаційно - обчислювального центру залізниці та на станцію призначення;
- Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів;
- Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п.10).
Однак, в порушення зазначеного, суду доведено, що Відповідачем:
- Акти загальної форми вантажовласнику (Позивачу) на підпис не надавалися;
- Ні накази, ні акти про затримку вагонів до перевізних документів не було додано;
- Позивача про затримку вагонів не було проінформовано, жодним можливим засобом/способом зв'язку, копії Повідомлень про затримку вагонів Позивачеві не було надано.
Тому, суд дійшов висновку, що відмітки в графі №49 перевізних документів є недостовірними, оскільки жодних документів, передбачених Правилами користування вагонами і контейнерами, Відповідачем не було складено, а відтак відсутні докази наявності підстав збільшення термінів доставки по даним відправникам.
Відповідачем не доведено, що прострочення у доставці вагонів сталося не з його вини.
Відповідач не надав суду будь-яких фактичних даних, з яких можливо було б встановити які саме причини слугували підставами для правомірного збільшення терміну доставки вантажів за відсутності вини перевізника за описаними накладними, так само як і встановити підстави для застосування до спірних правовідносин положень п. 2.9 Правил.
Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи та арифметичну правильність розрахунків, позовні вимоги задовольняються повністю.
Щодо адвокатських витрат в розмірі 5 000 грн. суд вказує наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В матеріалах справи міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги від 13.02.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, серія ЧК № 001243 від 16.12.2019, копія договору № 01-02 від 03.02.2020 про надання правничої допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом Накоп'юк Я.В., відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний оплатити надану правову допомогу у порядку та строки, обумовлені сторонами.
Окрім того, позивачем долучено, акт виконаних робіт (надання послуг) від 13.02.2020, на суму 5 000,00 грн. із детальним переліком наданих послуг з правничої допомоги, рахунок на оплату № 01-02/17 від 13.02.2020 та докази оплати правничої допомоги на загальну суму 5 000 грн. (платіжне доручення № 369 від 13.02.2020).
Таким чином, заявлена Позивачем вимога про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню судом в заявленому розмірі 5 000,00 грн.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача повністю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, ч.9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32, літ. А, 3-й поверх, ЄДРПОУ 41564379) штраф в розмірі 9 788 (дев'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 16 коп., судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (чотири тисячі) грн.
Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 07.12.2020
Суддя І.І. Борисенко