ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.12.2020Справа № 910/8230/20
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомПершого заступника військового прокурора Житомирського гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
доДочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт"
простягнення 1 010 392 грн 74 коп.
Представники сторін:
від прокуратури:Касяненко Д.М.
від позивача:Свистільник І.А. - представник за довіреністю
від відповідача:Лук'янова І.Ю. - представник на підставі ордеру
11.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна Першого заступника військового прокурора Житомирського гарнізону Центрального регіонуУкраїни в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з вимогами до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" про стягнення 1 010 392 грн 74 коп. штрафу за контрактом від 11.12.2018 № 308/18/78.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами контракту від 11.12.2018 № 308/18/78 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної поставки продукції, у зв'язку з чим позивачем нараховано 1 010 392 грн 74 коп. штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/8230/20 та прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, проводити розгляд справи у закритому судовому засіданні, підготовче засідання призначено на 13.07.2020.
10.07.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.
13.07.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від прокуратури Житомирського гарнізону Центрального регіону України надійшло клопотання про перенесення судового засідання.
У підготовчому засіданні 13.07.2020, суд, керуючись пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.09.2020.
16.07.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від прокуратури Житомирського гарнізону Центрального регіону України надійшло клопотання про перенесення судового засідання.
27.07.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від прокуратури Житомирського гарнізону Центрального регіону України надійшла відповідь на відзив.
19.08.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
09.09.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
У судовому засіданні 10.09.2020 судом оголошено перерву до 24.09.2020.
09.10.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Судове засідання, призначене на 24.09.2020, не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. у відпустці.
Телефонограмою сторін повідомлено про призначення судового засідання на 15.10.2020.
Судове засідання, призначене на 15.10.2020, не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 судове засідання призначено на 23.11.2020.
23.11.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від прокуратури Житомирського гарнізону Центрального регіону України надійшло клопотання про перенесення судового засідання.
23.11.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про залучення додаткових доказів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 23.11.2020 судом оголошено перерву до 03.12.2020.
01.12.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення щодо заяви.
У судове засідання 03.12.2020 з'явилися представники сторін та прокурор.
Представник позивача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Прокурор надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, та просить суд відмовити у повному обсязі.
У судовому засіданні 03.12.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників учасників справи та прокурора, дослідивши надані суду докази, суд
11.12.2018 між Міністерством оборони України (замовник за контрактом) та Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" (виконавець за договором) укладено державний контракт на поставку (закупівлю) продукції іноземних виробників за державним оборонним замовленням № 308/18/78 (далі - контракт), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства продукцію, що поставляється за держаним оборонним замовленням та зазначену в специфікації продукції, що поставляється за державним оборонним замовленням (додаток № 1 до контракту) (далі - специфікація), а замовник - прийняти її через вантажоодержувача, зазначеного у специфікації, та оплатити тау продукцію.
Пунктом 2.1. контракту в редакції додаткової угоди від 21.12.2019 № 3 визначено, що орієнтовна вартість продукції без урахування податку на додану вартість становить 10 310 129 грн 00 коп.
Згідно з пунктом 5.1. контракту виконавець зобов'язаний поставити продукцію відповідно до умов контракту не пізніше 30.11.2019, а в разі здійснення попередньої оплати - протягом 9 (дев'яти) місяців з моменту отримання такої попередньої оплати, але в будь-якому разі не пізніше 30.11.2019 та надати замовнику документи згідно з пунктом 2.9. контракту.
Контракт надирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.06.2020 (пункт 10.1. контракту в редакції додаткової угоди від 21.12.2019 № 3).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами поставки.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).
Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов державного контракту на поставку (закупівлю) продукції іноземних виробників за державним оборонним замовленням від 11.12.2018 № 308/18/78 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної поставки продукції, зокрема, відповідачем були порушені обумовлені в контракті строки, що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано доказів поставки позивачу продукції у встановлений у контракті строк.
Позивач звернуся до відповідача із претензією № 1 про сплату штрафних санкцій.
У відповідь на претензію, відповідач листом від 27.12.2019 № 31.8/138/10076-20 повідомив, що у зв'язку із нездійсненням позивачем попередньої оплати вникла затримка у поставці продукції.
22.01.2020 позивач повторно звернувся до відповідача із претензією № 2 про сплату штрафних санкцій.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за державним контрактом на поставку (закупівлю) продукції іноземних виробників за державним оборонним замовленням від 11.12.2018 № 308/18/78, позивачем за порушення термінів поставки продукції нараховано відповідачу 1 010 392 грн 74 коп. штрафу за період з 01.02.2020 по 08.05.2020, який за своєю правовою природою є пенею.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Пунктом 7.2. контракту встановлено, що за порушення терміну поставки продукції виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 0,1 % від вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення поза встановлений контрактом термін поставки продукції, а за прострочення понад 30 днів з виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної суми.
Дії відповідача є порушенням умов контракту, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 7.2. контракту.
Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність.
Разом з тим, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі № 910/2049/20 у справі за позовом заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах Міністерства оборони України до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" про стягнення пені у розмірі 1 360 937 грн 09 коп. за державним контрактом на поставку (закупівлю) продукції іноземних виробників за державним оборонним замовленням від 11.12.2018 № 308/18/78 позов задоволено частково.
Вказаним рішенням встановлено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 154-1 від 28.02.2020 державне оборонне замовлення, на виконання якого укладено контракт, скасоване.
У відповідності до умов п. 8.1 контракту зміна або скасування державного оборонного замовлення, на виконання якого укладено контракт, є умовою припинення (розірвання) контракту.
Виходячи з наведеного, відповідно до вимог ч. 1 ст. 598 ЦК України у зв'язку зі скасуванням державного оборонного замовлення до його виконання, обов'язок відповідача щодо поставки продукції припинився з 28 лютого 2020 р.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вказана постанова містить інформацію з обмеженим доступом «цілком таємно» та відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" набирає чинності з моменту її доведення в установленому порядку до виконавців, якщо цією постановою не встановлено пізніший термін набрання нею чинності.
Постанова Кабінету Міністрів України № 154-1 від 28.02.2020 доведена в установленому порядку 05.03.2020, що підтверджується витягом з журналу вхідних цілком таємних і таємних документів Управління охорони державної таємниці Міністерства оборони України з 05.03.2020.
Отже, постанова Кабінету Міністрів України № 154-1 від 28.02.2020 набрала чинності 05.03.2020.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 340 234 грн 26 коп. за період прострочення з 01.02.2020 по 04.03.2020.
Відповідач вказує, що у зв'язку із нездійсненням позивачем попередньої оплати, відповідачем допущено прострочення поставки продукції.
Вказані твердження відхиляються судом з огляду на те, що умовами контракту не покладено на замовника обов'язку здійснення попередньої оплати, а надано право.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку щодо своєчасної поставки продукції за державним контрактом на поставку (закупівлю) продукції іноземних виробників за державним оборонним замовленням від 11.12.2018 № 308/18/78, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково на суму 340 234 грн 26 коп.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 7, код 30019335) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код 00034022) 340 234 (триста сорок тисяч двісті тридцять чотири) грн 26 коп. штрафних санкцій.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 7, код 30019335) на користь Військової прокуратури Центрального регіону України (01014, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, код 38347014) 5 103 (п'ять тисяч сто три) 51 коп. судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено: 07.12.2020
Суддя Н.Б.Плотницька