ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.11.2020Справа № 910/3067/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистік»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Кимлик Ю.В.
за участю представників сторін
від позивача Оприсняк Б.Р., за довіреністю № 62-д від 24.10.2019
від відповідача Лапій А.В., ордер серії АА № 1039298 від 27.07.2020
28.02.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зобов'язання внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» № 8214238 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 1.670.138,54 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.02.2018 між сторонами було укладено договір про надання послуг № 10676/ЦТЛ-2018, також 19.12.2018 між сторонами укладено договір надання послуг з організації перевезень і накопичення власного рухомого складу № Л/М/18/899/п, за умовами яких відповідачем надавались послуги позивачу, що обумовлені у вказаних договорах. Відповідачем було надано, а позивачем прийнято та сплачено послуги з накопичення вагонів. Проте у накопичувальних картках за роботи та штрафи, пов'язаних з перевезенням вантажів безпідставно було включено платежі за маневрову роботу, збір за зберігання вагонів, плати за використання вагонів на місцях загального користування, плату за користування вагонами (контейнерами), яка виникла через затримку вагонів (контейнерів) на прикордонних (припортових) станціях з вини вантажовласника на загальну суму 1.780.458,62 грн. На підставі вищевикладеного позивач звернувся до відповідача з претензією № 691 від 13.09.2019 з проханням відновити вищевказану суму на особовому рахунку, яку відповідачем задоволено частково на загальну суму 110.382,00 грн. У вересні 2019 року відповідачем також списано з особового рахунку позивача 8.553,12 грн, з яких на підставі претензії позивача № 782 від 09.10.2019 відповідачем частково відновлено в сумі 8.491,20 грн. Отже загальна сума безпідставно нарахованих та списаних з особового рахунку позивача коштів становить 1.670.138,54 грн (1.780.458,62 грн + 8.553,12 грн - 110.382,00 грн - 8.491,20 грн).
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3067/20 від 05.03.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
16.03.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 відкрито провадження у справі № 910/3067/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.04.2020.
Даною ухвалою суду зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 205.03.2020 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103054302871 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03680, м. Київ, Єжи Гедройця (Тверська), 5, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 05.03.2020 є місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Відповідач ухвалу суду від 05.03.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 24.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103054302871.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3067/20 від 21.04.2020, у зв'язку з нез'явленням представників сторін, підготовче засідання відкладено на 14.05.2020.
08.05.2020 відповідачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача 08.05.2020 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.
08.05.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та про продовження процесуального строку на подачу відзиву. Клопотання мотивоване тим, що оскільки постановою Кабінету міністрів України № 211 від 11.03.2020 на всій території України запроваджено карантин, це позбавляє відповідача можливості отримати докази, які зберігаються на регіональній філії «Львівська залізниця», для їх аналізу та подання до суду разом з відзивом на позовну заяву. Також, у відповідному клопотанні, відповідач посилається на частину 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3067/20 від 14.05.2020 продовжено відповідачу встановлений судом процесуальний строк на надання відзиву на позов до 26.05.2020 включно.
В підготовчому засіданні 14.05.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 28.05.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2020 строк підготовчого провадження у справі № 910/3067/20 на 30 (тридцять) днів.
28.05.2020 відповідачем до суду подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.
В підготовчому засіданні 28.05.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.06.2020.
В підготовчому засіданні 18.06.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.07.2020.
14.07.2020 відповідачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи з метою реалізації права на подання відзиву на позовну заяву; про продовження строку підготовчого провадження у справі.
В судовому засіданні 16.07.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, про залишення без розгляду клопотання відповідача з огляду на наступне
Відповідно до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому проваджені або в інший строк, визначений судом.
Суд розглянувши наведені відповідачем причини пропуску строку на звернення із клопотанням не вбачає їх поважності, тому відповідне клопотання залишається судом без розгляду.
В судовому засіданні 16.07.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 08.09.2020.
07.09.2020 відповідачем до суду подано клопотання про продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву; про відкладення розгляду справи; про продовження підготовчого провадження у справі.
В судовому засіданні 08.09.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, про залишення без розгляду клопотання відповідача з огляду на наступне
Відповідно до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому проваджені або в інший строк, визначений судом.
Суд розглянувши наведені відповідачем причини пропуску строку на звернення із клопотанням не вбачає їх поважності, тому відповідне клопотання залишається судом без розгляду.
В судовому засіданні 08.09.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.09.2020.
15.09.2020 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю. Відповідач вважає, що нарахування платежів та зборів та їх списання здійснено відповідачем правомірно, у відповідності до умов укладеного між сторонами договору, Статуту залізниць України, Правил користування вагонами та контейнерами та Правил розрахунків за перевезення вантажів. Зазначає, що акти загальної форми складені без участі представника вантажовласника проте за участі двох осіб, а отже з дотриманням встановленого Правилами порядку і є належними та допустимими доказами (наявності обставин, викладених в них (простоювання вагонів). Вказує на те, що видання наказів та повідомлення про затримання вагонів на станції призначення законодавчими та договірними нормами не передбачено. Зазначає, що накопичувальні картки № 08091640 та № 02090370, що складені на ст. Здолбунів без будь-яких зауважень підписані представником позивача, що підтверджується накладенням ЕЦП. Всі інші накопичувальні картки не підписані позивачем про що у відповідності до абз. 9 п. 3 Правил складання актів було складено відповідні акти загальної форми. Оскільки позивач після не накладення ЕЦП на накопичувальні картки зауваження не подав, списання коштів відбулось у відповідності до умов договору (за відсутності зауважень).
15.09.2020 відповідачем до суду подано клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження; про продовження/поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву та прийняття відзиву до матеріалів справи.
В підготовчому засіданні 15.09.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву та про залучення його до матеріалів справи.
В судовому засіданні 15.09.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 29.09.2020.
22.09.2020 відповідачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача 24.09.2020 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.
29.09.2020 позивачем до суду подано відповідь на відзив.
Позивач в судовому засіданні 29.09.2020 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судовому засіданні 29.09.2020 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
В судовому засіданні 29.09.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.10.2020.
В судовому засіданні 15.10.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10.11.2020.
04.11.2020 позивачем до суду подано клопотання про приєднання доказів, зокрема відповіді № Н-10/5775 від 09.10.2020 на запит адвоката стосовно посади та посадових обов'язків ОСОБА_1 , яким були підписані акти загальної форми ГУ-23 за період з 01.03.2019 по 30.06.2019.
Позивачем в судовому засіданні 10.11.2020 заявлено клопотання про поновлення строку для подачі клопотання про приєднання доказів.
В судовому засіданні 10.11.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, про визнання поважними причин пропуску строку позивачем для надання доказів з огляду на наступне
Відповідно до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому проваджені або в інший строк, визначений судом.
Суд розглянувши наведені відповідачем причини пропуску строку на звернення із клопотанням вважає їх поважними, тому відповідне клопотання прийнято судом до розгляду та підлягає задоволенню.
В судовому засіданні 10.11.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва
16.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистік» (замовник) укладено договір про надання послуг № 10676/ЦТЛ-2018 (далі - договір № 10676/ЦТЛ-2018).
Відповідно до п. 1.1 договору № 10676/ЦТЛ-2018 предметом договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Згідно з п. 1.2. договору № 10676/ЦТЛ-2018 перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов'язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 із змінами та доповненнями (далі - Статут), Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник Тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 873 від 09.12.2002, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС). Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно.
Надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (п. 1.3 договору № 10676/ЦТЛ-2018).
Відповідно до п. 2.3.3 договору № 10676/ЦТЛ-2018 перевізником відкрито для замовника особовий рахунок з наданням коду платника № 8214238 та присвоєно код вантажовідправника/вантажоодержувача № 8867 для проведення розрахунків і обліку сплачених сум.
19.12.2018 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» (перевізник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистік» (замовник, позивач) укладено договір про надання послуг з організації перевезень і накопичення власного рухомого складу № Л/М/18/899/п (далі - договір № Л/М/18/899/п).
Відповідно до п. 1.1 договору № Л/М/18/899/п цей договір регулює взаємовідносини між перевізником та замовником, що виникають у процесі надання послуг по накопиченню власного порожнього рухомого складу замовника.
Згідно з п. 2.1 договору № Л/М/18/899/п накопичення вагонів здійснюється на станціях Ужгород, Чоп, Батьово та Миколаїв-Дністровський.
Додатковою угодою № 1 від 04.06.2019 внесено зміни до п. 2.1 договору № Л/М/18/899/п та доповнено станцією накопичення вагонів - Здолбунів.
Спір виник внаслідок того, що відповідачем у накопичувальних картках безпідставно включено платежі на загальну суму 1.670.138,54 грн на підставі актів загальної форми, порядок оформлення яких відповідачем порушено, а тому у відповідача були відсутні підстави для списання коштів з особового рахунку позивача.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з п. 10.1 договору № Л/М/18/899/п договір набирає чинності з 01.01.2019 і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до повного виконання, з правом пролонгації на кожен наступний календарний рік згідно завчасно надісланої замовником заяви про пролонгацію шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
Пунктом 12.1 договору № 10676/ЦТЛ-2018 визначено, що договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ», або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018.
Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги.
Сторонами доказів в підтвердження виявлення однією із сторін про небажання продовжувати договірні відносини не подано, а отже договір № 10676/ЦТЛ-2018 є чинним.
Відповідно до п. 2.3.2 договору № 10676/ЦТЛ-2018 перевізник зобов'язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно з інформацією АС «Месплан», доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до цього договору.
Пунктом 2.1.6 договору № 10676/ЦТЛ-2018 замовник прийняв на себе зобов'язання оплачувати перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передплати за кодом платника.
Сторони домовились, що розрахунки за цим договором здійснюються через Філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» (далі - філія «ЄРЦ»). Оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в пункті 14.2 розділу 14 договору. Одержані кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника. По мірі виконання перевезень та надання послуг перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати:
вартості послуг за перевезення, зазначеної в накладній;
додаткових зборів (плату за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг);
додаткових послуг за вільними тарифами;
плати за користування вагонами за межами України, наведеної у зведеній відомості, що формується на підставі інформаційних повідомлень;
штрафів та пені на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), про що зазначено в пунктах 4.1-4.3, 4.5 договору № 10676/ЦТЛ-2018.
Пунктом 3.1 договору № Л/М/18/899/п визначено наступний перелік обов'язків перевізника:
3.1.1. Накопичувати порожній власний рухомий склад замовника для відправлення маршрутами згідно з умовами цього договору.
3.1.2. За надані послуги по накопиченню маршрутів надавати замовнику розрахункові документи, які передбачено Правилами перевезень вантажів.
3.1.3 Про закінчення формування маршруту, згідно отриманої заявки, письмово повідомляє замовника по факсу: (062) 210 24 75.
Відповідно до п.п. 4.1 - 4.3 договору № Л/М/18/899/п розрахунки за цим договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Українська залізниця» (далі - філія «ЄРЦ») і стягується по накопичувальній картці з коду платника № 8214238, код вантажовідправника/вантажоодержувача 8867. Розмір плати за послугу «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» (далі - плата) визначений за ставками в додатку 1 договору про надання послуг № 10676/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018. Плата нараховується з моменту прибуття вагона на станцію накопичення до моменту прийняття до перевезень маршруту (групи). Неповна доба округляється до повної. Замовник сплачує тільки за вагони, які належать йому або знаходяться у його оперуванні, відповідно до оформлених перевізних документів.
Відповідно до п. 4.6 договору № Л/М/18/899/п перевізник нараховує плату за інші послуги згідно «Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги» (за умови їх надання).
Позивач зазначає, що відповідачем були належним чином надані, а позивачем прийняті та сплачені послуги з накопичення вагонів позивача на станціях Здолбунів, Ужгород Миколаїв-Дністровський і Батьово, що підтверджується переліками, складеними філією «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця» № 20190702 від 02.07.2019, № 20190802 від 02.08.2019, № 20190902 від 02.09.2019, № 20190903 від 03.09.2019, № 20190704 від 04.07.2019, № 20190709 від 09.07.2019, № 20190710 від 10.07.2019, № 20190212 від 12.02.2019, № 20190313 від 13.03.2019, № 20190714 від 14.07.2019, № 20190217 від 17.02.2019, № 20190221 від 21.02.2019, № 20190724 від 24.07.2019, № 20190727 від 27.07.2019, № 20190827 від 27.08.2019, № 20190228 від 28.02.2019, № 20190830 від 30.08.2019, а також накопичувальними картками №№ 01071197, 02071202, 02081374, 02091597, 03091605, 04071208, 05071217, 09071240, 09071242, 10071250, 12020127, 13030249, 13071269, 15020142, 17020146, 21020160, 22081513, 24071322, 24071324, 27071341, 27081544, 28020193, 29081005, 30081567, 17071292.
Однак, у накопичувальних картках зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) (далі - накопичувальна картка) №№ 01091577, 01091578, 01091579, 01091580, 01091582, 01091583, 01091585, 01091586, 02091597, 03091602, 03091605, 4091615, 04091616, 04091617, 06091623, 07091629, 07091636, 07091637, 08091640, 09091645, 10091651, 02090369, 02090370, 03090382, 03090383, 04090384, 05090387, 07090388, 05090640, 06090645, 06090647, 07090648, 07090650, 08090653, 09090654, 10090659, 10090660, 10090661, 11090665, 11090666, 11090667, 11090668, 11090669, 11090670, 11090671, 11090672, 11090673, 29081005, 29080971, 29081003, 29081019, 29081020, 29081021, 29081022, 29081007, 29081009, 29081010, 29081012, 29081013, 29081014, 29081017, 29081018, 02091048, 02091051, 02091052, 30081026, 30081028, 30081030, 30081031, 05091069, 05091070, 09091089, 09091090 станціями Здолбунів, Ужгород Миколаїв-Дністровський і Батьово залізницею включено платежі за маневрову роботу, збір за зберігання вагонів, плати за використання вагонів на місцях загального користування, плату за користування вагонами (контейнерами), яка виникла через затримку вагонів (контейнерів) на прикордонних (припортових) станція з вини вантажовласника на загальну суму 1.780.458.62 грн. з ПДВ на підставі актів загальної форми.
Виходячи з переліків № 20190902 від 02.09.2019, № 20190903 від 03.09.2019, № 20190904 від 04.09.2019, № 20190905 від 05.09.2019, № 20190906 від 06.09.2019, № 20190907 від 07.09.2019, № 20190908 від 08.09.2019, № 20190909 від 09.09.2019, № 20190910 від 10.09.2019, № 20190911 від 11.09.2019, № 20190913 від 13.09.2019, № 20190917 від 17.09.2019, № 20190922 від 22.09.2019 відповідачем було списано з особистого коду позивача 1.780.458,62 грн з ПДВ.
Пунктом 7.1 договору № 10676/ЦТЛ-2018 визначено, що усі спірні питання з виконання умов цього договору вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку.
Позивач звернувся з претензією № 691 від 13.09.2019 до відповідача, у зв'язку безпідставним списанням грошових коштів у сумі 1.780.458,62 грн з ПДВ, в якій просив відновити вищевказану суму на особовому рахунку.
Відповідач надав відповідь на претензію, якою задовольнив вимоги претензії частково на загальну суму 110.382,00 грн з ПДВ (плата за проведення маневреної роботи по станції Здолбунів). Як на підставу для відхилення претензії позивача відповідачем зазначено, що плата за користування вагонами та збір за зберігання рухомого складу у сумі 1.670.076,62 грн нараховано відповідно до наданих послуг і згідно «Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги», тому суми відхиляються як безпідставно заявлені.
Також позивач зазначає, що у накопичувальних картках за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) № 13091673, 17091695, 21091720 станція Здолбунів безпідставно включено платежі за маневрову роботу та плата за актами затримки ф. ГУ-23а та ф. ГУ-23 до подавання під вантажні операції вагонів з експортно-імпортними та внутрішніми вантажами на загальну суму 8.553,12 грн з ПДВ на підставі актів загальної форми.
Виходячи з переліків № 20190913 від 13.09.2019, № 20190917 від 17.09.2019, № 20190922 від 22.09.2019 відповідачем було списано з особистого коду позивача 8.553,12 грн з ПДВ.
Позивач звертався до відповідача з претензією № 782 від 09.10.2019 у зв'язку безпідставним списанням грошових коштів у сумі 8.553,12 грн та просив відновити вищевказану суму на особовому рахунку.
Відповідач відновив на особовому рахунку 8.491,20 грн з ПДВ за маневрову роботу на станції Здолбунів, виходячи з переліку № 20191220, а 61,92 грн з ПДВ залишились без задоволення у якості плати за актами затримки. Відповіді на дану претензію відповідач не надав.
Статтею 306 Господарського кодексу України встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами (частина 6 статті 306 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Аналогічні приписи містяться і в ст. ст. 909, 919 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).
Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно п. 62 Статуту та п. 1.1 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (далі - Правила № 644) порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Платежі за перевезення вантажів і надання додаткових послуг можуть уноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.
У відповідності до п. 2.6 Правил № 644 розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.
Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Факт списання спірних коштів відповідачем не заперечується.
Відповідно до ст. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.
За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до п. 5 Правил № 644 якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Згідно з п. 8 Правил № 644 збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.
Відповідно до п. 9 Правил № 644 за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.
Відповідно до ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
В силу положень п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 (далі - Правила № 113) облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відповідно до пунктів 6, 8-10 Правил № 113 час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.
Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у «Повідомленні про затримку вагонів» (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до п. 12 Правил № 113 загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Відповідно до п. 5.1 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» облік використання коштів з особового рахунку ведеться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (якщо вони не були включені у відомості плати за користування вагонами і контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і платника.
Перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника. У разі відмови від підписання зазначених документів станція складає акт загальної форми, додає його до відповідного документа та надсилає в ТехПД для списання грошей з особового рахунку. У разі незгоди платника з підставами або розміром нарахування він має право звернутися з претензією та/або позовом до залізниці з вимогою повернути у встановленому Статутом порядку на особовий рахунок зайво нараховану суму.
Однак якщо платник підписує відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки тощо із запереченнями, зауваженнями чи застереженням, залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати; в такому разі спір має врегульовуватись платником безпосередньо зі станціями, які нарахували платежі, і ТехПД, що провадить розрахунки. У разі недосягнення домовленості стягнення коштів вирішується в претензійно-позовному порядку за позовом залізниці.
Згідно з п. 5.10 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
У разі затримки вагонів на станції призначення з причин, які залежать від вантажовласника, залізниця складає акт загальної форми ГУ-23, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Затримка вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення оформляється наказом залізниці, актом про затримку вагонів форми ГУ-23а, що складається станцією затримки вагонів і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання актів, але не менше як двома особами відповідно до пункту 3 Правил складання актів. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у «Повідомленні про затримку вагонів» на станцію призначення, яка повинна інформувати вантажовласника про затримку вагонів з його вини шляхом вручення копії такого «Повідомлення…» не пізніше двох годин після його отримання станцією призначення.
У вирішенні спорів про стягнення з вантажовласника плати за користування вагонами у випадку затримки вагонів і контейнерів на підходах до станції призначення судам належить перевіряти дотримання залізницями цього порядку.
З матеріалів справи вбачається, що переважна частина актів загальної форми ГУ-23 складена за участі одного комерційного агента, а деякі акти загальної форми взагалі не містять підписів осіб, які брали участь у їх складанні.
Також, більшість актів підписані ОСОБА_1 без зазначення його посади. Крім того, з таких актів загальної форми вбачається, що підписи ОСОБА_1 проставлялися вже після оформлення актів загальної форми і на тих актах загальної форми, які були складені одним комерційним агентом (в актах вказано найменування позивача та прізвище ОСОБА_2 , проте підпис останнього відсутній).
Слід відзначити, що підстави для зупинки та простою вагонів в актах загальної форми ГУ-23 вказано «вагони знаходяться на коліях станції в очікуванні накопичення», тобто затримка вагонів відбулась у зв'язку з виконанням залізницею укладеного з позивачем умов договору № Л/М/18/899/п, який в свою чергу передбачає розмір та умови оплати відповідних послуг відповідачем.
Крім цього, згідно з п. 3.1.4 договору № Л/М/18/899/п перевізник не несе відповідальність за збереження власних (приватних) вагонів замовника під час їх накопичення на коліях Залізниці. Відповідальність за збереження приватного рухомого складу на станціях накопичення покладається на замовника (п. 3.2.3 договору № Л/М/18/899/п). Отже обов'язок за зберігання вагонів за умовами договору покладено на позивача.
Дослідивши зміст долучених актів загальної форми ГУ-23 судом встановлено, що означені документи складені з порушенням встановлених Правил складання актів та відповідно не можуть бути підставою для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу та відповідно списання цих коштів з рахунку позивача.
Інших будь-яких належних доказів в підтвердження наявності підстав для списання коштів відповідачем не подано.
Суд зазначає, що неправомірність списання відповідачем з рахунку позивача грошових коштів у розмірі 1.670.138,54 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростовано, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Звертаючись до суду, позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Пунктом 4.10 договору № 10676/ЦТЛ-2018 передбачено, що у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок стягнутої суми перераховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати стягуються недоотримані грошові суми.
Застосування обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом внесення змін до особового рахунку замовника послуг у залізничному перевезенні та відображення (відновлення, збільшення) на ньому спірних грошових коштів відповідатиме способам захисту, як визначених спеціальним нормами права (п. 62 Статуту та Правилам № 644), умовам укладеного між сторонами договору, так і узгоджуватиметься із загальними вимогами щодо належності засобів правового захисту відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 914/873/17 та від 30.01.2020 у справі № 910/9794/18.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистік» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистік» (03150, м. Київ, вул. Ділова, 5, корпус 2, код ЄДРПОУ 40637393) № 8214238 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 1.670.138 (один мільйон шістсот сімдесят тисяч сто тридцять вісім) грн 54 коп.
3. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистік» (03150, м. Київ, вул. Ділова, 5, корпус 2, код ЄДРПОУ 40637393) 2.102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 24.11.2020.
СуддяВ.В. Сівакова