ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.12.2020Справа № 910/15153/20
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
вул. Єжи Гедройця (Тверська), буд. 5, м. Київ, 03680
в особі регіональної філії «Львівська залізниця»
Акціонерного товариства "Українська залізниця"
79007, м. Львів, вул. Гоголя, буд.1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральні системи"
вул. Юрківська буд.34 "а", м. Київ 80, 04080
про стягнення 236 448,00 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач) подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральні системи" (далі - відповідач) про стягнення 236 448,00 грн. - 20% штрафу за прострочення поставки товару відповідно до п.7.2 Договору від 30.09.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 06.10.2020 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Юрківська буд.34 "а", м. Київ, 040802.
Суд відзначає, що як вбачається з матеріалів даної справи, копію ухвали від 06.10.2020 відповідачем не отримано. Поштове відправлення, яким скаржнику було надіслано копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, повернуто поштовим відділенням на адресу суду 16.10.2020 з приміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд зазначає, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральні системи" є: вул. Юрківська буд.34 "а", м. Київ, 04080.
Частиною 2 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Згідно з ч. 7 зазначеної статті учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року у справі № 910/23064/17.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що 30.09.2019 за результатами проведення відкритих торгів в електронній системі публічних закупівель Prozorro (https://prozorro.gov.ua) між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (Покупець/Залізниця) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Магістральні системи»
(Постачальник/ТОВ «Магістральні системи») укладено договір №Л/НХ-19465/НЮ (далі-Договір), згідно з умовами якого, постачальник зобов'язався у 2019 році поставити покупцеві товар, а саме: Запасні частини до тепловозів 2ТЕ116, М62, 2ТЕ10 Код ДК 021:2015 - 34630000-2 (Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу, обладнання для контролю залізничного руху) у кількості 80 пар. на суму 1 182 240,00 грн. визначається в Специфікації № 1, додаток № 1.
Згідно із п. 6.3.1 наведеного Договору №Л/НХ-19465/НЮ, Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором.
Згідно із п. 5.2. Договору, поставка товару проводиться партіями протягом не більше 15 днів тільки на підставі наданої письмової рознарядки/заявки Покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання продукції.
Пунктом 5.3. Договору передбачено, що відправлення заявки Покупцем (структурний підрозділ «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»), здійснюється з електронної адреси Покупця (nh-mtz@railway.lviv.ua) на електронну адресу Постачальника (office@mainlines.info).
У відповідності до наведених умов договору, Позивач надіслав заявку від 18.10.2019 №НХ Льв-1/5966 на поставку товару, а саме: Вкладиші моторновісьові (ЭД-188А) у кількості 80 пар за адресою: м. Львів, вул. Широка, 2, Служба організації та проведення закупівель (НХ). Вищенаведену заявку було надіслано з електронної адреси Покупця: nh-mtz@railway.lviv.ua на електронну адресу Відповідача: office@mainlines.info.
На виконання договору, Відповідачем було здійснено поставку товару, що підтверджується:
Актом приймання-передачі товару від 23.12.2019 згідно з №1на суму 88 668,00 грн. (копія акту додається).
Актом приймання-передачі товару від 26.12.2019 згідно з №2 на суму 73 890,00 грн. (копія акту додається).
Однак, за твердженням Позивача, котре не спростоване Відповідачем та підтверджено матеріалами справи, в порушення п.п. 5.2., 6.З.1., Договору, Відповідачем не поставлено товар Позивачу у повному обсязі.
З вищенаведеного випливає, що ТОВ «Магістрільні системи» не поставили товар згідно заявки на суму - 1 019 682,00 грн. та поставили з простроченням терміну виконання заявки від 18.10.2019 №НХ Льв-1/5966 на суму - 162 558,00 грн;
Відповідно до п.5.2 Договору, поставка товару здійснюється протягом 15 днів, а отже термін виконання заявки від 18.10.2019 №НХ Льв-1/5966 згідно п.5.2 договору від 30.09.2019 №Л/НХ-19465/НЮ закінчився - 02.11.2019.
Згідно п.7.2 Договору за прострочення поставки товару Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару.
Враховуючи факт порушення Відповідачем договірних зобов'язань, Позивачем направлялась на адресу Відповідача уточнення до претензії від 10.06.2020 №НЮ-1632 з вимогою поставити товар та сплатити на користь Позивача штраф в сумі 203 936,40 грн. за не поставку товару, однак вказана претензія залишена Відповідачем без відповіді.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що відповідачем у червні-вересні 2016 року в порушення укладеного договору зобов'язання з оплати за поставлений природний газ виконувались несвоєчасно, що підтверджується матеріалами справи. На підтвердження зворотного відповідачем доказів суду не надано.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок штрафу та визнано його арифметично вірним.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.
Ураховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів своєчасного виконання свого зобов'язання щодо поставки товару за договором №Л/НХ-19465/НЮ від 30.09.2019 та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральні системи" (вул. Юрківська буд.34 "а", м. Київ 80, 04080, ідентифікаційний код 42281850) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця (Тверська), буд. 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, буд.1, ідентифікаційний код 40081195) 236 448 грн. 00 коп. штрафу та судовий збір у розмірі 3546 грн 72 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.О. Лиськов