ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.12.2020Справа № 910/13010/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард дистрибуції"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО"
про стягнення 766 122 грн. 87 коп
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард дистрибуції" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" про стягнення 766122,87 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 310119-04/1г від 31.09.2019.
Ухвалою суду від 05.10.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
08.10.2020 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 05.10.2020 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 15.10.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів, з дати отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
22.10.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 310119-04/1г від 31.01.2019 у розмірі 975350,51 грн за поставлений товар в період з 22.02.2019 по 21.07.2020. До заяви долучено докази сплати судового збору та видаткові і товарно-транспортні накладні в підтвердження позовних вимог.
Відповідно до ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд дослідив заяву позивача про збільшення позовних вимог, вважає її такою, що не суперечить чинному законодавству, а тому приймає її до розгляду. Суд відзначає, що заява про збільшення була подана в межах строків, передбачених ГПК України. Справа розглядається з урахуванням поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 15.10.2020 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, корп 2, каб 33 (номер відправлення 0105475146162), яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Відповідач ухвалу суду від 15.10.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 23.10.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105475146162.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористався, відзив на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
31.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард Дистрибуції" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гіппо" (покупець) було укладено договір поставки № 310119-04/1г в редакції протоколу розбіжностей до договору поставки № 310119-04/1г від 31.01.2019.
Відповідно до п. 1.1. - 1.3. договору, постачальник зобов'язується передавати товар у власність покупця у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного договору. Поставка товару здійснюється на підставі накладної (их) згідно замовлення покупця, яка є невід'ємною частиною договору. Загальна вартість даного договору становить суму всіх накладних на відпуск товару, виписаних протягом терміну дії даного договору.
Відповідно до п. 3.1. договору, асортимент та кількість товару погоджуються сторонами в замовленні і зазначаються в накладних у відповідності до погодженого сторонами замовлення. Постачальник зобов'язується дотримуватися відповідності позицій товару у накладній позиціям у замовленні. Кожне замовлення повинно бути оформлено окремою накладною. Не допускається об'єднання декількох замовлень в одну накладну та оформлення декількох накладних по одному замовленню.
Відповідно до п. 4.1. договору, постачальник зобов'язується здійснити доставку на умовах визначених нижче і передати товар покупцю протягом 3 ( трьох) календарних днів з моменту погодження замовлення та/або у відповідності підписаного сторонами графіку, домовленостей на замовлення, якщо інший строк не вказаний в погодженому замовленні покупця. Сторони погодили, що місце доставки товару - рампа Логістичного центру або торгівельного закладу Покупця.
Відповідно до п. 4.3. договору, передачу товару постачальником і його приймання покупцем по назві, асортименту, кількості і ціні здійснюється на підставі відповідної накладної і тільки у відповідності із замовленням покупця.
Відповідно до п. 4.4.1-4.4.4. договору ( з урахуванням протоколу розбіжностей), постачальник зобов'язаний надати покупцеві при здійснені поставки наступні документи: транспортна накладна на кількість товару, що поставляється, або копія подорожного листа автомобіля - 1 примірник ( для постачальників, що не виписують транспортні накладні внаслідок відсутності при доставці товару транспортних послуг); накладну на товару, підписану уповноваженою особою і скріплену печаткою постачальника; документи, що підтверджують якість товару; інші документи, що передбачені чинним законодавством для товару, що постачається.
Відповідно до п. 4.10. договору, обов'язок постачальника по поставці товару покупцю вважається своєчасно та належним чином виконаним з моменту передачі товару в повному обсязі покупцю і надання повного та відповідного пакету документів покупцю на товар.
Відповідно до п. 5.4.. договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) оплата за поставлений товар сум у повному розмірі здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника протягом 70 календарних днів з дати поставки товару.
Згідно п. 5.4.1 договору датою поставки товару вважається дата, зазначена представником покупця у видатковій накладній на поставку вказаного товару в момент його отримання.
Відповідно до п. 9.1. договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до " 31" грудня 2019 року, але в будь - якому випадку до моменту його остаточного виконання. Дія договору продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення дії договору.
31.01.2019 сторонами було укладено договір про внесення змін № _ до договору поставки № 310119-04/1г від 31.01.2019, яким договір було доповнено п. 5.4.2., а саме: " оплата за поставлений товар вагових снеків здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок протягом 70 календарних днів з дати поставки даного товару".
31.01.2019 сторонами було укладено договір про внесення змін до договору поставки № 310119-04/1г від 31.01.2019, яким договір було доповнено п. 5.4.3., а саме: "оплата за поставлений товар ТМ "Zeffir" здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок протягом 80 календарних днів з дати поставки товару".
31.01.2019 сторонами було укладено договір про внесення змін до договору поставки № 310119-04/1г від 31.01.2019, яким договір було доповнено п. 5.4.4., а саме: " оплата за поставлений товар ТМ "Білоруські традиції, ТМ "Хуторок" (ПОК, соуси, бобові) здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок через 70 календарних днів з дати поставки товару".
Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу й інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Дослідивши укладений між сторонами договір, суд дійшов висновку що даний договір є договором поставки.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частинами 1-3 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 27.07.2020 № 27/07/20 на суму 1000502,00 грн про оплату отриманого товару по договору поставки № 310119-04/1г від 31.01.2019 (докази направлення в матеріалах справи).
Відповідач відповіді на претензії не надав. Заборгованість в повному обсязі не погасив.
В підтвердження наявної у відповідача заборгованості позивачем до матеріалів справи було додано видаткові та товарно-транспортні накладні. Перелік поданих до матеріалів справи накладних зазначений у таблиці № 1, викладеній у заяві про збільшення позовних вимог. В таблиці вказано дати, номери та суми видаткових накладних на поставку товару. Як вбачається з поданих позивачем доказів загальна вартість поставленого відповідачу товару становить 6418714,98 грн.
Позивачем зазначено про часткову оплату товару з боку відповідача на суму 4734387,88 грн. Вказані обставини не спростовані і не заперечені відповідачем. Докази в підтвердження оплати у більшому, ніж вказано позивачем розмірі суду не недані.
Також позивач вказав про часткове повернення товару відповідачем на суму 708976,59 грн, в зв'язку з чим вказаний товар не підлягає оплаті, а сума поставленого товару зменшується на вартість повернутого позивачу товару. Вказані обставини також не заперечені та не спростовані відповідачем.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що за відповідачем обліковується заборгованість за поставлений товар у розмірі 975350,51 грн
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частинами 1-3 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Оскільки, позивач просить стягнути заборгованість за товар, поставлений в період з 20.02.2019 по 21.07.2020, то за умови максимального відстрочення платежу, яке передбачено сторонами у договорі - 80 календарних днів з дати поставки, строк виконання зобов'язань з оплати за товар, поставлений за договором № 310119-04/1г від 31.01.2019, згідно визначених позивачем накладних, настав.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Оскільки, обставина щодо наявності у відповідача заборгованості перед позивачем з не оплати поставленого за договором № 310119-04/1г від 31.01.2019 товару підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується відповідачем, суд дійшов висновку, що позовна вимога по стягнення з відповідача 975350,51 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, про наслідки не подання відзиву був повідомлений ухвалою суду від 15.10.2020.
З вищезазначеного вбачається, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 191, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, корпус 2, кабінет 33, ідентифікаційний код 32650231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Дистрибуції" (49000, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 103, кабінет 208, ідентифікаційний код 39293604) заборгованість у розмірі 975350 (дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят) грн. 51 коп., судовий збір у розмірі 9818 ( дев'ять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 06 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14630 (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять) грн. 26 коп.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко